13.03.2020 Справа № 756/1724/19
Справа пр. №2/756/913/20
ун. №756/1724/19
13 березня 2020 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Андрейчука Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Звершховської І.А.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини, -
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 серпня 2019 року судді Андрейчуку Т.В. передано на розгляд цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини, оскільки за рішенням Вищої ради правосуддя від 06 серпня 2019 року №2033/0/15 суддю ОСОБА_3 тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя на строк шість місяців.
У судові засідання, призначені на 15 год 30 хв 02 березня 2020 року та 09 год 30 хв 13 березня 2020 року, позивач та його представник не з'явились, представник позивача про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки та неявки позивача в судові засідання суд не повідомив, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавав.
Відповідач у підготовче судове засідання не з'явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, подала заяву, у якій просила суд розглядати справу за її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 слід залишити без розгляду з наступних підстав.
За приписами ч. 1 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку (абз. 2 ч. 6 ст. 128 ЦПК України).
Крім того, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик (ч. 3 ст. 128 ЦПК України).
Згідно з нормою п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.
Відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
На підтвердження своїх повноважень здійснювати представництво інтересів позивача у суді адвокатом Волковим С.А. подано ордер серії КС №350308 (а. с. 22).
Отже, вручення судової повістки представнику позивача ОСОБА_4 вважається врученням повістки і позивачеві ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Нормою ч. 1 ст. 131 ЦПК України на учасників судового процесу покладено обов'язок повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Про судові засідання, призначені на 15 год 30 хв 02 березня 2020 року та 09 год 30 хв 13 березня 2020 року, представник позивача був повідомлений під розписку (а. с. 51).
Таким чином, представник позивача ОСОБА_4 , а отже і сам позивач, вважаються належним чином повідомлені про судові засідання, призначені на 15 год 30 хв 02 березня 2020 року та 09 год 30 хв 13 березня 2020 року.
Про зміну місця проживання позивач у ході розгляду справи не повідомляла.
Згідно з нормою п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У судові засідання, призначені на 15 год 30 хв 02 березня 2020 року та 09 год 30 хв 13 березня 2020 року, позивач та його представник не з'явились, представник позивача про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки та неявки позивача в судові засідання суд не повідомив, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавав.
Європейський суд з прав людини підкреслив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див. рішення у справах "Олександр Шевченко проти України" від 26 квітня 2007 року та "Трух проти України" від 14 жовтня 2003 року).
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії").
Таким чином, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви.
Оскільки позивач та його представник, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з'явилися в судове засідання, не повідомили про причини неявки та завчасно не надали суду доказів на підтвердження поважності причин неявки в судові засідання, від позивача та його представника не надійшло заяв про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає, що позов ОСОБА_1 слід залишити без розгляду.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Так, у своїх рішеннях у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, залишення позову без розгляду відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України не є порушенням права на справедливий суд та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
За таких обставин, керуючись ст. 257 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Т.В. Андрейчук