Справа № 522/22716/18
Провадження № 2/522/1214/20
12 березня 2020 року
Приморський районний суд м. Одеси:
під головуванням - судді Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря судового засідання: Стогнієнко Т.Г.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради,- « про усунення перешкод у спілкування з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини»,-
Позивач звернувся до суду із позовом, який був уточнений, по якому просить наступне:
-Визначити способи участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) шляхом встановлення систематичних зустрічей батька з малолітньою донькою з 16:00 годин кожної першої та третьої п'ятниці місяця до 11:00 годин понеділка, а також дні народження, канікули та святкові дні з попередньою домовленістю між батьками.
В судове засідання з'явився позивач та його представник, які позов підтримали та просили його задовольнити.
В судове засідання з'явилась ОСОБА_2 , позов визнала.
Представник третьої особи в судовому засіданні позов підтримав.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_4 , батьками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого 20.08.208 року Третім відділом відділом державної реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис 970.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26.04.2011 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 розірвано, ОСОБА_5 змінено прізвище на « ОСОБА_6 ».
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24.11.20152 року (справа №520/14718/15-ц) шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було розірвано, після розірвання шлюбу ОСОБА_2 прізвище не змінювала.
Відповідно до частини 3 статті 9 Конвенції про права дитини, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятковими випадками коли це суперечить інтересам дитини.
Добровільно сторони не дійшли згоди щодо встановлення порядку зустрічей батька з дітьми. Позивач вказує, що з часу окремого проживання неодноразово звертався до відповідачки з проханням встановлення порядку його участі у вихованні та спілкуванні з дітьми, проте відповідачка у зустрічах з дітьми відмовляла та йому на зустріч не йде, ігнорує, відповідачка заперечує такі твердження.
Відповідно ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю або батьком.
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 р., дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 р.) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 18 зазначеної Конвенції про права дитини визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У статті 9 Конвенції зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ст. ст.7, 141, 159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Відповідно до ст. 141 Сімейного Кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою крім випадків, коли це право обмежене законом.
За ч.2 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Статтею 157 СК України встановлено, що той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.
При цьому, відповідно до ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами. За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору.
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (ст. 7 СК України).
Згідно висновку органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №01-11/1294/1вих від 07.08.2019 року комісія вважає за доцільне спілкування ОСОБА_1 зі своєю донькою ОСОБА_4 за таким графіком: шляхом встановлення систематичних зустрічей батька з малолітньою донькою з 16:00 годин кожної першої та третьої п'ятниці місяця до 11:00 годин понеділка, а також дні народження, канікули та святкові дні з попередньою домовленістю між батьками. Також зобов'язано ОСОБА_2 не перешкоджати зустрічам ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_4 .
Комісія вказала, що дитина має бажання спілкуватися з батьком.
Відповідно до ч. 5 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Частиною 6 ст. 19 СК України передбачено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Також суд керується ст. 51 Конституції України, яка гарантує кожному із подружжя рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Схожа норма міститься також у ч. 6 ст. 7 СК України, відповідно до якої рівність прав і обов'язків жінки та чоловіка у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї є однією із загальних засад регулювання сімейних відносин. Це узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово наголошував, що батьки повинні мати рівні права у спорах про опіку над дітьми, і жодні презумпції, які ґрунтуються на ознаці статі, не повинні братись до уваги (рішення у справі «Зоммерфельд проти Німеччини» від 08 липня 2003 року, рішення у справі «Цаунеггер проти Німеччини» від 03 грудня 2009 року).
Судом враховується, що ОСОБА_2 позовні вимоги визнала.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно з постановою № 14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року “Про судове рішення у цивільній справі”, за змістом частини четвертої статті 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У відповідності до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, суд приходить до висновку що позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись: 3, 6, 19, 141, 142, 150-151, 157, 159 Сімейного Кодексу України ст. ст. 2, 4, 13, 76-81, 95, 258-259, 263 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради,- « про усунення перешкод у спілкування з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини»,- задовольнити.
Визначити способи участі батька - ОСОБА_1 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення систематичних зустрічей батька з малолітньою донькою з 16 години 00 хвилин кожної першої та третьої п'ятниці місяця до 11 години 00 хвилин понеділка, а також дні народження, канікули та святкові дні за попередньою домовленістю між батьками.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду виготовлений 16.03.2020 року.
Суддя: Р.Д. Абухін
12.03.20