Справа № 415/1716/20
Провадження № 2-а/415/230/20
16 березня 2020 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Калмикової Ю.О.,
за участю секретаря - Кравченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у залі суду м. Лисичанська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції у Луганській області Шамраєва Дмитра Юрійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Описова частина
Зміст позовних вимог
До Лисичанського міського суду Луганської області надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції у Луганській області Шамраєва Дмитра Юрійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що 27.02.20р він, ОСОБА_1 , на автомобілі Hyundai Getz, номерний знак НОМЕР_1 , почав рухатись по пр.Перемоги від маг «Сільпо» у напрямку міського стадіону «Шахтар». Позаду його авто на невеликій відстані їхав автомобіль патрульної поліції з увімкненими проблисковими маяками синього кольору та екіпажем із двох людей (чоловіка і жінки), за кермом якого, як з'ясувалось потім, був поліцейський ОСОБА_2 .Ю. Рухаючись по проспекту Перемоги на невеликій швидкості ми у такому складі доїхали до перехрестя пр..Перемоги- вул.. Д.Менделєєва (маг.Лимон) (на якому деякий час тому був встановлений, у зв'язку з погано освітленою частиною шляху, спеціально для переходів, спеціальній світловий прилад з сенсорнім включенням, попереджуючий водіїв про знаходження пішохода біля та на пішохідному переході).
О 17:50:12 на пішохідному переході несподівано (не включивши спеціальній пішохідний світловий прилад, попереджуючий водіїв жовтим яскравим миготінням) з'явилась постать людини у темному одязі, яка дуже швидко рухалась по пішохідному переходу у темній одежі і не звертала жодної уваги на автомобілі Hyundai Getz і поліцейське авто з увімкнутими проблисковими маячками. Чим пішохід порушив ПДР у частинах: - 4.14.а; 4.14.6; 4.13; 4.11; 4.10.
Коли пішохід з'явився на пішохідному переході, він на авто був вже у 3х метрах від пішохідного переходу, у правій полосі дорожнього руху, він одразу почав гальмувати. Відео з поліцейського авто це підтверджує. Але потім враховуючи свій рух та гальмівний шлях він зрозумів що, навіть якщо використаю екстрене гальмування, він не встигнув зупинитися до розмітки. Навіть по його швидким розрахункам, керуючись п.2.3.6 ПДР України, він би, як раз би створив наїзд на пішохода безпосередньо на переході при подальшому гальмуванні, чим як раз би порушив п.18.1 ПДР України, та частини 4 статті 122 КУпАП . Крім того, десь недалеко позаду нього, рухався патрульний автомобіль з маячками. І якби він не встиг загальмувати, то сталося би ДТП, і він би був звинувачений поліцією в порушенні, частини 4 статті 122 КУпАП, з відповідними правовими наслідками. Тому у мене не було іншого виходу, окрім, відпустити гальма і проїхати попереду пішохода на безпечній для нього відстані і швидкості, не заважаючи його проходу далі. (Пішохід навіть не загальмував свій швидкий рух) Це зафіксовано як на відео поліцейських, так і на його відео реєстраторі. Він навіть не надав перевагу в руху поліцейському авто, яке рухалось за його авто, чим порушив ПДР України у частині 4.13: «У разі наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком червоного та (або) синього кольору і (або) спеціальним звуковим сигналом пішоходи повинні утриматися від переходу проїзної частини або негайно залишити її.»
Розуміючи що зараз він все одно буду зупинений патрульною поліцією, він одразу після перетину пішохідного переходу прийняв вправо і зупинив своє авто згідно ПДР України. Поліцейське авто зупинилося позаду його авто.
Вийшовши зі свого авто, він у ввічливій формі виклав обстави справи. Поклопотав аби поліцейські встановити особу та опитали дійсного порушника ПДР України, пішохода. Який ледь не створив ДТП з тілесними ушкодженнями, але його слова поліцейські проігнорували, незважаючи на те що у нього є відеодокази (у позивача в авто встановлений реєстратор) його слів по справі, про що він і заявив поліцейським. Також не подіяли на ОСОБА_3 і його ствердження що в нього 40 річний водійський досвід, і що в нього за весь досвід немає жодного порушення ПДР, проколів у талонах та штрафів, і те що він є дисциплінованим водієм.
Тому він почав складати на місті зупинки його авто постанову про ніби то порушення ним ПДР України у пункті 18.1. Не зважаючи на його прохання скласти не постанову, а протокол про ніби, як він вважає правопорушення, заслухати і задокументувати покази позивача, відео, додати свідчення свідків, встановити особу та опитати пішохода, якого поліцейський вважає постраждалим. Долучити до справи відеодокази позивача з його відео реєстратора, йому було відмовлено, та рекомендовано звертатись до суду, якщо йому щось не подобається. Чим порушено його права у статті 268 КУпАП України: « Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання:» а також ст.245 КУпАП у частині; «завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Орган (посадова особа), оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується не всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.»
Крім того постанову було складено з порушенням, у частині б постанови ЕАК № 2169430, жодним чином не вказано місце його складання.(Є тільки місце зафіксованої події), а так як воно складалося на місті зупинки, поліцейський порушив процесуальний порядок, він не мав право виносити адміністративну постанову на місті зупинки автомобілю, а повинен був це здійснити в приміщенні управління поліції, з розглядом клопотань водія, і його доказів невинуватості.
В копії та оригіналі постанови позивач зауважив що не згоден з діями поліцейського Шамраєва Д.Ю.. Постанову Серія ЕАК № 2169430 від 27.02.2020р поліцейського, молодшого лейтенанта поліції, УНП в Луганській області, 1 батальйон, 3 рота, Шамраєва Дмитра Юрійовича., вважаю необ'єктивною і незаконною. Відповідний допис у постанові він і зазначив.
Крім того, доводжу до суду що, поліцейським , Шамраєвим Дмитром Юрійовичем зроблено процесуальне порушення при оформленні нібито порушення позивачем ПДР України. В постанові Серія ЕАК № 2169430 від 27.02.2020р, жодним чином не зазначений прилад з якого проводилась відео фіксація руху його транспортного засобу з поліцейського автомобіля, а ні де цей пристрій був встановлений під час події. Зазначено тільки що додається запис з особистої бодікамери (яка може зафіксувати наші дії під час розглядання справи), а сам фіксація була здійснена не нею, а на автомобільну, яка встановлена у поліцейському авто. Що є грубим порушенням процедури яка визначена у частині 3 ст.283 КУпАП України.
На підставі викладеного, позивач просив суд визнати дії поліцейського Шамраєва Д.Ю. незаконними та скасувати постанову Серії ЕАК №2169430 від 27.02.2020р., про накладання адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України у розмірі 255 грн., закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення Постанови Серії ЕАК №2169430 від 27.02.2020 р поліцейського, молодшого лейтенанта поліції, УНП в Луганській області, 1 батальйон, 3 рота, Шамраєва Дмитра Юрійовича.
Доводи особи, яка подала позов
Позовна заява мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 вважає постанову серії ЕАК №2169430 від 27.02.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі протиправною, у зв'язку з чим просить її скасувати.
Відзив на позовну заяву не надійшов. Відповідачем був наданий відеоматеріал правопорушення ОСОБА_1 від 27.02.2020.
Надходження позовної заяви та інших заяв до суду
06.03.2020 року ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 415/1716/20 було відкрито провадження у цій адміністративній справі.
13.03.2020 року відповідачем було надано письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності та долучено відеоматеріал правопорушення ОСОБА_1 від 27.02.2020.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив справу розглядати за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав письмове клопотання, в якому проси справу розглянути за його відсутності.
Дослідивши докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2169430 від 27.02.2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 27.02.2020 року о 17 годині 50 хвилини по пр. Перемоги, 117, керуючи транспортним засобом, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів, чим порушив п. 18.1 ПДР - водій ТЗ не пропустив пішоходів, що наближаються до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебували пішоходи.
Прийняте по справі рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. (двісті п'ятдесят п'ять гривень).
Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2169430 від 27.02.2020 року протиправною, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Згідно з посвідченням водія серії НОМЕР_2 від 19.04.2019 року, ОСОБА_1 має відкриті категорії А1, А, В1, В, С1, С, D1, D, СЕ.
Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 21.09.2013, авто марка Hyundai мадель Getz, номерний знак НОМЕР_1 , власник ОСОБА_1 .
Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Позивач не погоджуючись з обставинами, викладеними в постанові серії ЕАК №2169430 від 27.02.2020 року, посилаючись на не порушення ним правил дорожнього руху та відсутність складів адміністративних правопорушень, скористався своїм правом і звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Мотивувальна частина
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до абз. 4 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідачем суду був наданий суду відеозапис молодшого лейтенанта поліції УПП від 27.02.2020 року - DSJ-X300161_BB0161 20200227180937 та відео без номеру.
З п. 9 постанови ЕАК №2169430 від 27.02.2020 року про накладення адміністративного стягнення відносно позивача вбачається, що до неї надано відео DSJ-X300161_BB0161 20200227180937, втім в даному пункті відсутнє послання на відео без номеру, у зв'язку з чим, суд не приймає відео без номеру в якості належного та допустимого доказу.
З дослідженого відеозапису DSJ-X300161_BB0161 20200227180937 не можливо встановити факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Отже, судом встановлено, що на підтвердження факту порушення позивачем п. 18.1 ПДР, відповідачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів.
Аналізуючи вищенаведене, суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює,а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2169430 від 27.02.2020 року складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, а тому не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідачем суду не наведено будь-яких причин, з яких він не дотримався наведених положень КУпАП щодо фіксування і дослідження доказів у справі про адміністративне правопорушення.
З наведеного суд доходить висновку, що відсутні докази того, що на час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача відповідач приймав оскаржуване рішення з дослідженням доказів, а не на підставі тільки візуального спостереження за дотриманням позивачем ПДР.
Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора роти 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції у Луганській області Шамраєва Дмитра Юрійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. 2, 72-90, 99, 241-246, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції у Луганській області Шамраєва Дмитра Юрійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху зафіксованої не в автоматичному режимі серії ЕАК №2169430 від 27.02.2020року, (виготовлену не друкарським засобом), про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, провадження по справі закрити.
У решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники судового розгляду:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер № НОМЕР_4 .
Відповідач: інспектор роти 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції у Луганській області Шамраєв Дмитро Юрійович, місце роботи за адресою: буд. 8, вул. Штейгерська, м. Лисичанськ, 93100, Луганська область, Україна, код ЄДРПОУ 056298.
Повний текст судового рішення складено 16.03.2020.
Суддя Ю. О. Калмикова