Справа № 483/305/20
Провадження № 1-кс/483/90/2020
10 березня 2020 року м.Очаків
Слідчий суддя Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , скаржниці ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду № 2 скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження,-
04 березня 2020 року до слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_3 про скасування постанови слідчого СВ Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 від 30 грудня 2019 року про закриття кримінального провадження № 12019150100001033 від 27 листопада 2019 року.
Скаргу обґрунтовує тим, що в провадженні слідчого СВ Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 перебували матеріали кримінального провадження № 12019150100001033 від 27 листопада 2019 року. 30 грудня 2019 року за результатами досудового розслідування на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, слідчим прийнято рішення про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Вважає вказану постанову такою, що прийнята передчасно, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин, висновки слідчого не відповідають фактичним обставинам скоєного кримінального правопорушення.
У судовому засіданні скаржниця скаргу підтримала та просила її задовольнити, оскільки їй спричинено збиток в сумі понад 6000 грн.
Слідчий в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку про відмову в задоволенні скарги виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відноситься презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно положень п. 4 ч. 1ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
У відповідності з ч. 2 ст. 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
При цьому, положеннями ст. 92 КПК України регламентовано, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 листопада 2019 року зареєстроване кримінальне провадження № 12019150100001033 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 192 КК України.
Об'єктивною стороною кримінального правопорушення, за вказаною статтею, є отримання винним матеріальної вигоди за рахунок власника або законного володільця майна шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства. За способом вчинення цей злочин є близьким до шахрайства. Однак, на відміну від шахрайства, при його вчиненні не відбувається вилучення чужого майна із фонду власника: винний отримує матеріальну вигоду в результаті використання майна, яке лише мало надійти у розпорядження власника і поповнити його майновий фонд. Тобто він не вилучає майно, а лише не передає його належному власникові чи законному володільцю.
За своєю конструкцією склад злочину, передбачений ст. 192, є матеріальним. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину є настання в результаті його вчинення значної майнової шкоди. Згідно з приміткою до ст. 192, майнова шкода, заподіяна шляхом обману або зловживання довірою, визнається значною, якщо вона у п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Особливістю суспільно небезпечних наслідків цього злочину є те, що майнову шкоду становлять не лише прямі збитки (витрати) власника майна, а й не одержані власником кошти. За вказаною ознакою цей злочин відрізняється від інших корисливих злочинів проти власності, при вчиненні яких завжди має місце пряма дійсна матеріальна шкода, пов'язана із фактичним зменшенням майнового фонду власника в результаті вилучення з нього майна.
Слідчим під час досудового розслідування встановлено, що вартість матеріалів, які були використані під час ремонту в квартирі скаржниці складають 2 675 гри.
Для кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної Податковим законодавством для відповідного року, яка для 2019 року становить 960,50 гривень. Тим самим, значною вважається майнова шкода у розмірі, яка перевищує 48 025 гривень, тобто 960,50 (неоподатковуваний мінімум доходів громадян)*50 = 48 025 грн.
Згідно ч. 2 ст.11 КК України не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичної чи юридичній особі суспільству або державі.
Таким чином, як вбачається із вищевказаної оскаржуваної постанови, вимоги закону слідчим виконані в повній мірі.
На підставі ч.2 п.1, статті 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим при винесенні постанови проведено ряд слідчих дій та процесуальних заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин кримінального правопорушення для встановлення істини по справі, виконано вимоги кримінально-процесуального законодавства про вчинення певних процесуальних дій, які відображені в постанові про закриття кримінального провадження від 30 грудня 2019 року.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, про те що скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 від 30 грудня 2019 року про закриття кримінального провадження, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали буде проголошено 12 березня 2020 року о 10:30 год. в залі судових засідань № 2 Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області.
Слідчий суддя