Провадження № 33/803/329/20 Справа № 202/392/20 Суддя у 1-й інстанції - Ігнатенко В. В. Суддя у 2-й інстанції - Калініч Н. І.
13 березня 2020 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Калініч Н. І., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 лютого 2020 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто судовий збір в розмірі 420 гривень 40 копійок, -
Згідно з викладеними у постанові судді першої інстанції обставинами, ОСОБА_1 , 01 січня 2020 року о 04 годині 30 хвилин у м. Дніпро по вул. Байкальській, керував транспортним засобом ВАЗ д/н НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу “Драгер” за згодою водія у присутності двох свідків та результат огляду склав 1,60 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з цим рішенням, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи свою позицію в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу з порушенням вимог ст. ст. 7, 245, 280 КУпАП, належним чином не з'ясував обставини справи, що потягло передчасний висновок про доведеність його вини, оскільки жодного порушення ПДР він не допускав.
Зазначає, що 01.01.2020 року о 04:30 він дійсно перебував у вказаному автомобілі, проте не керував ним. Коли до нього з дружиною під'їхали працівники поліції вони знаходились всередині автомобіля, який був припаркований без порушень вимог ПДР, і грілись у ньому. Поліцейські запропонували йому пройти тест на алкоголь, на що він не заперечував проте, зауважив, що транспортним засобом не керував. Після чого, працівники поліції склали відносно нього протокол.
Згідно з протоколом огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу “Драгер”, який відсутній в переліку дозволених для використання технічних засобів, відповідно до наказу МВС України від 01.03.2010 року № 33 “Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху”.
Вислухавши думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати постанову суду першої інстанції і закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд виходить з такого.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції належним чином з'ясував обставини справи, викладені в постанові висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах даної справи.
На переконання суду апеляційної інстанції, вина ОСОБА_1 повністю підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема:
поясненнями ОСОБА_1 , наданими у судовому засіданні; протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 193494 від 01 січня 2020 року; рапортом співробітника поліції; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до яких, у їх присутності водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу "Драгер" та результат огляду склав 1,60 проміле; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого, результат приладу "Драгер" склав 1,60 проміле.
Наявні у справі докази об'єктивно узгоджуються між собою, їх правильно покладено в обґрунтування висновків суду про доведеність винних дій ОСОБА_1 .
Ці докази у своїй сукупності є підтвердженням наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених обставин суд апеляційної інстанції не вбачає.
З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, є безпідставними і спростовуються матеріалами справи.
Факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , зокрема, підтверджується його показами, наданими в судовому засіданні, згідно яких, він вину у скоєному визнав у повному обсязі та пояснив, що дійсно 01 січня 2020 року, близько 04 години 30 хвилин, керував транспортним засобом ВАЗ д/н НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, оскільки його батьку стало погано та він до нього поїхав.
Також, поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зазначили у своїх поясненнях, що при проходженні медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» результат водія ОСОБА_1 склав 1, 60 проміле.
Тобто при проходженні огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, прилад показав результат вище допустимої норми - 0.2 проміле алкоголю у крові. Вказаний результат був зафіксований у квитанції та акті, де ОСОБА_1 поставив свій підпис та погодився з результатами тестування.
Крім того, як вбачається з чеку, огляд на стан сп'яніння було проведено за допомогою вказаного технічного пристрою, який пройшов калібрування та відсутні порушення проходження зазначеного тестування.
ОСОБА_1 пройшов оглядна на стан сп'яніння за допомогою технічного засобу-Драгера, заперечень, зауважень з цього приводу у нього не виникало та він був згоден з результатами.
З урахуванням вищенаведеного, доводи апеляції ОСОБА_1 про порушення з боку працівників поліції проведення огляду на стан сп'яніння, зокрема, його проведення приладом, який відсутній в переліку дозволених для використання технічних засобів, є безпідставними.
Беручи до уваги вищенаведене, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не можна визнати обґрунтованими та суд визнає їх, як намагання уникнути відповідальності за адміністративне правопорушення.
Доказів, які не досліджувались судом першої інстанції, апелянтом не надано.
Порушень вимог закону, допущених судом першої інстанції, які б були підставою для скасування рішення суду, не вбачається.
Докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
З урахуванням викладеного, приходжу до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 лютого 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто судовий збір в розмірі 420 гривень 40 копійок залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Н.І. Калініч