Провадження № 11-кп/803/1061/20 Справа № 176/30/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
10 березня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючої судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря: ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Жовтоводськогоміського суду Дніпропетровської області від 14 січня 2020 року про відмову в умовно-достроковому звільненні засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання,
за участю учасників провадження:
прокурора: ОСОБА_7
засудженого (в режимі відеоконференції) : ОСОБА_6
В апеляційній скарзі засуджений просить ухвалу суду скасувати і постановити нову, якою задовольнити подання та звільнити його умовно-достроково від відбування покарання.
Зазначає, що характеристика з його особової справи свідчить про те, що він став на шлях виправлення, за час відбування покарання має 9 заохочень, виконує роботи з благоустрою установи та інші роботи, що відносяться до суспільно-корисної праці, неухильно дотримується режиму місця відбування покарання. Також він був працевлаштований на виробництві установи в період з 01.03.2015 року по 01.09.2018 року, на даний час не працює, тому що немає замовлення на продукцію, крім того до нього було застосоване ст. 82 КК України і він перебував у виправному центрі №33. вважає, що до нього можливо застосувати ст. 81 КК України та звільнити умовно-достроково від відбування покарання.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 14 січня 2020 року відмовлено в задоволенні подання ДУ “Жовтоводської виправної колонії №26” про умовно-достроково засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання.
Судом першої інстанції встановлено, згідно з характеристикою засудженого ОСОБА_6 , останній відбуває покарання в державній установі «Жовтоводська виправна колонія (№26)» починаючи з 06 лютого 2015 року. За час відбування покарання засуджений характеризується позитивно, має 9 заохочень, мав 2 стягнення, одне з яких погашене за плином часу, а інше знято достроково заохоченням, в період з 01 березня 2015 року по 01 вересня 2018 року був працевлаштований на ливарному виробництві, протягом всього іншого часу виконує роботи по благоустрою колонії, прилеглої території та поліпшення житлово-побутових умов засуджених, до суспільно-корисної праці відноситься добре та відповідально, підтримує зв'язки з рідними шляхом листування, отримує посилки, провину у скоєних злочинах визнає, в заподіяному розкаюється. Наведене свідчить про досягнення позитивних зміни у поведінці засудженого в період відбування покарання.
Разом з тим, суд зважив на те, що ОСОБА_6 засуджений за вчинення тяжкого злочину до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років та до кінця строку відбуття покарання залишився значний строк, а також відсутні відомості щодо його працевлаштування або наявності у нього бажання працевлаштуватися та отримувати заробіток.
Також, суд прийняв до уваги ту обставину, що 10 червня 2019 року Дніпровським апеляційним судом скасовано ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2019 року, якою задоволено клопотання ОСОБА_6 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким у виді обмеження волі і відмовлено в задоволенні його клопотання.
У зв'язку з тим, що з часу вказаного рішення апеляційного суду на теперішній час минуло менше року, за глибоким переконанням суду, за такий не значний проміжок часу, тим більше не можна прийти до висновку про виправлення засудженого.
Вислухавши суддю - доповідача, доводи засудженого, який підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Згідно з вимогами ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише за умови обов'язкової та одночасної наявності вказаних в законі підстав і умов в їх сукупності.
Вирішуючи питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, суд повинен перевірити, в тому числі, і факт того, чи довів засуджений своє виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
При цьому головною умовою прийняття такого рішення є об'єктивна доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Суди при вирішенні питання щодо умовно-дострокового звільнення зобов'язані дослідити весь період відбування засудженого за вироком суду та враховувати, що підлягають умовно - достроковому звільненню ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
Колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції при розгляді подання колонії повно, всебічно і об'єктивно дослідив необхідні матеріали провадження, та дійшов обґрунтованих висновків, що ОСОБА_6 не може бути звільнений від відбування покарання умовно-достроково.
Так, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 засуджений вироком Ржищівського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2014 року за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Злочин, за який засуджено ОСОБА_6 , відноситься до категорії особливо тяжких.
З характеристики, наданої на засудженого ОСОБА_6 вбачається, що він за час відбування покарання характеризується позитивно, має 9 заохочень, мав 2 стягнення, одне з яких погашене за плином часу, а інше знято достроково заохоченням, в період з 01 березня 2015 року по 01 вересня 2018 року був працевлаштований на ливарному виробництві, протягом всього іншого часу виконує роботи по благоустрою колонії, прилеглої території та поліпшення житлово-побутових умов засуджених, до суспільно-корисної праці відноситься добре та відповідально, підтримує зв'язки з рідними шляхом листування, отримує посилки, провину у скоєних злочинах визнає, в заподіяному розкаюється.
На думку колегії суддів, зазначене не може не свідчити про позитивні зміни у поведінці засудженого за час відбування покарання.
Поряд із цим, з матеріалів провадження вбачається, що 10 червня 2019 року Дніпровським апеляційним судом скасовано ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2019 року, якою було задоволено клопотання ОСОБА_6 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким у виді обмеження волі та відмовлено у його задоволенні.
Відповідно до ч.7 ст.154 КВК України, у разі відмови суду щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким повторне подання в цьому питанні щодо осіб, засуджених за тяжкі і особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п'яти років, може бути внесено не раніше як через один рік з дня винесення постанови про відмову.
Отже, враховуючи те, що з повторним поданням з цього питання колонія звернулася раніше, ніж через один рік з дня постановлення ухвали Дніпровського апеляційного суду про відмову, воно не може бути задоволено.
Надаючи оцінку наведеним обставинам, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для застосування ст.81 КК України.
Крім того, колегія суддів зазначає, що дотримання порядку та умов відбування покарання, а також, добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання відповідно до ст. 9 КВК України є обов'язком засудженого, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним.
Беручи до уваги вищевикладене в сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх такими, що не суперечать фактичним обставинам провадження.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, яке скасуванню з викладених в апеляційній скарзі мотивів не підлягає.
Керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 14 січня 2020 року про відмову в умовно-достроковому звільненні засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
------------------- ------------------- --------------------
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4