Дата документу 21.02.2020
Справа № 334/5729/19
Провадження № 2-а/334/27/20
21 лютого 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Лиходід А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП №3 Токмацького відділу поліції Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області Літуса Ігоря Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
У серпні 2019 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора СРПП №3 Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області Літуса І.О. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому після уточнення просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі ДПО18 № 067191 від 05.08.2019 року.
В обґрунтування якого зазначив, що на підставі вказаної постанови на нього відповідачем було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн., у зв'язку з тим, що 05.08.2019 року ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Chevrolet Epica», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по автомобільній дорозі Р-37 у напрямку Бердянськ-Василівка (Запорізька область) та перетинаючи перехрестя автомобільної дороги Р-37 та вул. Гоголя (Токмацький район) порушив п.14.6 ПДР України.
З вказаною постановою позивач не згоден та вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, з огляду на те, що насправді він 05.08.2019 року керував автомобілем «Chevrolet Epica», д.н.з. НОМЕР_1 по автодорозі Р-37 в напрямку Бердянськ - Василівка та до проїзду перехрестя з вул. Гоголя, рухався у лівій смузі, оскільки в правій смузі їхав великовантажний транспортний засіб, який на той час вже під'їжджав до зазначеного перехрестя. Співробітники поліції зупинили його і на місці зупинки автомобіля і винесли постанову про накладення стягнення, без надання будь-яких пояснень, вимірів та доказів порушення ПДР України (фото-, відео- фіксації) та не прийнявши до уваги пояснення і заперечення водія на обставини події, а також без роз'яснення прав та обов'язків особі, відмовивши в задоволенні клопотання останнього про розгляд справи за місцем його реєстрації,
Відповідно до п.10.7.17 ДСТУ 4100:2014, знаки 5.16 і 5.18 потрібно установлювати над проїзною частиною так, щоб водії мали змогу своєчасно здійснити необхідні перестоювання. На дорогах, що мають перед перехрестям більше ніж три смуги для руху в одну сторону, знаки 5.16 і 5.18 повинні бути установлені й попередньо у населених пунктах на відстані від 50 м до 100 м, поза ними - на відстані від 150 м до 300 м, а тому, знак 5.16, який розташований за 20-30 м до перехрестя з вул. Гоголя встановлений у порушення п.10.7.17 ДСТУ 4100:2014. На вказаній ділянці автомобільної дороги лише частково наявна дорожня розмітка, яка вказує лише на наявність двох смуг в одному напрямку.
Також у позові зазначено, що інспектор під час притягнення позивача до адміністративної відповідальності не надав останньому можливості скористатись правами, передбаченими ст.268 КУпАП, не роз'яснив їх суті та склав постанову одразу після пред'явлення порушення.
Позивач вважає вказану постанову незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить її скасувати.
В судове засідання позивач не з'явився. Про розгляд справи був повідомлений згідно вимог чинного законодавства, про що в матеріалах справи містяться письмові докази.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Відзив на позовну заяву не надав, з запереченнями на позов та заявою про розгляд справи без його участі до суду не звертався.
Оскільки у судове засідання не прибули всі учасники процесу, суд з урахуванням приписів ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи та проаналізувавши надані документи і докази у сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.287 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено. Згідно ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, що повинно бути доведене шляхом надання доказів.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Розгляд справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.122 КУпАП, відповідно до положень ст. 222 КУпАП відноситься до компетенції Національної поліції України.
У відповідності до правил ст.258 КУпАП в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14 липня 2015 року № 596-VIII, відсутність необхідності складати адміністративний протокол застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Відповідно п. 4 розділу І Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Відповідно до п.2 розділу ІІІ цієї Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Інструкції поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників та адвоката.
Відповідно до п.4 розділу ІІІ Інструкції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у ст.268 КУпАП, серед яких зокрема передбачено право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Судом встановлено, що 05.08.2019 року інспектором СРПП №3 Токмацького відділу поліції Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області Літусом Ігорем Олександровичем було складено Постанову про накладення адміністративного стягнення про справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху зафіксованого не в автоматичному режимі ДПО18 № 067191, згідно якої на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.
У постанові, оригінал якої позивачем було долучено до матеріалів справи, зазначено, що « ОСОБА_1 05.08.2019 року о 14.14 год. на 30 км а/д Н-30 здійснив обгін на перехресті з вул. Гоголя, чим порушив п.14.6 а) ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно п.14.6 а) ПДР України, забороняється здійснювати обгін на перехресті.
Положеннями ч.2 ст.122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Згідно постанови, що оскаржується, об'єктивна сторона правопорушення полягала у тому, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Chevrolet Epica», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив обгін на перехресті з вул. Гоголя, чим порушив п.14.6 а) ПДР України.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних доказів того, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Chevrolet Epica», д.н.з. НОМЕР_1 , дійсно здійснив обгін на перехресті з вул. Гоголя.
Крім того, відповідачем в постанові ДПО18 № 067191 від 05.08.2019 року не зазначено, у якому саме населеному пункті водієм було порушено ПДР України щодо обгону на перехресті.
З огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги позову ОСОБА_1 про визнання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною та її скасування обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч вищезгаданим нормам, відповідач не представив суду жодних доказів в підтвердження вчинення позивачем вказаного правопорушення та правомірності винесення оскаржуваної постанови та такі в матеріалах справи відсутні. Відтак, доводи позивача не спростовано.
Приймаючи до уваги, що матеріали справи не містять доказів, на основі яких відповідач встановив наявність адміністративного правопорушення і винність даної особи в його вчиненні, вимоги позову ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Провадження по даній справі підлягає закриттю відповідно до положень ст. 286 КАС України.
Відповідно до вимог ст. 139 КАС України судові витрати компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 6-10, 77, 205, 229, 214-246, 255, 257, 271, 272, 286 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову інспектора СРПП №3 Токмацького відділу поліції Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області Літуса Ігоря Олександровича ДПО18 № 067191 від 05.08.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП - скасувати.
Справу про адміністративне провадження у відношенні ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП - закрити.
На рішення суду протягом десяти днів з дня отримання його копії може бути подана апеляційна скарга до Третього апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя: Турбіна Т. Ф.