Справа № 755/2521/20
3/755/1619/20
"12" березня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Старовойтова С.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 05 лютого 2020 року о 08 годині 25 хвилин керував транспортним засобом «ВАЗ 2108» державний номер НОМЕР_1 по бульвару Перова, 30 в місті Києві, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від медичного огляду для встановлення стану сп'яніння в установленому законом ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В судові засідання, призначені на 27.02.2020 року та 12.03.2020 року, ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Бугайов Д.М. не з'явилися, повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомили.
20.02.2020 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Бугайов Д.М. подав до Дніпровського районного суду м. Києва клопотання, в якому просив направити адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 в суд за місцем його проживання, а саме до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
В той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справи про адміністративне правопорушення розглядаються за місцем його вчинення.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП може розглядатися за місцем обліку транспортного засобу або за місцем проживання порушників.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 05.02.2020 року серія ДПР18 № 361265, правопорушення сталося по бульвару Перова, 30 в місті Києві, що знаходиться в Дніпровському районі та територіально відноситься до Дніпровського районного суду м. Києва, а тому суд вважає, що підсудність визначена за Дніпровський районним судом відповідає вимогам ч.1 ст. 276 КУпАП.
При цьому, суд критично ставиться до клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Бугайова Д.М. про направлення адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 до іншого суду за адресою його проживання, а саме: до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, оскільки вважає, що передача справи до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, а також неодноразові неявки ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Бугайова Д.М. в судові засідання свідчать про спроби ОСОБА_1 затягнути розгляд справи та уникнути адміністративної відповідальності, а тому приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення такого клопотання.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Статтею 130 КпАП України передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно абз. 2 п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, якщо водій ухиляється від огляду, це є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
В матеріалах справи містяться докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 , а саме: з пояснень та підписів свідків вбачається, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності відмовляється від огляду на стан сп'яніння (а.с.3).
Крім того, в судовому засіданні було переглянуто відеозапис з місця вчинення правопорушення, що був доданий до протоколу, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 від проходження огляду для встановлення стану сп'яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.
Суд, дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, направлення, пояснення свідків, переглянувши відео з DVD-R диску, клопотання, приходить до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
За таких обставин, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає, що на нього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, згідно ст. 40? КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку його накладено у розмірі визначеному ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року (зі змінами і доповненнями).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 40?, 130 ч. 1, 252, 283-285, 289, 291, 294 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на день винесення постанови становить 420 гривень 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя: