справа № 336/7347/19
пр. № 2/336/819/2020
Іменем України
10 березня 2020 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої судді Жупанової І.Б., за участю секретарки судового засідання Палубінської К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та коштів на утримання дружини, -
20 листопада 2019 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, уточненою в процесі розгляду, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та коштів на її утримання.
Позов мотивовано тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 . З 24.09.2019 року позивачка разом з малолітньою дитиною проживає окремо від відповідача. Відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання дитини, тому позивач змушена звернутися з даним позовом до суду, в якому просить стягнути аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини від заробітку ОСОБА_2 , щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття. Крім того позивач також просить стягнути з відповідача аліменти на її утримання, в розмірі 1/4 частини від його заробітку, щомісячно, до досягнення донькою трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 9 грудня 2019 р. відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, встановлено строк для подачі заяв по суті позову, призначене перше судове засідання.
Представником відповідача за довіреністю Моїсеєнком І.В. надано відзив на позовну заяву. За змістом відзиву, позивач частково не визнає заявлені позовні вимоги. Зазначає, у грудні 2019 року звільнився і є фактично не працевлаштованим. Вказує, що через відсутність офіційного працевлаштування не має змоги надавати кошти на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, а аліменти на дитину, враховуючи зазначені обставини повинні стягуватись з нього у твердій грошовій сумі, у розмірі 900 грн. щомісячно які він і визнає. На підтвердження вказаних обставин надав копію трудової книжки та довідки про розмір заробітної плати з останнього місця роботи.
Позивачем надано відповідь на відзив, в якому вказала, що обов'язок сплати аліментів на утримання дитини передбачено законом та міжнародними актами, позивач на власний розсуд визначає розмір позовних вимог у межах встановлених законом, зокрема, вона заявляє вимоги саме про стягнення аліментів у частці від заробітку відповідача. У зв'язку з вихованням дитини вона, як мати, позбавлена можливості працевлаштуватись, а отриманих від держави коштів на рівні 800 грн. об'єктивно недостатньо для утримання дитини та позивачки. Відповідач в добровільному порядку звільнився з місця роботи чим навмисно погіршив своє матеріальне становище.
В судовому засіданні представник позивача, адвокат Каплунова С.М. підтримала заявлені позовні вимоги з мотивів вказаних у позові. Вказала, що наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі також клопотала про стягнення з відповідача ОСОБА_2 витрат понесених позивачкою на правову допомогу, що підтверджено документально у сумі 700 грн.
Відповідач, представник відповідача в судове засідання не з'явився про причини неявки не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Копією свідоцтва про народження, виданого 28.04.2018 р. Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, підтверджується, що між сторонами по справі ОСОБА_2 та ( ОСОБА_4 до одруження) ОСОБА_1 було укладено шлюб.
Згідно свідоцтва серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 , батьками якої зазначено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Згідно довідки № 249/01.02-13 від 01.11.2019 року ОСОБА_1 працює у дошкільному навчальному закладі (яслах-садку) № 3 «Райдуга» Запорізької міської ради Запорізької області та знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років.
Факт проживання малолітньої ОСОБА_3 разом з матір'ю ОСОБА_1 окремо від відповідача ОСОБА_2 визнавався сторонами та окремому доказуванню у відповідності до ст. 82 ЦПК України не підлягає.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно зі ст. 181 ч.3 СК за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При вирішення питання про розмір аліментів, які підлягають стягненню, суд враховує положення ст. 183 ч.1 СК України, згідно яким частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом, та ст. 182 ч.2 СК України, згідно яким мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Позивачкою заявлено вимоги про стягнення аліментів з відповідача саме у частці від доходу відповідача, розмір заявлених вимог відповідає положенням ч. 5 ст. 183 СК України та є обґрунтованим.
Згідно ч.2 ст.84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Згідно матеріалів наданих відповідачем, ОСОБА_2 проходив військову службу за контрактом у ВЧ А1978 на посаді старшого солдата з 28.02.2019 року до 02.12.2019 року та звільнений зі служби у запас на підставі п.п. «Д» ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу». (а.с. 31, 36).
Відповідно до підпункту «Д» ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється: під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації): д) через службову невідповідність;
З матеріалів справи не вбачається, що відповідач ОСОБА_2 за станом здоров'я є непрацездатним. Доказами також не підтверджено, що на утриманні відповідача перебувають інші непрацездатні особи, зокрема батьки чи інші діти, що відповідач перебуває на обліку у центрі зайнятості.
Факт не працевлаштування відповідача ОСОБА_2 , враховуючи обставини звільнення з військової служби у зв'язку з службовою невідповідністю, не може бути підставою для звільнення останнього від обов'язку утримання дружини, що позбавлена можливості отримання доходу, до досягнення спільною дитиною трирічного віку, а також не підтверджує неможливість ОСОБА_2 надавати таку матеріальну допомогу у розмірі заявленому позивачкою.
Оскільки судом встановлено, що відповідач не надає коштів на утримання дитини, яка проживає з матір'ю, матеріальної допомоги на утримання дружини не надає, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на її утримання та на утримання дитини.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що стягненню з відповідача підлягають аліменти на користь дитини у розмірі 1/4 частини усіх видів його доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття та на користь матері у розмірі 1/4 частини від заробітку відповідача, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно із частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір в сумі по 768 грн. 40 коп. за кожну позовну вимогу, усього 1536 грн. 80 коп.
Також позивачкою заявлено до стягнення понесених нею витрати на правничу допомогу в розмірі 700 грн.
Згідно з частинами восьмою, дев'ятою статті 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивачкою на підтвердження понесених нею витрат на правничу допомогу подано копію витягу з договору про надання правничої допомоги від 25.01.2020 року, акт розрахунок від 03.02.2020 року з переліком та розрахунком наданих послуг, копію квитанції від 25.01.2020 року про сплату позивачкою ОСОБА_1 на користь адвоката Каплунової С.М. коштів за надану правничу допомогу у справі № 336/7347/19 у сумі 700 грн.
З урахуванням приписів ч. 9 ст. 141 ЦПК України суд стягує витрати на правничу допомогу на користь позивачки в розмірі 700 грн. з відповідача.
Керуючись ст. 81, 82, 133, 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст. 84, 180-184 СК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та коштів на утримання дружини задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , починаючи з 20 листопада 2019 р. аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 1/4 частини усіх видів доходу (заробітку) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття, до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини від його заробітку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною трьох років, починаючи з 20 листопада 2019 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 витрати на правничу допомогу в розмірі 700 (сімсот) грн..
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , судовий збір в дохід держави в розмірі 1 536 грн. 80 коп.
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , суми платежу аліментів на утримання малолітньої доньки та на утримання позивачки за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Суддя: І.Б. Жупанова