1Справа № 335/12858/19 2-а/335/13/2020
04 березня 2020 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Рибалко Н.І.,
за участі секретаря судового засідання Косатої М.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Черняк Олексія Олексійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач звернувся до суду з позовом до інспектора 2 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Черняк О.О. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, зазначивши наступне.
19.11.2019 року приблизно о 22-55 год. позивач був зупинений працівниками поліції за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кругова, б.15 та йому повідомлено, що на авто не працює підвіска заднього державного номера, а це є порушенням п.2.9.в ПРД України та експлуатація транспортного засобу забороняється. У зв'язку з викладеним, відносно позивача відповідачем винесена постанова ЕАК №1739389, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.
Позивач у позові зазначає, що вимоги ПДР України не порушував, п.2.9.в ПДР України не передбачає наявність підствітки державного номера, а вимагає освітлення, номерного знаку в темну пору доби. Окрім того, для визначення відстані у відповідності до вимог .2.9.в ПДР України необхідно провести контрольні виміри відстані, які інспектор не захотів робити, а відстань визначив приблизно.
Позивач посилаючись на те, що вимоги ПДР України не порушував, а відповідач виніс постанову без належних доказів вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, просить суд оскаржувану постанову скасувати.
Позивач у судове засідання надав заяву про розгляд справи без його участі, вимоги позову підтримав, просив справу розглянути у письмовому провадженні.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Справа розглядається у відповідності до ч.3 ст. 194 КАС України, на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.
Відповідно до ст. 288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим кодексом.
Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1739389 від 12.11.2019 року, винесеної інспектором 2 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Черняк О.О. - 12.11.2019 року о 22-56 год. у м. Запоріжжя, вул. Кругова, 15, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом BMW 530 державний номерний знак НОМЕР_1 із неосвітленим номерним знаком в темну пору доби, чим порушив п.2.9.в ПДР України - керування водієм транспортним засобом із номерним засобом закритим іншими предметами чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символ номерного знаку з відстані 20 метрів.
Дії ОСОБА_1 було кваліфіковано за ч.6 ст.121 КУпАП, його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За нормою ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в судове засідання не з'явився, відзив не надав. Будь-яких інших доказів відповідач на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові не надав, не спростував твердження позивача, що він не порушував ПДР України.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суду не надано відповідачем належні та достатні докази на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП. У постанові про адміністративне правопорушення відносно позивача відсутні посилання на докази, що стали підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем суду не надано.
Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення.
Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Будь-яких інших доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП відповідачем до суду не надано.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем в порушення вимог ст. 77 КАС України не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.
Презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи прирівнюються до доведеної невинуватості цієї особи.
Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційного Суду України дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).
Суд, враховуючи презумпцію невинуватості, закріплену КУпАП та Конституцією України, виходить з того, що показання позивача з приводу конкретних обставин його дій на дорозі не спростовані відповідачем, сама постанова у справі про адміністративне правопорушення не містить відомостей про докази на підставі яких встановлена винуватість ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху, а отже, у такому випадку не доведено наявність складу адміністративного правопорушення, за яке позивач притягнутий до відповідальності, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню.
Тому позов є обґрунтованим, доведеним та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 286 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора 2 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Черняк Олексія Олексійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову винесену інспектором 2 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Черняк Олексієм Олексійовичем, серії ЕАК №1739389 від 12.11.2019 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн. справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Н.І. Рибалко