Справа № 350/1989/19
Провадження № 33/4808/126/20
Категорія ч.1 ст.173-2 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Пулик М. В.
Суддя-доповідач Шкрібляк
13 березня 2020 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Шкрібляк Ю.Д., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Родікова І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою (далі АС ОСОБА_2 , на постанову судді Рожнятівського районного суду від 17 лютого 2020 року, -
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , громадянка України,-
визнана винуватою за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
З постанови судді вбачається, що 20.11.2019 року приблизно о 08 год.20 хв. ОСОБА_1 вчинила насильство в сім”ї відносно свого малолітнього сина ОСОБА_3 , 2009 року народження, а саме вчинила умисні дії фізичного та психологічного характеру, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
У своїй АС ОСОБА_1 покликається на те, що постанова судді щодо неї є незаконною, необґрунтованою, і такою, що винесена з порушенням норм чинного процесуального та матеріального права, а висновки зроблені суддею, не відповідають фактичним обставинам справи. Суддя належним чином не дослідив усіх обставин справи та безпідставно притягнув її до адміністративної відповідальності.
Просить постанову судді Рожнятівського районного суду від 17 лютого 2020 року щодо неї скасувати, закривши провадження за відсутності події та складу адміністративних правопорушень.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 було роз'яснено її права передбачені ст. 268 КУпАП.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 свої вини у зазначеному в протоколі про адмінправопорушення не визнала, пояснила, що дійсно маючи на меті побачити свого сина ОСОБА_3 та поцікавитися його успіхами в навчанні, оскільки він проживає окремо із її колишнім чоловіком, 20.11.2019 року приблизно о 08 год. зайшла в приміщення Ясенської ЗОШ. Сина ОСОБА_4 побачила в класі і попросила його показати щоденник, щоб подивитися оцінки успішності. Син її не послухав, однак вона сама взяла щоденник і виявила, що деякі оцінки в навчанні були не дуже добрі, тому сказала про це синові, який у відповідь почав кричати на неї, а також намагався забрати портфель та вихопити у неї щоденник. Вона, маючи намір заспокоїти сина, взяла його за руки і за спину, обняла і сказала, що так поводитися не можна. Син вирвався від неї, схопив кусок фанери, яку мав використати на уроці трудового навчання і намагався її вдарити, а після цього вибіг з класу. Пізніше їй стало відомо, що цим випадком зацікавилися працівники поліції, які склали на неї протокол, з яким вона не згідна. Зазначає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а постанова судді є незаконною, яка підлягає скасуванню.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Родіков І.С. повністю підтримав пояснення свої підзахисної, просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
До початку апеляційного розгляду, від представника потерпілого ОСОБА_5 - адвоката Халуса М.М. надійшла письмова заява, в якій він зазначає, що йому та потерпілому ОСОБА_5 відомо про розгляд справи, однак у зв'язку з тим, що він буде в цей час приймати участь в судовому засіданні Надвірнянського районного суду по кримінальному провадженні, а тому просить розгляд справи щодо ОСОБА_1 проводити без їх участі. Також вказує, що подану АС ОСОБА_1 заперечують, і просять залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Родікова І.С. на присутності потерпілого та його законного представника ОСОБА_5 та їхнього захисника - адвоката Халуса М.М. не наполягали, просили розгляд справи проводити за їх відсутності.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Родікова І.С., які просять скасувати постанову, та задовольнити апеляційні вимоги; перевіривши матеріали справи, вважаю, що АС слід залишити без задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до приписів ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст.ст.280 та 283 КУпАП, при розгляді справи про адмінправопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адмінвідповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи. Постанова судді повинна бути законною і обґрунтованою.
Вказаних вимог закону суддя першої інстанції в повній мірі дотримався.
При складенні протоколу ОСОБА_1 роз'яснювалися її права і обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Не зважаючи на заперечення ОСОБА_1 у АС своєї вини у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, вона доводиться наявними в матеріалах справи доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 №076658 від 21.11.2020 року, з якого вбачається, що 20.11.2019р. приблизно о 08 год.20 хв. ОСОБА_1 вчинила насильство в сім”ї відносно свого малолітнього сина ОСОБА_3 , 2009 року народження, а саме вчинила умисні дії фізичного та психологічного характеру, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 173-2 КУпАП (а.с.1); письмовою заявою ОСОБА_6 (а.с.2); письмовими поясненнями свідка - директорки Ясенської ЗОШ І-ІІІ ступенів Данилишин О.Й. (а.с.3), письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_3 (а.с.4); письмовими поясненнями неповнолітніх свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які відібрані в присутності директорки школи ОСОБА_12 (а.с.5-9).
Із пояснень ОСОБА_5 - батька неповнолітнього ОСОБА_3 в суді першої інстації вбачається, що він намагається дати дітям належне виховання та матеріальне утримання. ОСОБА_1 разом з її братом створили синові такі умови, що дитина не витримала і втекла проживати до нього.
Із показань свідка ОСОБА_13 - директорки Ясенської ЗОШ І-ІІІ ступенів, під час розгляду справи в суді першої інстанції вбачається, що 20.11.2019 року приблизно о 08 год.25 хв. до неї в кабінет зайшов учень школи малолітній ОСОБА_3 , який плакав, був сильно схвильований, виглядав переляканим, весь тремтів, а обличчя в ділянці носа та рота мало ознаки почервоніння. Вона зрозуміла, що сталося насильство над дитиною і тому сама перелякалася, оскільки такого випадку в школі ще не було. На запитання що сталося, ОСОБА_3 розповів, що в клас зайшла його мама, вимагала у нього щоденник, а коли він не дав його, то мама почала кричати на нього і силою вирвала у нього сумку, з якої витягнула щоденник і кричила на нього за оцінки. Далі учень говорив, що після того, як він намагався забрати у мами сумку і щоденник, то ОСОБА_1 схопила його однією рукою за шию, а іншою за обличчя в ділянці рота та носа і душила його. Почувши це, вона негайно пішла до класу, в якому навчається ОСОБА_3 , однак ОСОБА_1 в класі не було. Вона розпитала в однокласників ОСОБА_3 , що сталося, і діти пояснили, що між ОСОБА_1 і її сином відбувся конфлікт за обставин, як це пояснював ОСОБА_3 . Очевидцем конфлікту між ОСОБА_1 та її сином вона не була, однак аналізуючи пояснення дітей, а також зважаючи на зовнішній стан учня ОСОБА_3 стверджує, що дитина зазнала фізичного і психологічного насильства.
Із показань свідка в суді першої інстанції ОСОБА_14 - старшого інспектора ювенальної превенції Рожнятівського відділення поліції вбачається, що 20.11.2019 року, приблизно о 09 год. на лінію 102 надійшло повідомлення від директорки Ясенської ЗОШ ОСОБА_12 про те, що в приміщенні школи сталася неординарна подія, яка проявилася в тому, що ОСОБА_1 вчинила насильство щодо свого неповлітнього сина ОСОБА_3 - учня Ясенської школи. Приблизно через 40 хв. він, разом з інспектором ювенальної превенції Поповичем В.В., прибули в Ясенську школу для з'ясування того, що сталося. Під час опитування директор школи пояснила про те, що приблизно о 08 год.25 хв. до неї в кабінет зайшов учень школи ОСОБА_3 , який плакав, тремтів, а його обличчя в ділянці носа та рота мало ознаки почервоніння. Також, директорка пояснила, що побачивши дитину, в неї промайнула думка, що над дитиною хтось вчинив насильство з учнів школи, і тому сильно перелякалася, однак, як потім з”ясувалося, зі слів самого неповнолітнього ОСОБА_3 , таке насильство вчинила над ним його мама ОСОБА_1 . Насильство проявилося в тому, що ОСОБА_1 вимагала у дитини щоденник, а коли він не дав його, то мама стала кричати на нього, вихопила сумку, з якої витягнула щоденник і кричала на нього за не дуже добрі оцінки. З пояснень ОСОБА_12 , якій про подію стало відомо зі слів ОСОБА_3 та інших учнів школи, коли дитина намагалася забрати сумку і щоденник, то мама не віддавала їх, а коли дитина почала кричати, то ОСОБА_1 схопила сина однією рукою за шию, а іншою рукою намагалася закрити йому рот. Також ОСОБА_12 стверджувала, що вона бачила в дитини на шиї та на обличчі в ділянці носа та рота почервоніння.
Крім цього, налогічні по суті пояснення давав неповнолітній ОСОБА_3 та деякі його однокласники. Також діти досить переконливо пояснювали, що коли ОСОБА_1 схопила сина руками за шию та обличчя, щоб змусити його перестати кричати, то раптово зрозуміла, що робить неправильно, і це можуть зрозуміти діти, тому щоб виправити ситуацію, вона нахилилася до сина і зробила вигляд, що цілує його. Учень продовжував пручатися, тому ОСОБА_1 , продовжуючи руками притискати сина до себе, чинила насильство до того моменту, доки його не відтягнули однокласники. Що стосується однакових за змістом пояснень які, містяться в матеріалах справи, то він їх занотовував так, як пояснювали діти. В цьому він не вбачає нічого дивного, оскільки діти розповідали так, як було в дійсності. Пояснення дітей давали всі підстави стверджувати, що було вчинено насильство відносно ОСОБА_3 , тому і було складено протокол.
Із пояснень під час розгляду справи в суді першої інстанції, неповнолітнього ОСОБА_3 в присутності педагога ОСОБА_12 , його матері ОСОБА_1 та батька ОСОБА_5 , вбачається, що на даний час навчається в школі у 5- б класі. Вчиться в основному добре, поведінка також непогана. На даний час проживає з батьком, бабусею та дідусем, оскільки пішов від мами, бо вона не реагує на те, що її старший брат знущається над ним. 20 листопада 2019 року, приблизно о 08 год. 05 хв. він знаходився в своєму класі. В цей час хтось із однокласників сказав: ”До тебе йде подарок”. Він зрозумів, що то йде мама і, побачивши її, почав тікати від неї, але мама наздогнала його, забрала портфель і витягнула з нього щоденник. Він намагався забрати у мами портфель і щоденник, і кричав при цьому, але мама схопила його однією рукою за шию, а іншою за рот і ніс та почала душити, щоб він не кричав. Однокласники почали відтягувати його від мами, і коли їм це вдалося, він втік на вулицю, зателефонував своїй бабусі, яка сказала йому зайти до директорки школи і повідомити їй про те, що сталося. Він так і зробив. Пояснення, які він давав поліцейському також є правильними.
Із показань неповнолітнього свідка ОСОБА_10 , дані в присутності педагога ОСОБА_12 та його матері ОСОБА_15 під час розгляду справи в суді першої інстанції, вбачається, що він є однокласником ОСОБА_3 20 листопада 2019 року, приблизно о 08 год. разом з іншими однокласниками він знаходився у своєму класі. В цей час хтось із хлопців сказав ОСОБА_3 :”До тебе йде подарок”. ОСОБА_16 , побачивши маму, розхвилювався, і почав бігати по класу. Його мама зайшла до класу, забрала портфель у ОСОБА_16 і витягнула щоденник. Сашко став відбирати щоденник у мами і кричав при цьому. Також ОСОБА_16 з мамою почали вовтузитися, штовхали один одного, а хлопці стали допомагати ОСОБА_16 вирватись відтягуючи його від мами, яка схопила його руками і сказала заспокоїтися, але ОСОБА_16 втік на вулицю. Мама не била ОСОБА_16 , але поліцейському він також говорив правду.
Із показань в суді першої інстанції неповнолітнього свідка ОСОБА_8 , дані в присутності педагога ОСОБА_12 та його матері ОСОБА_17 , вбачається, що він товаришує з ОСОБА_3 20 листопада 2019 року, о 08 год. разом з іншими однокласниками вони побачили ОСОБА_16 маму і сказали йому, що до нього йде «подарок». ОСОБА_18 впав у паніку і почав тікати з класу. Мама підійшла до ОСОБА_16 забрала у нього сумку і взяла щоденник. ОСОБА_16 почав відбирати у мами сумку та щоденник, але вона казала йому заспокоїтися і не віддавала сумку. ОСОБА_16 хотів вирвати сумку і щоденник з маминих рук, але не зміг забрати сумку. Мама просила його не позоритися, але ОСОБА_16 не заспокоювався, тому мама схопила його руками, щоб він не кричав. Сашко не міг вирватися від неї сам і не міг забрати сумку, тому це зробити він допоміг ОСОБА_16 . Після чого ОСОБА_3 з сумкою вибіг на вулицю. Пояснення, які він давав поліцейському в присутності директорки також є правильними.
Із показань неповнолітнього свідка ОСОБА_7 , дані в присутності педагога ОСОБА_12 та його матері ОСОБА_19 під час розгляду справи в суді першої інстанції, вбачається, що побачивши маму, ОСОБА_18 почав бігати по класу, а мама за ним, бо хотіла забрати сумку і щоденник. Після того, як вона забрала сумку і взяла щоденник, ОСОБА_16 хотів їх забрати, але мама не віддавала йому, тоді хлопці допомогли вирвати у мами сумку, з якою ОСОБА_16 вибіг на вулицю. Сашко не бив маму фанерою, а просто тримав її в руках. Він тепер каже правду і поліцейському казав правду, коли той в присутності директорки відбирав у нього пояснення.
Із показань, дані в суді першої інстанції неповнолітнього свідка ОСОБА_9 в присутності педагога ОСОБА_12 та його матері ОСОБА_20 , вбачається, що після того, як він разом з іншими однокласниками зайшли до класу, через 5-10 хвилин до класу забіг Женя ОСОБА_21 і крикнув ОСОБА_16 :” До тебе йде подарок”. ОСОБА_18 впав в паніку, схопив сумку і втік за парту. Його мама зайшла і хотіла подивитися на оцінки, але ОСОБА_16 не давав їй ні сумку, ні щоденник. Так вони ходили один за одним по класу. Мамі вдалося схопити сумку, але ОСОБА_16 не давав їй і почав кричати. Мама схопила ОСОБА_16 руками, однією рукою закрила йому рот, щоб він не кричав. Сашко хотів вирватися від мами і в цьому йому допоміг Женя ОСОБА_21 . ОСОБА_16 втік на подвір'я школи і зателефонував бабусі. Мама тримала ОСОБА_16 рукою за рот. Поліцейському говорив правду і тепер каже правду.
Вищенаведені письмові пояснення свідків, які додані до протоколу, а також їх показання під час розгляду справи суддею першої інстанції, показання неповнолітнього ОСОБА_3 і його представника Дзеби В.В., інспектора поліції Янківа О.С., свідка ОСОБА_13 - директорки Ясенської ЗОШ, та неповнолітніх свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 в присутності педагога та їх законних представників, апеляційний суд визнає достовірними доказами і такими, що повністю узгоджується із наявними в матеріалах справи іншими доказами.
Не викликають сумнівів у достовірності показань, чи зацікавленості або упередженості вказаних свідків, їх пояснення отримані у встановленому законом порядку, і засвідчені їхніми власноручними підписами. При цьому відсутні відомості про те, що з певних причин вони надавали працівнику поліції неправдиві пояснення, або що такі ними засвідчено під примусом.
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Згідно положень ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Враховуючи вищенаведене, суддя суду першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Твердження ОСОБА_1 про те, що вона не вчиняла насильства в сім'ї, є необґрунтованим, оскільки спростовуються, наявними в матеріалах справи доказами, а тому суддя суду першої інстанції прийшов до правильного висновку про її винуватість поза всяким розумним сумнівом.
Твердження ОСОБА_1 апеляційний суд розцінює, як спосіб захисту і такими, що спрямовані на уникнення нею відповідальності за вчинене.
Таким чином, наведеними доказами, у їх сукупності, спростовуються доводи апелянта про недоведеність її вини у вчиненні зазначеного вище адміністративного правопорушення, і відповідно, про її безпідставне притягнення до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, АС ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.
Разом з тим, як вбачається із мотивувальної частини оскаржуваної постанови, поряд з іншими висновками, суддя посилався на положення ст. 1 ЗУ «Про попередження насильства в сім'ї», що визначає поняття насильства в сім'ї.
Однак, вказаний ЗУ «Про попередження насильства в сім'ї» втратив чинність на підставі Закону N 2229-VIII ( 2229-19 ) від 07.12.2017, ВВР, 2018, N 5, ст.35.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що оскаржувану постанову судді слід змінити та виключити посилання суду на положення ст. 1 ЗУ «Про попередження насильства в сім'ї», як таку, що втратила чинність.
Згідно положень п.4 ч.8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право змінити постанову.
На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення,
Постанову судді Рожнятівського районного суду від 17 лютого 2020 року щодо ОСОБА_1 - змінити.
Виключити посилання у резолютивній частині постанови судді Рожнятівського районного суду від 17.02.2020 року на положення ст. 1 ЗУ «Про попередження насильства в сім'ї» з підстав, викладених у мотивувальній частині вказаної постанови.
В решті постанову судді Рожнятівського районного суду від 17 лютого 2020 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду Ю.Д. Шкрібляк