Миколаївської області
Справа №477/113/20
Провадження №2-о/477/17/20
16 березня 2020 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючої - судді Семенової Л.М.,
при секретарі судового засідання - Сірюк С.В.,
за участю:
заявника - ОСОБА_1 ,
представника Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області - Кілійник К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Миколаєві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Вітовський відділ обслуговування громадян Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
23 січня 2020 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив встановити факт належності йому трудової книжки, виданої 23 вересня 1976 року, а також архівної довідки від 06 червня 2019 року №01-09/х-218.
16 березня 2020 року заявник просив залишити без розгляду його вимогу щодо встановлення належності архівної довідки, у зв'язку із самостійним виправленням архівною установою, допущеної ними помилки в написання його по-батькові.
В обґрунтування своєї заяви щодо належності трудової книжки вказує, що для оформлення пенсії 25 липня 2019 року він звернувся до Вітовського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, проте йому зазначили про невідповідність написання його по-батькові у трудовій книжці, внаслідок чого даний документ не можна врахувати для розрахунку стажу для призначення пенсії за віком.
Оскільки підтвердити належність йому трудової книжки в адміністративному порядку він позбавлений можливості, тому був змушений звернутися до суду із цією заявою.
Заявник ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив заявлені вимоги щодо встановлення факту належності трудової книжки в межах доводів своєї заяви.
Представник заінтересованої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області послалась на неможливість прийняття Управлінням для розгляду з призначення пенсії вищевказаної трудової книжки у зв'язку з невідповідністю у ній особистих даних заявника, зокрема невідповідності його імені по-батькові паспортному документу.
Вирішуючи заявлені вимоги, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 637 від 12.09.1993 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Як вказує заявник, видана на його ім'я 23 вересня 1976 року трудова книжка не приймається пенсійним фондом для розрахунку його пенсійного стажу через розбіжності написання його по-батькові у вказаному документі.
Відповідно до п. 6 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, щодо належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до ч. 1 п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5, від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд може встановлювати факти належності особі документів, в тому числі, документів про трудовий стаж.
Дослідивши письмові докази по справі в межах заявлених вимог та на підставі наданих письмових доказів, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до паспорту, виданого на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , його по-батькові не відповідає запису у трудовій книжці, що заведена 23 вересня 1976 року Засільським цукровим заводом при прийнятті заявника на роботу. Дійсно допущено помилку при написанні його по-батькові, зокрема замість вірного « ОСОБА_3 » його по-батькові зазначено як « ОСОБА_4 ». В подальшому така помилка виправлена не була (а.с. 5-6, 24).
Підстави, з яких заявник був змушений звернутися до суду із цією заявою підтверджуються письмовим роз'ясненням начальника Вітовського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 25.07.2019 року про неможливість врахування при визначенні трудового стажу ОСОБА_1 вказаної трудової книжки у зв'язку з невідповідністю у ній даних заявника даним його паспорту, а саме: невідповідність написання його по-батькові (а.с. 12).
Зі змісту досліджених письмових доказів, зокрема копії архівної довідки від 11.02.2020 року №01-19/Х-62 слідує, що відповідно до наказу по Засільському цукровому заводу Одеського промислового об'єднання цукрової промисловості № 280 від 21.09.1976 року було прийнято на роботу « ОСОБА_5 » (так в документі на російській мові). Запис по-батькові працівника відповідає паспортним даним заявника, в тому числі зазначеним російською мовою та підтверджує належність йому вище вказаної трудової книжки.
З досліджених документів, з яких вбачається співпадання особистої інформації в трудовій книжці та в офіційних документах на ім'я ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про належність трудової книжки, заведеної 23 вересня 1976 року, заявнику.
Враховуючи наведене та встановивши, що підтвердження належності заявнику трудової книжки необхідне для призначення пенсії, тобто має юридичне значення, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню
Керуючись ст.ст. 4, 19, 141, 259, 263-265, 293-294, 315, 354, 355 ЦПК України, п. 3 Перехідних положень ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», суд -
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трудової книжки, заведеної 23 вересня 1976 року на ім'я « ОСОБА_5 » (російською мовою).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Жовтневий районний суд миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.М. Семенова