Справа № 487/1391/20
Провадження № 1-кс/487/1735/20
10.03.2020 року Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши клопотання слідчого СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно,
10.03.2020 року слідчий СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_7 , в рамках здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, відомості про вчинення якого 08.03.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) за №12020150030000816 ініціював перед слідчим суддею клопотання, в якому просив накласти арешт на тимчасово вилучене майно в ході особистого обшуку ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що тимчасово вилучені речі в ході особистого обшуку ОСОБА_4 зберегли на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та його предметом, можуть бути використані в якості речових доказів для встановлення істини по справі, а також при поверненні володільцю він може їх знищити або приховати, тим самим не дати органу досудового розслідування довести вину.
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання.
Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши клопотання, матеріали, якими слідчий мотивував його доводи, слідчий суддя дійшов наступного.
Із матеріалів клопотання вбачається, що 08.03.2020 в період часу з 00:15 годин по 00:45 годин, більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не надалось можливим, у ОСОБА_4 , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1 , виник злочинний корисливий умисел, направлений на напад з метою заволодіння майном потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, з метою власного незаконного збагачення, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 ,, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у вищевказаному місці у зазначений час, використовуючи розкладний ніж, із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_8 , що полягає у нанесенні тілесних ушкоджень у вигляді колото-різаної рани щічної та підчелюсної області зліва і бокової поверхні шиї з права, різаної рани тьмяної області заправа, заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_8 , у розмірі 1000 гривень та мобільним телефоном марки «HUAWEІ» чорного кольору вартістю 2999 гривень, належного потерпілому ОСОБА_9 . Утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, Хамський 0,0, спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 1000 гривень та потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 2999 гривень.
08.03.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду (ч. 2 ст. 168 КПК України).
Частиною 5 ст. 171 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Частиною 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
За приписами ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Як передбачено ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 КПК України. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання (ч.ч. 1, 2 ст. 171 КПК України).
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженню; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна. (ч. 3 ст. 173 КПК України).
Згідно п.1 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони використані як засоби вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди.
Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що тимчасово вилучені в ході особистого обшуку ОСОБА_4 речі зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, є знаряддями та засобами його вчинення, відповідають критеріям, визначеними у ст. 98 КПК України, з метою запобігання їх приховування або знищення, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання слідчого про накладення арешту на вилучене майно.
Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для часткового задоволення клопотання слідчого.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 98, 117, 167, 168, 170-173 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно - задовольнити частково.
Застосувати, в рамках кримінального провадження з проведення досудового розслідування кримінального правопорушення, відомості про вчинення якого 08.03.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020150030000816, захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту тимчасово вилученого в ході особистого обшуку ОСОБА_4 а саме: - одну пару кросівок чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору, майку зі слідами речовини бурого кольору, сорочку блакитного зі слідами речовини бурого кольору, грошові кошти номіналом купюр 500 грн. - 1 шт., 200 грн., - 1 шт., 10 грн. - 1 шт., 5 грн., - 6 шт., 2 грн. - 2 1 шт., 1 грн., - 1 шт., розкладний ніж зі слідами речовини бурого кольору, банківська карта «ПриватБанку» № НОМЕР_1 , металеві монети на загальну суму 13 гривень 40 копійок, мобільний телефон марки «HUAWEІ» чорного кольору, мобільний телефон марки «ХІАОМІ» чорного кольору, зарядний пристрій сірого кольору, планшет чорного кольору та флеш-карта чорного кольору.
Визначити місцем подальшого зберігання вказаного майна - Заводський ВП ГУНП в Миколаївській області за адресою: місто Миколаїв, вулиця Біла, 44.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення відповідно до пункту 9 частини 1 статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, інший власник майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Повний текст ухвали оголошено 16.03.2020 року о 08.45 годин.
Слідчий суддя ОСОБА_1