Провадження № 3/337//240/2020
ЄУН № 337/558/20
13 березня 2020 року суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Ширіна Світлана Анатоліївна, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення Серії ГР № 288442, складений 31.01.2020 року, який надійшов з Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП про притягнення до адміністративної відповідальності відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який офіційно не працевлаштований, мешкає за адресою : АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2 ,
за ч.2 ст. 154 КУпАП , -
17.02.2020 року на адресу суду з Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області надійшов протокол про адміністративне правопорушення Серії ГР № 288442, складений 31.01.2020 року інспектором Хортицького ВП ДВП Швець А.О. відносно гр. ОСОБА_1 , який 18.01.2020 року приблизно о 22:00 годині перебував за місцем мешкання по АДРЕСА_1 , собака по кличці « ОСОБА_2 » , яка перебувала теж за вказаною адресою, вкусила гр. ОСОБА_3 за голову , вчинивши останній тілесні ушкодження та фізичний біль.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився за невідомою суду причиною. Про місце день та час розгляду адміністративного протоколу відносно нього повідомлявся своєчасно та належним чином, тому суд вважає, що правопорушник не з'явився до суду без поважних причин.
За таких обставин, з урахуванням положень ч.2 ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення , суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суддя дослідивши матеріали справи, вважає необхідним провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.154 КУпАП закрити виходячи з наступного.
Адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях (рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010р. №23-рп/2010).
Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст.62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна діяльність чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління.
Частина 2 статті 154 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті
Частина 1 статті 154 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях -
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної
постанови, а також виявлення причин та ум, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Бендерський проти України (заява № 22750/02 параграф 42) - відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.
Зміст принципу «поза розумним сумнівом» сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», відповідно до якого доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає із зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення. Отже, докази повинні бути настільки переконливими, що сумнівів при розгляді справи не повинно бути, а якщо вони є, то повинні тлумачитись тільки на користь особи, відносно якої вирішується питання щодо притягнення до відповідальності.
На підставі вищевикладеного, дослідивши матеріли справи , письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , оцінивши надані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку про відсутність належних та допустимих доказів, які б беззаперечно, поза розумним сумнівом доводили наявність в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.154 КУпАП, а саме вчинення особою, хоча б одного правопорушення передбаченого ч.1 ст.154 КУпАП,у зв'язку з чим відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі слід закрити.
Керуючись ст.ст. 62 Конституції України, ст.7,9,245,247,252,280,283 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.154 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня її постановлення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя С.А. Ширіна
13.03.2020