04.03.2020
Справа № 2/331/446/2020
№ 331/5062/19
04.03.2020 р. місто Запоріжжя
Жовтневийрайонний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Антоненко М.В.
за участю секретаря Андрієнко С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітніх дітей без згоди та супроводу батька, -
14.11.2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітніх дітей без згоди та супроводу батька.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться у зареєстрованому шлюбі з чоловіком, ОСОБА_2 (далі - Відповідач), про що 20 вересня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції в місті Донецьку зроблено відповідний актовий запис № 644 (свідоцтво про укладення шлюбу, серії НОМЕР_1 , від 20 вересня 2013 року, видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції в місті Донецьку).
Під час шлюбу у них народилися двоє дітей: син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Починаючи з 2015 року і по сьогоднішній день, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно не проживають, сімейні відносини не підтримують. ОСОБА_2 , маючи реальну можливість приймати участь у вихованні та забезпеченні дітей, з власної ініціативи самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, не спілкується з дітьми, участі у їх житті свідомо не приймає. Зв'язок з ним втрачений, місце його фактичного перебування позивачу ОСОБА_1 не відоме. ОСОБА_1 матеріально утримує та належним чином піклується про здоров'я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток.
У 2015 році, у зв'язку з веденням бойових дій на сході України, позивач разом з дітьми змушена була покинути своє постійне місце проживання. Разом з дітьми, проживають в місті Запоріжжя. Перебувають на обліку як внутрішньо переміщена особа з 22 липня 2019 року. Тобто, діти проживають разом з ОСОБА_1 , що підтверджується довідками про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб.
У селищі Ясне міста Докучаєвськ Донецької області у ОСОБА_1 залишилась проживати її мати, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка мешкає за зареєстрованим місцем проживання. Мати ОСОБА_1 має бажання вільно спілкуватись з її дітьми. В свою чергу, діти також хочуть бачитись з бабусею та періодично навідувати її.
Також, на тимчасово непідконтрольній території України у позивача ОСОБА_1 залишилось у власності нерухоме майно, а саме - частина житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Оскільки в період з 2003 по 2011 роки ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вказана нерухомість була зареєстрована на ім'я ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 20 вересня 2013 року (Серія НОМЕР_1 від 20.09.2013). Даний будинок потребує періодичного нагляду за його збереженням, оскільки на сьогоднішній день в ньому ніхто не проживає.
Отже, з метою спілкування та підтримки родинних зв'язків дітей з матір'ю позивача, для підвищення рівня світогляду дітей, покращенім стану їхнього здоров'я, фізичного, духовного та морального розвитку, що є забезпеченням інтересів дітей в межах здійснення батьківських прав та обов'язків, а також догляду за власним майном, ОСОБА_1 в подальшому планує періодично залишати територію України і виїзджати з дітьми за лінію зіткнення на тимчасово непідконтрольну Україні територію Донецької області.
Так, 05 серпня 2019 року на офіційному сайті Служби безпеки України ОСОБА_1 було подано заяву № 15359362 про оформлення дозволу на переміщення її разом з дітьми через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей з метою провідування родичів. За результатами розгляду її звернення було прийнято рішення про оформлення дозволу, який діє без обмеження.
В вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до органів Державної міграційної служби України з питання оформлення її дітям паспортних документів для виїзду за кордон. Через деякий час вона отримала паспорти громадян України для виїзду за кордон, видані на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Однак, через відсутність безпосереднього зв'язку з її чоловіком та неможливості отримати від нього нотаріально посвідчену згоду, ОСОБА_1 змушена була скористатися послугами поштового зв'язку.
09 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до відділення Укрпошти з питання відправлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача із заявою про надання нотаріально посвідченої згоди на в'їзд/виїзд дітей на тимчасово непідконтрольну Україні територію Донецької області. Працівниками відділення Укрпошти ОСОБА_1 було відмовлено в усній формі, пояснюючи це тим, що поштовий зв'язок із вказаною територією на даний момент відсутній. 11 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернулась із письмовою заявою до Запорізької дирекції ПАТ «Укрпошта» стосовно цього питання. Листом Запорізької дирекції ПАТ «Укрпошта» від 16.09.2019 їй було надано відповідь, де було зазначено, що на даний момент пошта в Старобешівський район Донецької області не пересилається.
Саме втрата зв'язку з батьком дітей, відсутність у позивача можливості отримати його згоду (нотаріально посвідчену) на виїзд дітей за лінію зіткнення на тимчасово непідконтрольну Україні територію Донецької області, є підставою для звернення до суду із вказаним позовом.
На підставі вищевикладеного просить суд надати дозвіл малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на в'їзд на тимчасово ненідконтрольну (окуповану) територію Донецької області України та виїзд з тимчасової непід контрольної (окупованої) території Донецької області України у супроводі матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 , засоби зв'язку: телефон НОМЕР_4; електронна пошта: відсутня) без згоди та супроводу батька, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , місце проживання: інформація не відома, засоби зв'язку: інформація не відома; електронна пошта: відсутня) з моменту набрання рішенням законної сили та в будь - який час до досягнення дітьми шістнадцятирічного віку.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 листопада 2019 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Справу призначено у підготовче судове засідання на 29.01.2020 року на 09 год. 00 хв.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду на 04.03.2020 року на 09 год. 30 хв.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала. Просила суд їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечувала.
За клопотанням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлений судом про дату, час і місце розгляду справи, у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Представник третьої особи Органу опіки та піклування Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району Волошко І.О. просила прийти рішення на розсуд суду.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до наступного.
Відповідно до положень ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справ або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно частини 1 статті 95 Цивільного процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1)письмовими, речовими і електронними доказами;
2)висновками експертів;
3)показаннями свідків.
Згідно статті 77 Цивільного процесуального кодексу України,належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 20 вересня 2013 року перебуває у шлюбі з відповідачем по справі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, серії НОМЕР_1 , видане 20 вересня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції в місті Донецьку.
Від шлюбу мають двох дітей: сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З 2015 року і по теперішній час позивач та відповідач спільно не проживають, сімейні відносини не підтримують. ОСОБА_2 , маючи реальну можливість приймати участь у вихованні та забезпеченні дітей, з власної ініціативи самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, не спілкується з дітьми, участі у їх житті не приймає. У позивача ОСОБА_1 зв'язок з ОСОБА_2 втрачений, місце фактичного перебування відповідача ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1 не відоме. Позивач ОСОБА_1 матеріально утримує та належним чином піклується про здоров'я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток.
У 2015 році, у зв'язку з веденням бойових дій на сході України, позивач разом з дітьми змушена була покинути своє постійне місце проживання. Разом з дітьми, позивач ОСОБА_1 переїхали на постійне місце мешкання до міста Запоріжжя.
З 22 липня 2019 року позивач ОСОБА_1 з дітьми перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи.
У селищі Ясне міста Докучаєвськ Донецької області у ОСОБА_1 залишилась проживати її мати, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка мешкає за зареєстрованим місцем проживання. Мати ОСОБА_1 має бажання вільно спілкуватись з дітьми позивача. В свою чергу, діти також хочуть бачитись з бабусею та періодично навідувати її.
На тимчасово непідконтрольній території України у позивача ОСОБА_1 залишилось у власності нерухоме майно, а саме - частина житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Оскільки в період з 2003 по 2011 роки ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вказана нерухомість була зареєстрована на ім'я ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 20.09.2013. Даний будинок потребує періодичного нагляду за його збереженням, оскільки на сьогоднішній день в ньому ніхто не проживає.
З метою спілкування та підтримки родинних зв'язків дітей з матір'ю позивача, для підвищення рівня світогляду дітей, покращенім стану їхнього здоров'я, фізичного, духовного та морального розвитку, що є забезпеченням інтересів дітей в межах здійснення батьківських прав та обов'язків, а також догляду за власним майном, ОСОБА_1 в подальшому планує періодично залишати територію України і виїзджати з дітьми за лінію зіткнення на тимчасово непідконтрольну Україні територію Донецької області.
05 серпня 2019 року на офіційному сайті Служби безпеки України ОСОБА_1 було подано заяву № 15359362 про оформлення дозволу на її разом з дітьми переміщення через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей з метою провідування родичів. За результатами розгляду її звернення було прийнято рішення про оформлення дозволу, який діє без обмеження.
В вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до органів Державної міграційної служби України з питання оформлення її дітям паспортних документів для виїзду за кордон. Через деякий час вона отримала паспорти громадян України для виїзду за кордон, видані на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Однак, через відсутність безпосереднього зв'язку з її чоловіком та неможливості отримати від нього нотаріально посвідчену згоду, ОСОБА_1 змушена була скористатися послугами поштового зв'язку.
09 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до відділення Укрпошти з питання відправлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача із заявою про надання нотаріально посвідченої згоди на в'їзд/виїзд дітей на тимчасово непідконтрольну Україні територію Донецької області.
Працівниками відділення Укрпошти ОСОБА_1 було відмовлено в усній формі, пояснюючи це тим, що поштовий зв'язок із вказаною територією на даний момент відсутній.
11 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернулась із письмовою заявою до Запорізької дирекції ПАТ «Укрпошта» стосовно цього питання. Листом Запорізької дирекції ПАТ «Укрпошта» від 16.09.2019 їй було надано відповідь, де було зазначено, що на даний момент пошта в Старобешівський район Донецької області не пересилається.
Саме втрата зв'язку з батьком дітей, відсутність у позивача можливості отримати його згоду (нотаріально посвідчену) на виїзд дітей за лінію зіткнення на тимчасово непідконтрольну Україні територію Донецької області, є підставою для її звернення до суду.
На підставі ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно ст. 313 Цивільного кодексу України, фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Згідно ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно ст. 151 СК України, батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
Стаття 152 СК України передбачає гарантоване право дитини на належне батьківське виховання.
Згідно з ст. 154 СК України, батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.
Відповідно до ч. 3 ст. 155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Порядок виїзду за кордон дітей громадян України визначено Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ, постановою КМУ від 27 січня 1995 року № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України».
Відповідно до п. 3 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57, виїзд з України громадян, які не досягай 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягай 18-річного віку.
У пункті 4 даних Правил зазначається про те, що виїзд з України громадян, які не досягай 16-річного віку, здійснюється в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків за рішенням суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Відповідно до п. 3 Загальних положень "Порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї", затвердженої постановою КМУ № 367 від 04 червня 2015 року, в'їзд на тимчасово окуповану територію України громадян України, які не досягай 16-річного віку, здійснюється через контрольні пункти за умови пред'явлення паспорта громадянина України, або паспорта громадянина України для виїзду за кордон, або проїзного документа дитини з дотриманням вимог, передбачених для таких осіб пунктами 3-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57.
Виїзд з тимчасово окупованої території України громадян України, які не досягли 16-річного віку, здійснюється через контрольні пункти за умови пред'явлення паспорта громадянина України, або паспорта громадянина України для виїзду за кордон, або проїзного документа дитини у супроводі одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників чи в супроводі інших осіб, уповноважених одним із батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників.
Згідно п. 2 Порядку в'їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 № 815, дозвіл фізичній особі - рішення координаційного центру або координаційної групи про надання дозволу на перетинання лінії розмежування через діючі контрольні пункти для в'їзду на тимчасово окуповані території та виїзду з таких територій.
У п. 6 вищевказаного порядку зазначено про те, що в'їзд на тимчасово окуповані території України здійснюється через контрольні пункти в'їзду/виїзду громадянами України - за умови пред'явлення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тимчасового посвідчення громадянина України на підставі дозволу фізичній особі, а також громадянами України, які не досягли 16-річного віку, - за умови пред'явлення паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон, або тимчасового посвідчення громадянина України, або проїзного документа дитини з дотриманням вимог, передбачених для таких осіб пунктами 3-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57, на підставі дозволу фізичній особі, виданого особі, що здійснює супровід.
Виїзд з тимчасово окупованих територій України здійснюється через контрольні пункти громадянами України - за умови пред'явлення будь-якого документа, визначеного статтею 5 Закону України "Про громадянство України" або статтею 2 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", на підставі дозволу фізичній особі; громадянами України, які не досягли 16-річного віку, - за умови пред'явлення паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон, або тимчасового посвідчення громадянина України, або проїзного документа дитини в супроводі одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників чи в супроводі інших осіб, уповноважених одним із батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників.
Відповідно до п.п. 5.1.1 п. 5.1 Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей,затвердженого Наказом першого заступником керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 14.04.2017 № 222-ог далі - Порядок), в'їзд на тимчасово неконтрольовану територію дітей, які не досягли 16-річного віку, здійснюється з дотриманням вимог, передбачених для таких осіб Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57.
Відповідно до п.п. 5.1.2 п. 5.1 Порядку, виїзд з тимчасово неконтрольованої території осіб, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за умови пред'явлення свідоцтва про народження (паспорта), а також будь-якого документа, визначеного статтею 5 Закону України "Про громадянство України" або статтею 2 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" особи (осіб), у супроводі якої (яких) громадяни України, які не досягли 16-річного віку виїжджають з тимчасово неконтрольованої території, та дозволом фізичної особи.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить із засад рівності прав батьків на участь у вихованні та спілкуванні з дитиною. Разом з тим, реалізація особами своїх батьківських прав не може бути наслідком порушення прав дитини на вільний та всебічний розвиток.
Оцінюючи здобуті в судовому в судовому засіданні належні та допустимі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 313 ЦК УКраїни, ст. ст. 140, 141, 150, 151, 152, 154, 155 СК України, ст. ст. 10, 11, 169, 174, 212-215, 263-265, 280-283 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітніх дітей без згоди та супроводу батька - задовольнити.
Надати малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дозвіл на в'їзд на тимчасово ненідконтрольну (окуповану) територію Донецької області України та виїзд з тимчасової непід контрольної (окупованої) території Донецької області України у супроводі матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) без згоди та супроводу батька, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) з моменту набрання рішенням законної сили та в будь - який час до досягнення дітьми шістнадцятирічного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до ті. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу. ХШ «Перехідні Положення» ЦГІК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя: М.В. Антоненко