Житомирський апеляційний суд
Справа №283/2418/19 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст. 291 КПК України Доповідач ОСОБА_2
12 березня 2020 року. Житомирський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_2 - головуючого, ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі апеляційну скаргу прокурора Коростишівської місцевої прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 14 січня 2020 року про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12019060080000581 за ч. 2 ст. 186 КК України щодо ОСОБА_8 (далі - Горячев), -
Цією ухвалою у підготовчому судовому засіданні відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 31.10.2019 між прокурором Коростишівської місцевої прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_9 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_10 , у кримінальному провадженні №12019060080000581 від 16.09.2019 за ч. 2 ст. 186 КК України, а обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_9 вирішено повернути прокурору.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вказану ухвалу та призначити новий розгляд справи в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання. Твердить про істотні порушення судом кримінального процесуального закону, необґрунтованість судового рішення, відповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України. Вважає, що зазначені в ухвалі суду обставини не є істотними та такими, що становлять перешкоду для призначення справи до судового розгляду.
Заслухавши міркування прокурора в підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до положень ст. 314 КПК України вказана ухвала суду першої інстанції не може бути оскаржена в апеляційному порядку в частині відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, а тому перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги в частині рішення про повернення обвинувального акту прокурору.
Згідно ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Ст. 291 КПК України встановлені вимоги до обвинувального акту та до реєстру матеріалів досудового розслідування. Так, обвинувальний акт має, у тому числі, містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статі) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Формулювання обвинувачення визначає конкретний обсяг і межі судового розгляду та дає обвинуваченому можливість реалізувати своє право на захист та знати, в чому саме він обвинувачується.
З матеріалів справи видно, що викладені в обвинувальному акті щодо Горячева фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, є не конкретними, оскільки не повністю відповідають кваліфікації дій обвинуваченого за кваліфікуючою ознакою ч. 2 ст. 186 КК України вчинення злочину повторно.
При цьому при викладенні даних про особу обвинуваченого ОСОБА_9 вказано «раніше судимий» без вказання певних даних про наявні непогашені та незняті судимості цієї особи, що може впливати на правильність кваліфікації дій обвинуваченого за вищевказаною кваліфікуючою ознакою можливого злочину.
Крім того, викладені стороною обвинувачення в обвинувальному акті фактичні обставини злочину, що вміняється у провину ОСОБА_9 , містять посилання на певну спільну участь у можливому злочині трьох інших осіб без вказання їх прізвищ та можливих фактів виділення матеріалів справи щодо цих осіб в окреме провадження, або причин закриття справи щодо цих осіб.
Також обвинувальний акт містить дані про реєстрацію та проживання потерпілого ОСОБА_11 у м. Пілі Коті округу Анупшагар Індії без вказання певної адреси та можливих номеру мобільного телефону або електронної пошти для належного повідомлення цієї особи про час та місце судового розгляду, що унеможливлює належне дотримання судом першої інстанції прав цієї особи під час судового розгляду.
Твердження прокурора в апеляційній скарзі про можливість виклику потерпілого за попереднім тимчасовим місцем проживання у АДРЕСА_1 , - є необґрунтованими, оскільки обвинувальний акт з додатками не містить таких даних.
За таких обставин висновки суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України та необхідність повернення його прокурору є обґрунтованими та відповідають фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги прокурора є необґрунтованими.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які давали б підстави для скасування або зміни судового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 14 січня 2020 року про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12019060080000581 за ч. 2 ст. 186 КК України щодо ОСОБА_8 , - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді: