Справа №265/1392/19
Провадження №2/265/107/20
03 березня 2020 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Шиян В. В.,
за участю секретаря судового засідання Себко Г.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Маріуполя Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» про захист прав споживачів,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 .,
представника відповідача - ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до АТ «ДТЕК «Донецькіелектромережі» про захист прав споживачів. В обґрунтування позовних вимог посилався на ті обставини, що восени 2018 року, за місцем свого проживання на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , він побудував сітьову сонячну електростанцію ( далі ССЕС), для опалення власного будинку та для отримання додаткового доходу від продажу електроенергії. Для підключення вказаної ССЕС, він уклав з АТ «ДТЕК» Донецькі електромережі» договір про стандартне приєднання до ліній електромереж системи розподілення № 26-13/ис50080947-04 від 3 жовтня 2018 року, відповідно до якого, відповідач зобов'язався підключити його не пізніше 90 днів від дати сплати вартості приєднання. Оплата за договором була виконана 10 жовтня 2018 року. Строк підключення за договором сплинув 9 січня 2019 року, але на момент звернення до суду договір виконано не було. Оскільки АТ «ДТЕК» Донецькі електромережі» не виконало умови договору, то відповідно до п.5.3 Договору, відповідач повинен сплатити 0,1% від суми платежу по договору, за кожен день прострочки виконання зобов'язань, що станом на день звернення до суду складає 50 днів та суму 4269,60 гривень. У разі перевищення строків приєднання більш ніж на 20 днів, плата за виконання послуг зменшується на 20% від суми платежу по договору, а на строк більш ніж 120 днів, зменшується на 10% від суми платежу за договором. Також у зв'язку з невиконанням відповідачем договору від 3 жовтня 2018 року, він, для опалення свого будинку змушений був придбати вугілля вартість якого складало 7500 гривень за 1 тону. Крім того починаючи з січня 2019 року, він міг користуватися власною електроенергією, але у зв'язку з не виконанням договору відповідачем він повинен був сплатити вартість електроенергії за січень, лютий 2019 року в розмірі 1920,48 гривень. У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору, у нього погіршився стан здоров'я, а тому він змушений був пройти курс лікування, у зв'язку з чим витратив на ліки суму 2181,33 гривні, яку просить стягнути з відповідача. Також на думку позивача, діями АТ « ДТЕК «Донецькі електромережі» йому було спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в 2000 гривень.
17 травня 2019 року, позивачем ОСОБА_1 , було збільшено позовні вимоги, а саме , окрім заявлених позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача суму 522,55 гривень, які були ним сплачені за додаткову перевірку лічильника, як незаконно утримані. Стягнути з відповідача половину вартості електролічильника в розмірі 4465,0 гривень. У зв'язку з постійним відключенням електропостачання, у нього в період з 14 квітня 2019 року по 18 квітня 2019 року було зіпсовано продукти харчування. Оскільки відключення електропостачання сталося з вини відповідача, просить суд стягнути з відповідача вартість зіпсованих продуктів в розмірі 1005 гривень, а також витрати на проїзд до лікарні на таксі в розмірі 248 гривень.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 7 березня 2019 року було відкрито провадження по справі. Справу призначено до підготовчого судового засідання за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 22 жовтня 2019 року, підготовче судове засідання було закрито, справа призначена до розгляду.
В судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 повністю підтримав свої позовні вимоги, та пояснив, що 3 жовтня 2018 року він уклав договір про приєднання з АТ «Донецькі електромережі». Строк виконання договору було визначено в межах 90 днів. Однак договір не було виконано до 29 квітня 2019 року. Таким чином відповідно до договору, відповідач повинен повернути йому повну суму сплачену по договору. Підтвердив той факт, що відповідачем було сплачено в якості компенсації за несвоєчасне підключення суму 4171,86 гривень, але вважає її не достатньою. Також ним за власні кошти було придбано електролічильник вартістю 9930,00 гривень. Оскільки відповідач повинен був замінити електролічильник безкоштовно, але вказаний електролічильник він придбав для використання як в особистих цілях так і в комерційних цілях, вважає, що відповідач повинен повернути йому половину вартості електролічильника в розмірі 4465,0 гривень. Щодо відшкодування спричиненої шкоди, то пояснив, що після укладення договору про стандартне приєднання з відповідачем від 3 жовтня 2018 року, відповідач на виконання взятих на себе зобов'язань повинен був до 9 січня 2019 року приєднати його електроустановку до електромережі, у зв'язку з чим ним було придбано електрокотел, який працює від електромережі. Однак у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, він повинен був придбати тону вугілля, вартістю 7500 гривень, для опалення його житла, та ще додатково сплатити за користування електроенергією за січень - квітень 2019 року в розмірі 1920,48 гривень. Зазначені суми просить суд стягнути з відповідача. Також в період з 14 квітня 2019 року по 19 квітня 2019 року з вини відповідача, було відсутнє електропостачання, у зв'язку з чим в нього були зіпсовані продукти харчування, на загальну суму 1005 гривень. Від перенесеного стресу в нього погіршився стан здоров'я, внаслідок чого постала необхідність відвідування лікаря. Так як фізично йому важко пересуватися, то він скористався послугами таксі за які сплатив 248 гривень. Просить суд стягнути з відповідача на його користь всі вище вказані суми. Вважає, що діями відповідача, йому було спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в 2000 гривень, та просить стягнути з відповідача.
Представник АТ «Донецькі електромережі» Колодка В.В. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову. Посилалася на письмові заперечення в яких зазначала, що відповідач визнав порушення строків виконання договору від 3 жовтня 2018 року та умов додаткової угоди № 1 до договору про приєднання до електричних мереж № 26-13/ИС50080947-04 від 4 жовтня 2018 року, а тому позивачу 3 жовтня 2019 року було сплачено компенсацію за 44 дні в розмірі 4171,86 гривень. Щодо компенсації половини вартості електролічильника, то вважає вказані позовні вимоги необґрунтованими, оскільки електролічильник встановлений на будинку позивача використовується в комерційних цілях, а тому АТ «ДТЕК» Донецькі електромережі» не повинні за власні кошти здійснювати його заміну. Також представник відповідача вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення шкоди спричиненої відключенням електропостачання не підлягає відшкодуванню оскільки не доведено провину АТ «ДТЕК» Донецькі електромережі» а тому відсутній причинно- наслідковий зв'язок. Просить суд повністю відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, з урахуванням письмових заперечень.
Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
3 жовтня 2018 року між Акціонерним товариством «ДТЕК Донецькі електромережі та ФО ОСОБА_1 укладено договір про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу № 26-13/ИС50080947 - 04. За договором до електричних мереж системи розподілу Виконавця послуг оператора малої системи розподілу або іншого власника електричних мереж( основного споживача) приєднується житловий будинок АДРЕСА_1 . Строк дії договору з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами передбачених ним зобов'язань але не довше ніж до 31 грудня 2018 року. Плата за приєднання складає 17028,00 гривень. ( а.с.3-6)
До договору про приєднання до електричних мереж, видано технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок від 3 жовтня 2018 року № 26-11/ИС50080947-04. Відповідно до п.1.6 Технічних умов, для організації вузла обліку електроенергії Замовник надає багато тарифний засіб обліку типу АСЕ 6000 ( 5а/100А) Після реалізації ТУ, засіб обліку, який надав замовник, буде знаходитися у нього на балансі. ( а.с. 7-8)
Додатковою угодою № 1 до Договору про приєднання до електричних мереж № 26-13/ИС 50080947-04 від 4 жовтня 2018 року, підписаною сторонами, передбачено, що у зв'язку з тим що Виконавцю послуг потребується більш тривалий час з причин незалежних від нього строк надання послуги з приєднання збільшується та складає не більш ніж 90 робочих днів для оплати вартості приєднання Замовником. ( а.с.9)
Згідно копії рахунка № 95111129 від 4 жовтня 2018 року, ОСОБА_1 сплачено послуга із стандартного приєднання до електричних мереж від 16 КВТ, в розмірі 17028,00 гривень. ( а.с.35)
Стаття 5 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено, що Держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
Стаття 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом ЦК України) договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно п.1 ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема … сплата неустойки.
Згідно з ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено в судовому засіданні, роботи за договором «Послуги із стандартного приєднання до електричних мереж» від 3 жовтня 2018 року, було виконано 10 квітня 2019 року, про що свідчить акт № 150190471 від 10 квітня 2019 року. ( а.с.23) Зазначений в акті строк виконання договору, визнано сторонами, оскільки позивачем було надано до суду ще два акти № 150190471 від 09 квітня 2019 року та 19 квітня 2019 року. ( а.с.40,41) За поясненнями самого позивача, ці акти йому залишили виконавці робіт. Пояснити у зв'язку з чим різняться дати на вказаних актах, суду не зміг. Але не заперечує, що роботи по приєднанню, відповідно до умов договору, було виконано саме 10 квітня 2019 року.
Пунктом 5.3 договору передбачена відповідальність Виконавця у разі порушення умов зобов'язання щодо строків надання послуг з приєднання, а саме у разі перевищення строку надання послуги з приєднання, встановленого цим Договором, від 20 до 120 календарних днів плата за приєднання, зменшується на 20 відсотків.
Строк виконання договору закінчився 25 лютого 2019 року. Виконано договір було 10 квітня 23019 року. Таким чином строк прострочення виконання договору складає 44 дні.
Відповідно до договору № 26-13/ИС50080947-04 від 4 жовтня 2018 року, вартість виконання послуг складає 17028,00 гривень. Штрафні санкції за несвоєчасне виконання договору від 20 до 120 днів складають 20% від вартості договору.
Штрафні санкції за договором № 26-13/ИС50080947-04 від 4 жовтня 2018 року, складають 17028,00 гривень х 20%=3405,60 гривень.
Також п.5.3 договору передбачена пеня у розмірі 0,1 % вартості приєднання за кожен день прострочення.
17028 х 0,1 х 44= 766,26 гривень пеня за 44 дні.
3405,60 + 766,26 = 4171,86 гривень, пеня та штрафи відповідно до п.5.3 Договору.
Згідно платіжного доручення № 1003 від 3 жовтня 2019 року, позивачу ОСОБА_1 , було сплачено АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», в якості сплати штрафу за договором № 26-13/ИС50080947-04 від 3 жовтня 2018 року сплачено суму 4171,86 гривень. ( а.с.54)
Таким чином, з боку AT «ДТЕК Донецькі електромережі» визнано наявність порушення строків виконання зобов'язання: а саме прострочення виконання умов договору на строк 44 дня ( із 25.02.2019 року по 10.04.2019 року), у зв'язку з чим добровільно сплачено позивачу зазначену суму.
Враховуючи вищенаведене, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» штрафних санкцій.
Щодо стягнення компенсації за придбаний багатотарифний прибор обліку електроенергії у розмірі половини його вартості в сумі 4465,0 гривень, суд розглядаючи зазначене питання виходить з наступного.
Згідно технічних умов стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок, що є додатком № 1 до Договору № 26-13/ИС50080947-04 від 3 жовтня 2018 року, пунктом 1.6 передбачено, що для організації вузла обліку електроенергії Замовник надає багато тарифний засіб обліку типу АСЕ 6000 ( 5А/100А). Після реалізації ТУ, засіб обліку, який надав Замовник буде знаходитися у нього на балансі. Технічні умови було підписано як позивачем так і відповідачем, що свідчить про згоду позивача ОСОБА_3 з умовами договору.
Таким чином, на виконання умов Договору № 26-13/ИС50080947-04 від 3 жовтня 2018 року, позивач ОСОБА_1 повинен був надати та надав лічильник електроенергії АСЕ 6000 СL.1.0 220 В 5/100А RS232 KGDTC45BEGG-UA001, який згідно видаткової накладної № 1571 від 9 жовтня 2018 року було придбано ОСОБА_1 ( а.с.33)
Також позивачем ОСОБА_1 не обґрунтовано вимог, щодо стягнення саме половини вартості електролічильника.
Із заявою, про заміну електролічильника на багато тарифний електролічильник, позивач ОСОБА_1 до відповідача не звертався.
Відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Враховуючи що позивач був ознайомлений з умовами договору № 26-13/ИС50080947-04 від 3 жовтня 2018 року, а також з технічними умовами до зазначеного договору, прийняв ці умови, добровільно придбав зазначений лічильник, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення половини вартості електролічильника в розмірі 4465,0 гривень.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з АТ «Донецькі електромережі» на користь позивача суми в розмірі 522,55 гривень, які було сплачено за позачергову технічну перевірку правильності роботи лічильника електроенергії, як не законно утримані, суд розглядаючи зазначене питання приходить до наступного.
Відповідно до п. 4.2.2. Кодексу системи розподілу, який затверджено постановою НКРЕКП № 310 від 14.03.2018 року, послуга зі стандартного приєднання передбачає виконання комплексу робіт, а саме:
- розроблення технічних умов, включаючи вимоги щодо влаштування вузла комерційного обліку; і підготовку технічного завдання на проектування;
- розроблення та узгодження з іншими заінтересованими сторонами проектної документації на будівництво, реконструкцію та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок Замовника (до точки приєднання електроустановок замовника);
- здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення об'єктів електроенергетики;
- погодження ОСР проектної документації Замовника на відповідність вимогам технічних умов;
- виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт;
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що послуга зі стандартного приєднання не включає послугу з влаштування комерційного обліку електричної енергії та технічної перевірки правильності роботи лічильника, а тому не знаходить підстав для визнання коштів, які було сплачено за перевірку лічильника як незаконно утримані.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди, яка полягає у придбанні вугілля на суму 7500 гривень, плату за електропостачання в розмірі 1250,0 гривень, суд розглядаючи зазначене питання приходить до наступного.
Позивачем було надано накладну № 13 від 27 грудня 2018 року на придбання 1 тони вугілля - анрацит на загальну суму 7500 гривень.
У відповідності до частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
При встановленні такого елементу складу цивільного правопорушення як збитки (шкода), дослідженню підлягає їх склад та розмір.
Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані.
Таким чином позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.05.2016 у справі № 6-237цс16, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18).
Позивачем, відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, не доведено цих обставин. Суду не було надано доказів що необхідність покупки вугілля в зимовий період , та сплата вартості спожитої електроенергії, викликано саме діями, або бездіяльністю АТ «Донецькі електромережі». Також позивачем не доведено розмір вигоди, яку він міг би отримати, але не отримав з вини відповідача, а тому зазначені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Також відповідно до позовних вимог ОСОБА_1 , в лютому 2019 року він проходив лікування. Погіршення його стану здоров'я, на його думку сталося саме з вини АТ «Донецькі електромережі». Витрати на лікування складають 2181,33 гривні.
Розглядаючи зазначене питання суд приходить до наступного.
Позивачем на підтвердження проходження лікування було надано копію епікризу № 114 від 22 лютого 2019 року, відповідно до якого ОСОБА_1 в період з 11 лютого 2019 року по 22 лютого 2019 року знаходився на лікуванні в ДСП КУ «ЦПМСП № 6» з діагнозом ІХС, атеросклеротичний кардіосклероз, артеріальна гіпертонія ОСОБА_4 І.
В зазначеному епікризі не зазначено, причини настання хвороби ( первісне захворювання або хронічне)
Також позивачем було надано копії сплачених квитанцій на придбання ліків на загальну суму 2181,33 гривні.
Відповідно до вимог ст.ст. 12,81 ЦПК України, позивачем не було доведено суду, якими діями або бездіяльністю АТ «Донецькі електромережі» а також що саме діями відповідача, було спричинено погіршення стану здоров'я позивача. Також не доведено, що захворювання позивача, якимось чином пов'язано з бездіяльністю відповідача, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат на лікування в розмірі 2181,33 гривень не підлягають задоволенню.
Однією з позовних вимог позивача ОСОБА_1 є стягнення матеріальної шкоди спричиненої в наслідок відключення електропостачання. До матеріальної шкоди, позивач відносить проїзд до лікарні на таксі ( 4 дні по 31 гривні в обидва кінця = 248 гривень), а також вартість зіпсованих продуктів в розмірі 1005 гривень.
Розглядаючи зазначене питання суд прийшов до наступного.
Згідно акту від 19 квітня 2019 року складеного жильцями вулиці Народовольчої в місті в Маріуполі, в період з 19-00 години 14 квітня 2019 року по 20-45 годину 18 квітня 2019 року, було відсутнє електропостачання будинку АДРЕСА_1 . В наслідок відсутності електропостачання у ОСОБА_1 було зіпсовано:
- м'ясо телятини ( м'якоть) 2,5 кілограми за ціною 144 гривні за 1 кілограм;
- м'ясо баранини ( на кістці) 1,5 кілограми, за ціною 110 гривень 1 кілограм;
- заморожена вишня - 4 кілограми;
- заморожена слива - 2 кілограми.
Вартість та якість продуктів була визначена на власний розсуд позивача.
На підтвердження витрат пов'язаних з необхідністю пересування до лікарні на таксі, а також взагалі необхідність відвідування лікаря, позивачем не було надано жодного документу.
Представник відповідача заперечуючи проти задоволення позовних вимог в цій частині, надала суду технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок 26-13/ИС50080947, джерелом електропостачання об'єкту споживача ( АДРЕСА_2 .Народовольча,8) ПС 110/бкВ «4Ш» яка знаходиться на балансі ПрАТ «МК «Азовсталь», точка забезпечення потужності опора № НОМЕР_1 ПЛ-0,4кВ ТП-4В «приєднання Народовольча».
Відповідно до по опорної схеми електроживлення АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» ТП-4В знаходиться на балансі ПрАТ «МК «Азовсталь» і вже від цієї трансформаторної підстанції здійснюються живлення ПЛ-0,4 кВ від якої, в свою чергу приєднанні до електричних мереж AT «ДТЕК Донецькі електромережі» споживачі.
Згідно із журналом обліку пошкоджень у мережі 0,4 кВ Лівобережного району 14.04.2019 року та 15.04.2019 року дійсно надходили заявки на відсутність електричної енергії у сел. Виноградному, однак саме від позивача ОСОБА_1 така заявка не зареєстрована.
Згідно оперативно-диспетчерського журналу Маріупольського РЕМ 15.04.2019 року о 15:40 була здійснена перевірка наявності напруги в ТП 4В, та встановлено, що напруга відсутня, трансформатор не працює, про що було повідомлено відповідальній особі ПрАТ «МК Азовсталь» Оскільки, як вже зазначалося вище, це електрообладнання утримується ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 Азовсталь», працівники Маріупольського РЕМ не мають доступу до ТП 4В та відповідно не можуть проводити будь-які аварійні або відновлювальні роботи . 17.04.2019 року була повторно здійснена перевірка обладнання у ТП 4В, та встановлено, що на вказаному приєднанні відсутня одна фаза, про що знову було повідомлено відповідальній особі ПрАТ «МК Азовсталь».
На підтвердження було надано оперативний журнал АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» з реєстрацію викликів, та Журнал обліку абонентських пошкоджень в сеті 0,4 кВ Лівобережного району. ( а.с.73-79)
Стаття 25 Закону України «Про електроенергетику» передбачає право споживача електричної енергії на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення його прав, згідно із законодавством.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до роз'яснень, наданих у Постанові пленуму Верховного Суду України № б від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ним і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Причинно-наслідковий зв'язок між діяннями особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин.
В судовому засіданні не було встановлено провини АТ «Донецькі електромережі» у відсутності електропостачання у позивача в період з 14 квітня 2019 року по 18 квітня 2019 року. Також позивачем не було доведено вартості зіпсованих продуктів, та витрат на таксі.
Оскільки в судовому засіданні не встановлено причино-наслідкового зв'язку між відсутністю електропостачання та необхідністю пересування на таксі, а також не встановлено наявність та вартість зіпсованих продуктів, провини в цьому АТ «Донецькі електромережі» суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Однією з позовних вимог позивача ОСОБА_1 є відшкодування моральної шкоди завданої діями АТ «Донецькі електромережі» , яку він оцінює в суму 2000 гривень. Позивач зазначає що відповідачем йому було спричинено моральну шкоду не тільки за несвоєчасне виконання договору від 3 жовтня 2018 року а і періодичним відключення електропостачання.
Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, нанесеної в результаті порушення її прав.
За ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
За положеннями п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року (з подальшими змінами і доповненнями) моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
В правовій позиція ВСУ у справі № 6-1575цс16, зазначено, що спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.
Правила статті 1167 ЦК України, на спірні відносини не поширюється, оскільки регулює позадоговірні (деліктні) відносини. Правовідносини сторін випливають з договірних відносин щодо виконання умов договору «Про стандартне приєднання до електромереж системи розподілення № 26-13/ИС50080947-04 від 3 жовтня 2018 року.
Енергопостачальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну споживачу або його майну, в розмірі й порядку, визначених законодавством. У разі тимчасового припинення електропостачання з вини енергопостачальника він несе відповідальність згідно з умовами договору в розмірі двократної вартості недовідпущеної споживачу електричної енергії. У разі порушення прав споживачів енергопостачальник несе відповідальність згідно із законодавством та договором.
Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357. Ці норми не передбачають відшкодування моральної шкоди в разі порушення зобов'язання з постачання електричної енергії.
Договором укладеним 3 жовтня 2018 року між АТ «ДТЕК» Донецькі електромережі» та ОСОБА_1 не передбачено відшкодування моральної шкоди за несвоєчасне виконання договору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду 20 березня 2019 року у справі №761/26293/16-ц (провадження №14-64цс19) вказано, що «Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення моральної шкоди, оскільки відшкодування моральної шкоди у разі порушення зобов'язання (стаття 611 ЦК України) може здійснюватися виключно у випадках, що прямо передбачені законом, а також якщо умови про відшкодування передбачені укладеним договором. Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законом».
Оскільки відшкодування моральної шкоди не передбачено договором, та не заподіяна небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законом , суд вважає, що позовні вимог позивача ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди, не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.10, 133, 200, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» про захист прав споживачів - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України від 15 грудня 2017 року апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повний текст складено та підписано 13 березня 2020 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ,
Відповідач: Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі Електромережі» ( 84302 Донецька область м. Краматорськ, вулиця Комерційна, 8) ЄРДПОУ 00131268.
Суддя: