(заочне)
02 березня 2020 року м.Запоріжжя
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді: Жупанової І.Б., за участі секретарки судового засідання Палубінської К.М., розглянув у судовому засіданні у залі суду в м.Запоріжжі у порядку загального позовного провадження цивільну справу №336/7293/19 пр. 2/336/798/2020 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
Позивач 15.11.2019 року звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, просить визнати відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .
За змістом позову, позивач зазначає, що на праві приватної власності йому ОСОБА_1 належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_3 є братом позивача, був зареєстрований у вказаній квартирі з 1987 року.
Відповідачка ОСОБА_2 як дружина позивача, була зареєстрована у вказаній квартирі з 2014 року. 18.09.2019 року шлюб між позивачем та ОСОБА_2 був розірваний. З даного часу сторони не проживають разом, не ведуть спільного господарства.
На час пред'явлення позову відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 добровільно не проживають за адресою: АДРЕСА_1 , на вказану квартиру не претендують їх речі у квартирі відсутні.
В позасудовому порядку вирішити вказаний спір позивач не має змоги, оскільки відповідачі не вчиняють дій щодо зняття з реєстраційного обліку, а формальна реєстрація відповідачів у квартирі, що належить йому фактично створює перешкоди у користуванні майном, оскільки позивач вимушений нести додаткові витрати на сплату житлово-комунальних послуг.
З підстав, передбачених ст. ст. 71, 72 Житлового кодексу України, ст.. 405 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», позивач просить задовольнити позов в повному обсязі.
Ухвалою від 24.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу у порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (учасників справи), призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 03.02.2020 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явився, згідно з заявою від 02.03.2020 року просить розглядати справу його участі, підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, шляхом направлення на адресу реєстрації судових повісток, що повернулись до суду з відміткою установи пошти «за закінченням терміну зберігання». Відзиву на позовну заяву не подали, про причини неявки не повідомили.
Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Фіксування судового засідання 02.03.2020 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку із розглядом справи за відсутності учасників справи, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши надані сторонами письмові докази та пояснення, оцінивши їх на предмет належності, допустимості, достовірності і достатності, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини:
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 належить позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 від 07.03.2019 року, що видане приватним нотаріусом ЗМНО Швецовою О.С. та на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.05.2014 року № 336/8618/13-ц
Відповідач ОСОБА_3 є братом позивача був зареєстрований у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , з 1987 року. Згідно змісту рішення суду від 12.05.2014 року № 336/8618/13-ц відповідач ОСОБА_3 у вказаній квартирі не проживає, мешкає у будинку АДРЕСА_3 , що належить відповідачу на праві приватної власності.
Відповідачка ОСОБА_2 , як дружина позивача була зареєстрована у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , з 2014 року.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у справі № 336/4223/19 від 18.09.2019 року шлюб між Позивачем та Відповідачкою ОСОБА_2 був розірваний. На час розірвання шлюбу сторони мешкали окремо, відповідачка ОСОБА_2 не проживала за адресою АДРЕСА_1 .
Задовольняючи позов в повному обсязі, суд виходить з наступних норм чинного законодавства.
Згідно з ч.4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як з підстав і в порядку, передбачених законодавством
За змістом ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ст.. 405 ЦК України Члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Судом встановлено, що відповідачі понад рік не мешкають за вказаною адресою без поважних підстав. З реєстраційного обліку за місцем проживання в позасудовому порядку не зняті, житлово-комунальні послуги нараховуються із врахуванням їх реєстрації за вказаною адресою. Оскільки відсутня правова підстава для збереження подальшої реєстрації відповідачів, як членів сім'ї власника вказаного житлового приміщення, вони створюють перешкоди у користуванні позивачу нерухомим майном, судом встановлено підстави для задоволення позову.
При обранні способу захисту суд виходить зі змісту ч.1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» N1382-IV від 11.12.2003, у відповідності до якої зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, про позбавлення права користування житловим приміщенням. Тому визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, є достатньою підставою для зняття їх з реєстрації.
Відповідно до ч.1 ст. 133, п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України на користь позивача, як сторони по справі, чиї позовні вимоги задовольняються в повному обсязі, з відповідачів підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання позову до суду, у сумі 768,40 гривень з кожного.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 10, 12-13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 178, 223, 229, 245, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280-282, 284 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування квартирою розташованою за адресою АДРЕСА_1 .
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такою, що втратила право користування квартирою розташованою за адресою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 судовий збір у сумі 768,40 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 судовий збір у сумі 768,40 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Суддя: І.Б. Жупанова