Житомирський апеляційний суд
Справа №274/274/20 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія адміністративний наглад Доповідач ОСОБА_2
10 березня 2020 року
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою особи, щодо якої вирішується питання про встановлення адміністративного нагляду - ОСОБА_7 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15 січня 2020 року щодо нього, -
Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15 січня 2020 року встановлено адміністративний нагляд відносно ОСОБА_7 терміном на 1 (один) рік та застосувати наступні обов'язки та обмеження:
1. заборону виходу з будинку (квартири) за місцем проживання з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня;
2. заборону відвідування кафе, барів, ресторанів, магазинів, відділів в магазинах, які торгують алкоголними напоями з метою їх придбання;
3. заборону виїзду в особистих справах за межі міста (району) без дозволу поліції;
4. реєстрацію в Бердичівському відділі поліції кожного 1, 2, 3, 4 понеділка щомісяця.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить пом'якшити постанову суду щодо реєстрації в Бердичівському відділі поліції кожного 1,2,3,4 понеділка щомісяця. Вважає рішення суду дуже суворим щодо нього, оскільки він одружений, має неповнолітню дитину, офіційно працює. Просив апеляційну скаргу розглядати без його участі.
ОСОБА_7 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, в телефонному режимі додатково просив розглянути апеляційну скаргу без його участі.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги ОСОБА_7 , перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши її доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до п.в ст.3 Закону України “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб: засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів Національної поліції, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення.
Відповідно до ст.10 зазначеного Закону до осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, за постановою суду можуть бути застосовані частково або у повному обсязі такі обмеження: а) заборона виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; б) заборона перебування у визначених місцях району (міста); в) заборона виїзду чи обмеження часу виїзду в особистих справах за межі району (міста); г) реєстрація в міліції від одного до чотирьох разів на місяць.
Під час здійснення адміністративного нагляду суд за поданням начальника органу Національної поліції з урахуванням особи піднаглядного, його способу життя і поведінки може змінювати (зменшувати або збільшувати) обсяг обмежень, передбачених цією статтею.
Суд першої інстанції зазначених вимог закону дотримався.
Як встановлено в суді першої інстанції, що ОСОБА_7 двічі судимий до позбавлення волі за умисні тяжкі злочини. Після відбуття покарання ОСОБА_7 не зробив для себе вірних висновків та вчинив ряд правопорушень, за що неодноразово притягався до адміністративної відповідальності.
З матеріалів провадження вбачається, що 27.11.2019 року ОСОБА_7 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП і накладено стягнення у виді попередження, винесено офіційне попередження про можливість встановлення адміністративного нагляду. 27.11.2019 року ОСОБА_7 було двічі притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.175-1 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 51 грн. в дохід держави, а також за ст. 183 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51 грн. в дохід держави, винесено два офіційні попередження про можливість встановлення адміністративного нагляду. 02.01.2020 року ОСОБА_7 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.178 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 119 грн., знову винесено офіційне попередження про можливість встановлення адміністративного нагляду. 03.01.2020 року ОСОБА_7 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено стягнення у виді адміністратиного арешту на строк 3 (три) доби.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно до висновку про необхідність встановлення адміністративного нагляду відносно ОСОБА_7 терміном на 1 (один) рік та застосував відповідні обов'язки та обмеження.
Доводи апеляційної скарги з приводу необхідності пом'якшення адміністративного нагляду, оскільки на думку апелянта вони є надто суворими, з огляду на обставини справи та ті порушення, які вчинив ОСОБА_7 , є безпідставними.
Так в апеляційній скарзі ОСОБА_7 посилається на те, що він одружений, має дитину та працює, при цьому документів на підтвердження своєї роботи, а також того, що встановлення адміннагляду заважає йому виконувати свої трудові обов'язки, до апеляційної скарги ним не надано. При цьому зазначені вище обставини не можуть бути, з огляду на кількість та характер вчинених ним правопорушень після відбуття покарання, безумовними підставами для пом'якшення адміністративного нагляду, та, як вбачається з матеріалів справи, не є стримуючим фактором для їх не вчинення.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 , викладені в його апеляційній скарзі, не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду провадження та не можуть бути підставою для пом'якшення адміністративного нагляду останньому, зокрема що стосується реєстрації у відділі поліції кожного 1, 2, 3, 4 понеділка щомісяця.
На думку колегії суддів встановлення адміністративного нагляду, обов'язків та заборон, зазначених в постанові суду першої інстанції буде необхідним та достатнім з огляду на особу ОСОБА_7 та характеру й кількості вчинених ним правопорушень, та відповідає меті встановлення такого нагляду за ним як за особою, яка звільнена з місць позбавлення воли та продовжує протиправну поведінку.
Керуючись ст.ст. 404, 407, КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15 січня 2020 року, якою встановлено Олійнику адміністративний нагляд, - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: