Справа № 466/4794/19
(заочне)
«13» березня 2020 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі : головуючого - судді Глинської Д.Б.
за участі секретаря Лань М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - кооперативне садівниче товариство «Мічурінець» про визнання права власності на земельну ділянку,
11 червня 2019 року на адресу суду поступила позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - кооперативне садівниче товариство «Мічурінець», в якій позивач просить суд постановити рішення, яким:
- припинити відповідачу право власності на земельну ділянку площею 0,0545 га, на якій під АДРЕСА_1 в АДРЕСА_2 Брюховичі, що належить їй на праві власності, застосувавши вимоги ст. 36 ЗКУ ( в редакції чинній станом на 1996 рік);
- визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,0545 га, на якій під АДРЕСА_1 в АДРЕСА_2 » АДРЕСА_3 . Брюховичі, що належить їй на праві власності, застосувавши вимоги ст. 30 ЗКУ ( в редакції чинній станом на 1996 рік).
В обґрунтування своїх вимог зазначала про те, що 19 серпня 1996 року між нею, ОСОБА_1 , та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір купівлі - продажу садового будинку АДРЕСА_4 , згідно з якого вона набула право власності на садовий будинок АДРЕСА_1 .
Згідно з Державного акта на право власності на земельну ділянку відповідач 29 червня 1995 року набув право власності на земельну ділянку площею 0,0545 га для ведення садівництва в садівничому товаристві «Мічурінець», на якій і розташований АДРЕСА_5 АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.1 ст. 120 Земельного кодексу України ( далі - ЗК України) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) ( ч.1 ст. 377 Цивільного кодексу України).
Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків та об'єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації) (ч.2 ст. 377 Цивільного кодексу України).
Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити.
В судове засідання, яке було призначене на 13 березня 2020 року на 09.30 год., позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 , не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час, місце та дату розгляду справи. Однак, у канцелярію суду поступила заява представника позивача ОСОБА_3 , з якої вбачається, що він підтримує позов та просить розглянути справу за його та позивача відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання жодного разу не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, час та дату розгляду справи та не подав відзив на позов.
Представник кооперативного садівничого товариства «Мічурінець» жодного разу в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, час та дату розгляду справи.
Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи у відсутності відповідача, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.280 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.
У відповідності до положень ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України ( далі - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купила садовий будинок АДРЕСА_4 , що підтверджується копією договору купівлі - продажу від 19 серпня 1996 року, який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Шахрай С.О.
З копії Державного акту про право власності на земельну ділянку від 29 червня 1995 року вбачається, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0545 га, яка розташована на території Брюховицької селищної ради смт. Брюховичі м. Львова.
Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України ( далі - ЦК України) право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).
Згідно з ст. ст. 317, 319, 658 ЦК України виключно власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, лише власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, в тому числі реалізує право його продажу.
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не впливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з частиною 1 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі №364/515/19.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, яким засвідчує його право власності.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 є власником садового будинку, на підставі договору купівлі - продажу, то згідно з вищевикладених правових норм набула право власності на земельну ділянку, на якій розташований вказаний будинок.
Дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява обґрунтована, а тому позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 80, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 319,321, 317, 328, 377,392 ЦК України, ст. ст. 120 ЗК України, суд
позов задовольнити.
Припинити ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,0545 га, на якій під АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0545 га, на якій під АДРЕСА_2 м. Львів, що належить на праві власності ОСОБА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача ОСОБА_2 .
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Учасники процесу:
позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 ;
відповідач: ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_7 ;
третя особа: кооперативне садівниче товариство «Мічурінець», що знаходиться за адресою: смт. Брюховичі, вул. Лікарська.
Суддя Д. Б. Глинська