Справа № 465/5933/18
16 березня 2020 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л. розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Залізничного районного суду м. Львова Пилип'юк Галини Миколаївни у справі № 465/5933/18,
На розгляді Залізничного районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа на стороні відповідача - Вища кваліфікаційна комісія суддів України - про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної і матеріальної шкоди.
Позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про відвід головуючої судді Пилип'юк Г.М., яку мотивує тим, що в ухвалі судді Залізничного районного суду м. Львова Пилип'юк Г.М. від 11.11.2019 року зазначено, що ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів, що свідчить про введення в оману громадянки України, яка звернулась до суду за відновленням порушених прав, відшкодуванням шкоди, завданої суддею Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_2 Зазначає, що суд зобов'язаний брати до уваги право заявника на судовий процес із впевненістю у безсторонності суду, який вирішує його справу, усунути підстави для тверджень про те, що суддя є безстороннім. Дані обставини викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заяву про відвід судді, вивчивши матеріали справи № 465/5933/18, суд виходив з такого.
Відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Із змісту ч.3 ст. 39 ЦПК України вбачається, що відвід повинен бути вмотивованим.
Статтею ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Відтак суд, який розглядає справу має бути безстороннім і незалежним. Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначив, що по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви»). Згідно зі практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
В обґрунтування своєї заяви про відвід головуючої судді Пилип'юк Г.М. позивач ОСОБА_1 , не надала суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, що передбачені нормами ЦПК України, подана заява не містить належних обґрунтувань та мотивів відводу, а тому побоювання заявника щодо упередженості та здійсненні перешкод у доступі до правосуддя суддею не є об'єктивно обґрунтованими.
Згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відтак, доводи ОСОБА_1 про сумніви у неупередженості, невідповідному рівні фахової підготовки головуючої судді Пилип'юк Г.М. з підстав незгоди із процесуальним рішенням судді, а саме ухвалою від 11.11.2019 року у справі №465/5933/18, не можуть бути підставою для відводу судді.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що викладені в заяві про відвід судді Пилип'юк Г. М. припущення не ґрунтуються на вимогах ст. 36 ЦПК України, заявником не надано належних та допустимих доказів наявності особистої заінтересованості, упередженості та необ'єктивності судді Пилип'юк Г.М., а мотиви, викладені в заяві, фактично свідчать про незгоду позивача ОСОБА_1 із процесуальним рішенням судді, а тому підстави для задоволення заяви про відвід головуючої судді Пилип'юк Г.М. у справі №465/5933/18 відсутні.
Керуючись ст. 36, 40, 258-261 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Залізничного районного суду м. Львова Пилип'юк Галини Миколаївни у справі № 465/5933/18 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа на стороні відповідача - Вища кваліфікаційна комісія суддів України - про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної і матеріальної шкоди - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: Ю.Л. Бориславський