Справа №303/4442/18
2/303/30/20
ряд. стат. звіту - 26
04 березня 2020 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі головуючого-судді Куцкір Ю.Ю.
за участі секретаря судового засідання Славич М.В.
представника відповідача Гриниха Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мукачево цивільну справу за позовом представника позивача ПАТ «Альфа-Банк» - Василюк Інни Сергіївни до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
Представник позивача ПАТ «Альфа-Банк» - Василюк І.С. звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовні вимоги мотивує тим, що 17.12.2012 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було укладено Договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого останній відступив ПАТ «Альфа-Банк» право вимоги до кредитних договорів укладених між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичними особами в тому числі і ОСОБА_2 14.06.2007 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» і ОСОБА_2 було укладено договір про іпотечний кредит №76/8-07, згідно якого остання отримала кредит у розмірі 45 000 євро. З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за Кредитним договором 15.06.2007 року між Кредитором та Іпотекодавцями, якими є ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір №161/23-2007, відповідно до якого останнім було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Однак, ОСОБА_2 неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, чим порушує істотні умови кредитного договору, врезультаті чого станом на 26.05.2018 року за нею рахується заборгованість у розмірі 17 608,08 євро. Посилаючись на наведене, представник позивача просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки.
Представник позивача ПАТ «Альфа-Банк» - Дорош І.І. в судове засідання не з'явилася подавши до суду клопотання про розгляд справи без її участі, просить суд уточнений позов задоволити з підстав наведених в ньому.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причину неявки суд не повідомила.
Представник відповідача Гриниха Т.Ю. в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позову, просила суд у його задоволенні відмовити з підстав зазначених у поданому нею відзиві на позовну заяву.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, хоча про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причину неявки суд не повідомила.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.3, 4 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 ст.76, ч.1, 2 ст.77, ст.ст.79 і 80 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом встановлено, що 14.06.2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком і ОСОБА_2 було укладено Договір про іпотечний кредит №76/8-07, згідно до якого остання отримала кредит у розмірі 45 000 євро, зі сплатою 12% річних, терміном до 13.06.2022 року. Виконання зобов'язань Позичальника забезпечується іпотекою квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та іпотекою квартири за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 6-12, 19-27).
15.06.2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком і ОСОБА_1 був укладений Іпотечний договір №161/23-2007, метою якого є забезпечення вимог Іпотекодержателя, що випливають з Договору про іпотечний кредит №76/8-07 від 14.06.2007 року, укладеного між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком і ОСОБА_2 . Предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 (а.с. 30, 31).
15.06.2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком і ОСОБА_3 був укладений Іпотечний договір №160/23-2007, метою якого є забезпечення вимог Іпотекодержателя, що випливають з Договору про іпотечний кредит №76/8-07 від 14.06.2007 року, укладеного між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком і ОСОБА_2 . Предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_4 (а.с. 32, 33).
17.12.2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» і ПАТ «Альфа-Банк» було укладено Договір відступлення прав вимоги, згідно якого первісний Кредитор передає (відступає), а новий кредитор приймає Кредитний портфель в тому числі і відповідачів та зобов'язується сплатити за нього первісному кредиторові грошову винагороду (а.с. 35-52).
Із Звіту № ВА 180529-001 слідує, що станом на 29.05.2018 року ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 становить 475 221 гривень (а.с. 61-88).
Як встановлено судом, позивач виконав належним чином зобов'язання за Договором та надав кредитні кошти, проте Позичальник кредитні кошти припинив повертати, що призвело до утворення заборгованості.
Згідно з розрахунком, наданим представником позивача, заборгованість станом на 26.05.2018 року становить 20 620,30 євро (а.с. 34).
У відповідності до положень ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець зобов'язується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно зі ст.ст. 575, 577 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ст.3 ЗУ «Про іпотеку», іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Частиною 1 статті 33 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст.12 цього Закону.
Відповідно до ст.39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 цього Закону; пріоритет та початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Щодо підстав відмови у задоволенні позовних вимог, зазначених у відзиві на позовну заяву, поданих представником відповідача ОСОБА_4 , суд приходить до наступного.
Твердження про те, що Банк повинен був перед тим, як звернутися до суду із даним позовом, письмового повідомити Позичальника є не вірним, оскільки воно застосовується у разі звернення до суду із позовом про дострокове стягнення суми заборгованості, а не про звернення стягнення. Крім цього, також дана вимога передбачена, у разі позасудового врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Це у свою чергу, передбачено ч. 1 і 2 ст.35 ЗУ «Про іпотеку», де зазначено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Що стосується суми заборгованості, з якою не згідний представник відповідача, то ним дану суму належним чином не спростовано, тобто не надано суду будь-яких доказів щодо спростування її хоча у відзиві представник відповідача зазначив, що позичальником за час розгляду справи вносилися платежі по кредиту. Разом з тим, підтверджуючі документи такої сплати відповідачем (квитанції, чеки тощо) суду надано не було.
Щодо дії ЗУ «Про мараторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» то відповідно до п.1 ч.1 ст.1 цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті.
Таким чином, під час дії вищезазначеного закону, не може бути примусове стягнення нерухомого майна, яке є предметом іпотеки. У свою чергу, примусове стягнення здійснюється державним чи приватним виконавцем в порядку передбаченому законом, тобто на стадії виконання рішення (виконавче провадження). Крім цього, закон, не може бути підставою для відмови особи для звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки знайшли своє підтвердження і підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на наведене, з відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову до суду.
Керуючись ст.ст. 33, 38, 39, 43 ЗУ «Про іпотеку», ст. ст. 509, 526, 527, 530, 572, 575, 577,610, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.13, 76, 89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов з уточненими позовними вимогами - задоволити повністю.
Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на: квартиру АДРЕСА_5 , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №76/8-07 від 14.06.2007 року, яка складає за кредитом 17 608,08 Євро, шляхом проведення прилюдних торгів, згідно ЗУ «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом, на користь ПАТ «Альфа-Банк», 01001, м.Київ, вул.Десятинна, 4/6, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р № НОМЕР_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» сплачений судовий збір у розмірі 7 128 гривень 32 копійки.
Рішення суду може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач: ПАТ «Альфа-Банк», ЄДРПОУ 23494714, МФО 300346, місце знаходження м.Київ, вул.Десятинна, 4/6.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_3 .
Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_6 .
Повний текст рішення складений 13.03.2020 року.
Головуючий Ю.Ю. Куцкір