Заводський районний суд м. Запоріжжя
69106 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65
Справа № 332/125/20
Провадження №: 1-кс/332/125/20
16 березня 2020 р. м.Запоріжжя
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , представника потерпілого - адвоката ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 Запорізької області ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Запоріжжі, громадянина України, з професійно-технічною освітою, працюючого ТОВ «Сяйвомет» плавильником, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
13.03.2020 р. слідчий СВ Заводського ВП Дніпровського ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 звернулась до суду з вказаним клопотанням.
Доводи клопотання.
В клопотанні зазначено, що в рамках кримінального провадження № 12020080030000099 від 18.01.2020 р. повідомлено про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
За версією органу досудового розслідування 18.01.2020 р. приблизно о 00.20 год., ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із своєю співмешканкою ОСОБА_9 та раніше знайомим йому ОСОБА_10 , прибули до будинку АДРЕСА_3 , за місцем мешкання ОСОБА_7 , з метою розібратися з останнім в конфліктній ситуації, що виникла з приводу спричинення ним незадовго до цього, тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , де ОСОБА_10 в телефонній розмові із ОСОБА_7 запропонував йому вийти на вулицю та розібратися в ситуації.
В той же час, ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем свого мешкання в квартирі АДРЕСА_4 , отримавши вказану пропозицію від ОСОБА_10 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи намір на умисне вбивство іншої людини, підшукав на кухні квартири кухонний ніж, який взяв з собою та утримуючи його в правій руці, вийшов з квартири, направившись на вулицю.
В подальшому, 18.01.2020, приблизно о 00 годин 25 хвилин, ОСОБА_7 , виходячи з під'їзду будинку АДРЕСА_3 , побачив ОСОБА_8 та діючи умисно, з метою протиправного заподіяння йому смерті, на ґрунті неприязних відносин між ними, розпочав бійку з останнім, під час якої, за допомогою ножа, який він утримував у правій руці, наніс ОСОБА_8 один удар в область грудної клітини зліва, по задній підпахвовій лінії в проекції 9-10 міжреберря, спричинивши йому сочетане проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва, з наскрізним пораненням лівої легені, лівого куполу, черевної порожнини з пораненням діафрагми, селезінки та лівої нирки, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, після чого у вказану бійку втрутився ОСОБА_10 , який вибив з руки ОСОБА_7 ніж та відтягнув його від потерпілого.
Таким чином ОСОБА_7 , прагнучи заподіяти смерть ОСОБА_8 від ножового поранення в життєво важливі органи, не виконав всі необхідні дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки його злочинні дії були припинені ОСОБА_10 , а смерть ОСОБА_8 не настала, у зв'язку з тим, що потерпілому вчасно була надана необхідна медична допомога.
Тим самим встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_7 у незакінченому замаху на умисне вбивство, тобто - правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою слідчого судді ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17.03.2020 року.
Однак, провести всі слідчі дії, отримати висновки експертів, виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування до закінчення строку попередньої ухвали слідчого судді є неможливим через тривале перебування потерпілого на лікуванні.
Керівником Запорізької місцевої прокуратури продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному проваджені до 19.04.2020 року.
Підставою для звернення до слідчого судді із клопотання про застосування запобіжного заходу стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, за яке КК України передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Крім того, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Доводи сторони обвинувачення.
Слідчий та прокурор клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 підтримали, посилаючись на достатність доказів обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України та наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Посилаючись на те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваного, а завершити досудове розслідування до закінчення терміну дії попередньої ухвали щодо обрання запобіжного заходу неможливо, сторона обвинувачення просила задовольнити клопотання та продовжити ОСОБА_7 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 19.04.2020 року.
Представник потерпілого, посилаючись на позицію потерпілого, просив суд продовжити ОСОБА_7 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав, зазначених прокурором і слідчим та звернув увагу на те, що підозрюваним на теперішній час не вжито жодних заходів щодо відшкодування потерпілому витрат на його лікування.
Доводи сторони захисту.
У судовому засіданні підозрюваний пояснив, що не мав наміру вбивати потерпілого, а ніж застосував з метою самооборони. З потерпілим та свідками він не знайомий, тому не може вплинути на їх покази. Крім того, підозрюваний зазначив, що має батьків-пенсіонерів та малолітню дитину на утриманні. Налаштований відшкодувати потерпілому матеріальну шкоду, але для цього йому необхідне працювати, виконувати обов'язки щодо явки до відділення поліції, суду він зобов'язується.
Захисник проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечив, мотивуючи відсутністю достатніх та належних доказів обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 замаху на вбивство, відсутністю прямого умислу у діях підозрюваного на вчинення саме цього злочину, що підтверджується зокрема - висновком судово-медичної експертизи щодо підозрюваного, наявності в нього тілесних ушкоджень. Крім того, сторона захисту вважає, що слідчим та прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Збереження робочого місця за ОСОБА_7 , наявність постійного місця проживання, позитивні характеристики як за місцем роботи, так і місцем проживання, наявність неповнолітньої дитини на утриманні, перебування у фактичних шлюбних відносинах свідчить про міцні соціальні зв'язки підозрюваного. Порушень процесуальних обов'язків під час досудового розслідування останній не допускав.
З урахуванням вищенаведеного, захисник вважає, що доцільним є застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу - домашнього арешту у нічний час доби - з 22.00 до 06.00 год., який забезпечить належну поведінку та дозволить працювати з метою відшкодування шкоди, завданої потерпілому.
Оцінка та висновки слідчого судді щодо продовження строку запобіжного заходу.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Під час розгляду клопотання встановлено наступне.
В проваджені СВ Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 12020080030000099, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.01.2020 року.
19.01.2020 року ОСОБА_7 у вказаному кримінальному проваджені повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 20.01.2020 року до підозрюваного ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до - 17.03.2020 року.
Постановою Запорізької місцевої прокуратури № 1 Запорізької області від 12.03.2020 року було продовжено строк досудового розслідування вказаного кримінального провадження до трьох місяців - до 19.04.2020 року.
Під час розгляду справи встановлено, що завершити досудове розслідування до закінчення терміну дії попередньої ухвали щодо обрання запобіжного заходи є неможливим, оскільки існує необхідність у проведені ряду слідчих та процесуальних дій, зокрема - отримання висновків судово-медичних експертиз, виконання вимог ст. 290 КПК України, підготовки обвинувального акту.
Вирішуючи питання про існування обґрунтованої підозри у цій справі, слідчий суддя виходить з того, що правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_7 закріплено у кримінальному законі, а саме - ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Про факт причетності ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення свідчать інформація, отримана слідчим під час допитів потерпілого ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , пред'явлення осіб до впізнання за фотознімками; огляду місця події та з довідки медичної установи про попередній діагноз потерпілого.
Вирішуючи доводи сторони захисту в частині необґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчинені замаху на вбивство через відсутність прямого умислу з боку підозрюваного, суд зазначає, що питання про умисел вирішується виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема - способу, знаряддя злочину, кількості, характеру і локалізації поранень та інших тілесних ушкоджень, причин припинення злочинних дій, поведінки винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунків.
Одночасно слідчий суддя зазначає, що на теперішній час досудове розслідування триває, частина доказів, зокрема - висновки судово-медичних експертиз планується отримати слідчим найближчим часом. Крім того, прокурору надано право зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення включно до стадії судового розгляду. За відсутності доказів, які б свідчили про явну і очевидну недопустимість зібраних досудовим розслідуванням доказів у цьому кримінальному проваджені, враховуючи стандарт доказування обґрунтованої підозри на цьому етапі кримінального провадження, надавати оцінку доказам на предмет їх належності та допустимості передчасно. Отже, доводи захисника в цій частині не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання.
Вирішуючи питання про наявні ризики, слідчий суддя на теперішній час, як і при обранні ОСОБА_7 запобіжного заходу, не погоджується із доводами сторони обвинувачення щодо наявності ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, оскільки тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, а повинна враховуватись судом у сукупності з іншими обставинами. Будь-яких доказів існування обставин, які вказують на ризик втечі підозрюваного, крім тяжкості обвинувачення, слідчим та прокурором суду не надано.
Оскільки доводи сторони обвинувачення містять лише формальне посилання на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає його недоведеним.
З огляду на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі триває і для його завершення органу досудового розслідування необхідно провести ще ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема - проведення експертиз, додаткові допити свідків, потерпілого, виконання вимог ст. 290 КПК України, слідчий суддя, зважаючи на те, що додаткові відомості щодо обставин вчинення злочину ще встановлюються, вважає, що ризики незаконного впливу на потерпілого та свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10 у цьому кримінальному провадженні є актуальними і на цій стадії провадження.
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого, свідків, слід враховувати передбачену КПК України процедуру отримання свідчень від вказаних осіб, у кримінальному провадженні: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду, на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1,2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на потерпілого, свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від вказаних осіб та дослідження їх судом.
Вказане, а також наявність родинних зв'язків між особами, з якими підозрюваний та обвинувачений перебувають у фактичних шлюбних відносинах, дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони обвинуваченого на потерпілого та свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.
За таких обставин, ризик впливу на потерпілого і свідків не зменшився.
Враховуючи те, що ОСОБА_7 підозрюється, у вчиненні особливо тяжкого злочину, слідчий суддя переконаний, що запобіжний захід у виді особистого зобов'язання не буде достатнім для запобігання ризику, встановленому під час розгляду справи.
Оскільки жодна особа не висловила намір бути поручителем підозрюваного, слідчий суддя позбавлений можливості застосувати запобіжний захід у виді особистої поруки.
Крім цього, враховуючи наявність ризику того, що підозрюваний ОСОБА_7 зможе незаконно впливати на потерпілого та свідків, обставини кримінального правопорушення проти життя особи, у вчиненні якого ОСОБА_7 підозрюється, слідчий суддя не вважає за можливе застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Цілодобовий домашній арешт унеможливить працевлаштування підозрюваного, а домашній арешт у нічний час доби, на думку слідчого судді, не забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 з урахуванням встановленого ризику можливого впливу на свідків та потерпілого. Тому доводи сторони захисту в цій частині, слідчий суддя не бере до уваги.
Міцні соціальні зв'язки, на які посилається сторона захисту а саме - наявність батьків пенсіонерів, постійного місця проживання, перебування у фактичних шлюбних відносинах та наявність обов'язку за судовим рішенням щодо утримання неповнолітньої дитини, не стали стримуючим фактором у поведінці ОСОБА_7 .
Вказані обставини у сукупності свідчать про те, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів на цій стадії досудового розслідування не зможе запобігти ризику, встановленому під час розгляду цієї справи, а продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 34 дні забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та буде запобіжником спроби незаконно вплинути на потерпілого та свідків у цій справі.
Враховуючи приписи ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання ОСОБА_7 під вартою може бути продовжений в межах строку досудового розслідування, тобто - до 19.04.2020 року без визначення застави, оскільки злочин, у якому ОСОБА_7 підозрюється було вчинено із застосуванням насильства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 197 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , погоджене із прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 Запорізької області ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до 19.04.2020 року включно без визначення застави з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1