Рішення від 12.03.2020 по справі 308/13774/19

Справа № 308/13774/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Малюк В.М.

при секретарі судового засідання - Матіко Я.Ю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа: ОСОБА_2 , Перша Ужгородська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Дністрян Оксана Миколаївна про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, яку мотивує тим, що згідно договору купівлі-продажу від 25.08.1994 року він та його дружина ОСОБА_2 придбали житлову квартиру за АДРЕСА_1 . Даний договір купівлі-продажу ним був втрачений та на заміну його державним нотаріусом був виданий дублікат даного договору від 07.08.2016 року, зареєстрованого в реєстрі № 58. Однак, згодом в дублікаті договору купівлі-продажу та в примірнику договору, який зберігається в архіві Першої Ужгородської нотаріальної контори було виявлено помилку в написанні по батькові співвласника (покупця) « ОСОБА_3 » замість вірного « ОСОБА_4 ». Зазначена помилка виникла у зв'язку з неправильною транслітерацією по - батькові заявника з російської мови на українську, оскільки ім'я по-російськи «Ефим» перекладається на українську як « ОСОБА_5 ».

Крім, того зазначає, що факт підтвердження, що дублікат договору купівлі-продажу від 07.08.2016 року належить йому, як співвласнику квартири є те, що він виданий на його ім'я, а також написом на бланку документа, про те, що особу, якій виданий дублікат документа встановлено. У квітні 2019 року він звернуся до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Дністрян О.М. щодо можливості реалізації свого речового права, як власника квартири, однак йому було відмовлено, у зв'язку з розбіжністю у написанні по-батькові у дублікаті договору купівлі - продажу та паспорті громадянина України.

У зв'язку з вищенаведеним, заявник просить встановити факт належності дублікату договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 25.08.1994 року за реєстровим №3-9004, виданого 07.08.2016 року державним нотаріусом Першої Ужгородської нотаріальної контори Боднар Н.І., за реєстровим №58 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заявник ОСОБА_1 та зацікавлена особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, однак їх представник-адвокат Павлюк А. надав суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, вимоги заяви підтримують повністю.

Представник першої Ужгородського державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Дністрян О.М. в судове засідання не з'явилась, однак надала заяву про розгляд справи у її відсутності, проти задоволення заяви не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.08.1994 року заявник ОСОБА_1 разом зі своєю дружиною ОСОБА_2 придбали житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 25.08.1994 року посвідченого державним нотаріусом Першої Ужгородської нотаріальної контори Осташ В.А. за реєстраційним № 3-9004.

На підставі вищевказаного договору купівлі-продажу заявник ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 оформили право власності на вищевказану квартиру, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло виданим 12.09.1994 року Ужгородським державним міжрегіональним виробничим підприємством технічної інвентаризації.

Заявник в заяві зазначає, що вищевказаний договір ним був втрачений і 07.08.2016 року був виданий дублікат договору купівлі - продажу, який зареєстрований в реєстрі за №58 та посвідчений державним нотаріусом Боднар Н.І.

З дублікату договору купівлі-продажу від 07.08.2016 року слідує, що у написанні по батькові співвласника квартири допущена помилка, замість вірного « ОСОБА_4 » зазначено « ОСОБА_3 ».

Згідно копії паспортів серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 , слідує, що заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

З листа №28/01-16 від 14.04.2019 р. виданого приватний нотаріусом О.М. Дністрян, слідує, що заявнику ОСОБА_1 було відмовлено у виправленні в дублікаті договору купівлі-продажу помилки в написанні по батькові « ОСОБА_3 » замість вірного « ОСОБА_4 ».

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Як зазначено у пункті 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно п. 12 постанови пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Згідно роз'яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Згідно частини 1 статті 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 » є однією і тією ж особою, вказаною в дублікаті договору купівлі-продажу ОСОБА_1 « ОСОБА_3 », оскільки зазначена помилка виникла у зв'язку з неправильною транслітерацією по - батькові заявника з російської мови на українську, оскільки ім'я по-російськи «Ефим» перекладається на українську, як « ОСОБА_5 » це одне і теж саме ім'я, а тому суд приходить до висновку, що заявник довів ті обставини, на які посилалася як на підставу своїх вимог.

Приймаючи до уваги те, що заявник позбавлений можливості в іншому, ніж у судовому порядку встановити факт належності документа, суд приходить до висновку, що заявник обґрунтовано звернувся до суду з метою встановлення юридичного факту, а тому дана заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 263, 265, 293 - 294, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 задоволити.

Встановити факт належності дубліката договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 25.08.1994 року за реєстровим №3-9004, виданого 07.08.2016 року державним нотаріусом Першої Ужгородської нотаріальної контори Боднар Н.І., за реєстровим №58 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданого 03.06.2016 року Ужгородським МВ ГУ ДМС в Закарпатській області, ІПН НОМЕР_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області.

Повний текст рішення суду складено 16 березня 2020 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.М. Малюк

Попередній документ
88222725
Наступний документ
88222727
Інформація про рішення:
№ рішення: 88222726
№ справи: 308/13774/19
Дата рішення: 12.03.2020
Дата публікації: 18.03.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:
Розклад засідань:
30.01.2020 10:00 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
12.03.2020 08:30 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області