Дата документу 12.03.2020
Справа № 334/85/20
Провадження № 2-др/334/6/20
12 березня 2020 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді Добрєва М.В.,
при секретарі Череп М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гончарова В.І. про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Дніпровський відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25.02.2020 року позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Дніпровський відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню була задоволена частково, визнаний таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1369, вчинений 10 лютого 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором від 16.04.2009 року в сумі 60 879,22 грн., на відшкодування судових витрат по справі у розмірі 840, 80 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Після ухвалення рішення у справі представником ОСОБА_1 адвокатом Гончаровим В.І. була подана заява про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу. Заяву обгрутовує тим, що відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Оскільки рішенням суду від 25.02.2020 року не вирішено було питання про витрати позивача на професійну правничу допомогу, а у позові було вказано попереднє визначення суми судових витрат, які включали і витрати на правничу допомогу, вважає, що є підстави для стягнення з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4700,00 грн.
В судове засідання строни не з'явилися з невідомих суду причин, про день і час судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку, в матеріалах справи є розписки про отримання судових повісток.
Суд, перевіривши матеріали справи, що стосуються відшкодування витрат на професійну (правничу) допомогу, дійшов висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає.
Судом установлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25.02.2020 року позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Дніпровський відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню була задоволена частково, визнаний таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1369, вчинений 10 лютого 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором від 16.04.2009 року в сумі 60 879,22 грн., на відшкодування судових витрат по справі у розмірі 840, 80 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України - суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
В позовної заяві представником позивача ОСОБА_2 адвокатом Гончаровим В.І. було зазначено про надання правової допомоги відповідно до Договору № 8-Л від 31.12.2019 року та вартість послуг з надання правової допомоги у цій судовій справі становить 4700,00 грн.
При ухваленні рішення судом вирішувалось питання про відшкодування таких витрат, у задоволенні такої вимоги було відмовлено, оскільки до позовної заяви не доданий договір про надання правової допомоги з адвокатом Гончаровим В.І., відсутній розрахунок, а саме перелік виконаних робіт та вартості наданих послуг.
Відповідно до ч.1 ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Під час судового розгляду справи представником позивача адвокатом Гончаровим В.І. була подана заява про розгляд справи без його участі і жодного повідомлення про надання додаткових доказів стосовно витрат на правничу допомогу та про поважні причини неможливості подання доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат на професійну (правничу) допомогу.
Також, відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».
Документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.), які б засвідчували факт того, що ОСОБА_1 дійсно поніс витрати на правничу допомогу, матеріали позовної заяви не містили.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну (правничу) допомогу, оскільки ані до закінчення судових дебатів, ані протягом п'яти днів після ухвалення рішення сторона позивача не зробила відповідну заяву про надання додаткових доказів витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 246, 270, 354 ЦПК України, суд,-
Відмовити в прийнятті додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гончарова В.І. про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Дніпровський відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної
Суддя: Добрєв М. В.