ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.03.2020Справа № 910/17397/19
Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
За позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю "Морське постачання та обслуговування" Товариства з обмеженою відповідальністю "Технофайнд"
про стягнення 6 058, 00 грн.
Суддя Підченко Ю.О.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Морське постачання та обслуговування" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технофайнд" (надалі - відповідач) про стягнення суми сплачених грошових коштів, що складає 6 058, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 відкрито провадження у справі № 910/17397/19 та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження від Сторін до суду не надходило, при цьому про розгляд справи судом Сторони були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Окрім того, суд зазначає, що процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що між Сторонами було погоджено поставку відповідачем позивачеві продукції - пральної машини CANDY CS34 1062D2/2-07 (надалі - Товар) відповідно до виставленого відповідачем рахунку - фактури № ТФ - 615619 від 06.08.2019 на суму 6 058,00 грн., який був сплачений позивачем, проте відповідач, не здійснив поставку Товару та не повернув сплачені позивачем грошові кошти в сумі 6 058,00 грн. не зважаючи на численні електронне листування між Сторонами.
За змістом частини 1 статті 181 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Як випливає зі змісту ст. 205 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
За приписами, ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно положень ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
При цьому ч. ч.1. 2 ст. 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Факт оплати позивачем виставленого відповідачем рахунку - фактури № ТФ - 615619 від 06.08.2019 на суму 6 058, 00 грн. підтверджується платіжним дорученням № 4665 від 07.08.2019, копія якого міститься в матеріалах справи.
При цьому в рахунку - фактурі № ТФ - 615619 від 06.08.2019 зазначено наступне:
1. Рахунок-фактура дійсна протягом одного банківського дня, враховуючи день виписки;
2. Якщо, в указаний термін кошти, в повній сумі не будуть перераховані на р/р постачальника, то рахунок анулюється;
3. Товар відпускається після зарахування коштів на наш розрахунковий рахунок.
4. Умови отримання товару:
- оригінал довіреності завіреної печаткою підприємства, або наявність мокрої печатки підприємства;
- документ що засвідчує особу, згідно з даними вказаними в довіреності (паспорт або водійське посвідчення особи яка отримує замовлення;
- в разі відсутності печатки у ФОП - копію свідоцтва про реєстрацію і присутність особисто ФОП з документом що засвідчує особу.
5. Поштова адреса для листування: 04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 3-Е.
При цьому, статтями 525 та 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на вищезазначені обставини, слід дійти висновку, що між Сторонами виникли правовідносини з приводу поставки товару, у яких відповідач виступив у якості постачальника а позивач - у якості покупця, який здійснив попередню оплату згідно виставленого відповідачем рахунку-фактури.
При цьому з огляду на зміст рахунку - фактури № ТФ - 615619 від 06.08.2019, слід дійти висновку, що сама поставка товару здійснюється у формі реалізації позивачем його права на отримання товару, що виникає після моменту його оплати, тобто позивач прийняв на себе зобов'язання на отримання Товару власноруч у відповідача.
Положення ст. 663 ЦК України визначає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Так, згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частина 1 ст. 665 ЦК України встановлює, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Разом із тим, суду не надано доказів на підтвердження того факту, що відповідачем було порушено право позивача на отримання товару, що визначене у рахунку - фактурі № ТФ - 615619 від 06.08.2019, так само як і не надано доказів на підтвердження звернення позивача згідно із ч. 2 ст. 530 ЦК України з відповідною вимогою про поставку товару, а отже слід дійти висновку, що станом на момент розгляду спору обов'язок відповідача щодо поставки позивачеві Товару не настав, а відтак і зобов'язання щодо його поставки не порушене.
Суд приймає до уваги припис ч. 2 ст. 693 ЦК України, яким встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
В матеріалах справи міститься копія претензії позивача №1 (вих. № 59 від 02.10.2019) з вимогою до відповідача щодо повернення попередньої оплати на суму 6 058,00 грн., водночас, позивачем не надано доказів на підтвердження направлення даної претензії відповідачеві.
Також позивачем не надано суду доказів електронного листування Сторін, на яке вказує позивач.
Окрім того, як зазначалося вище, порушення зобов'язання відповідача щодо поставки Товару позивачеві не відбулося, а відтак, позивач не набув права на повернення суми попередньої оплати в силу положень ч. 2 ст. 693 ЦК України.
Так само суду не надано доказів на підтвердження того факту, що грошові кошти в сумі 6 058,00 грн., перераховані позивачем платіжним дорученням № 4665 від 07.08.2019 були отримані відповідачем без достатньої на те правої підстави, оскільки у даному платіжному дорученні міститься послання на рахунок - фактуру № ТФ - 615619 від 06.08.2019, а отже приписи ст. ст. 1212, 1214 ЦК України, на які поміж іншого вказує позивач мотивуючи позовні вимоги, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд зазначає, що лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Оскільки, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права та захисту підлягає порушене право та при цьому відсутність порушеного права позивача також є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Позивачем не доведено того, що відповідачем порушено його права щодо повернення попередньої оплати в сумі 6 058, 00 грн., оскільки в розумінні ч. 2 ст. 693 ЦК України, виникненню права позивача на повернення попередньої оплати має передувати порушення відповідачем свого зобов'язання з оплати товару, доказів на підтвердження чого суду не надано.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 6 058,00 грн. є необґрунтованими, у зв'язку із чим у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 165, 178, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247, ч. 1. ст. 256, ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Морське постачання та обслуговування" відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 16.03.2020 року.
Суддя Ю.О. Підченко