ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про витребування доказів та відкладення підготовчого засідання
м. Київ
12.03.2020Справа №910/18366/19
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД»
доАкціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фобург»
провизнання недійсним договору поруки
Суддя Бойко Р.В.
секретар судового засідання Кучерява О.М.
Представники учасників справи:
від позивача: Петраш С.А.
від відповідача: Бауліна В.О.
від третьої особи: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсним договору поруки №4Ф15102И/П від 25.10.2016.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що оскаржуваний правочин було укладено за наслідками введення його в оману, у зв'язку з чим існують правові підстави для визнання його недійсним.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 відкрито провадження у справі №910/18366/19; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору; призначено підготовче засідання на 04.02.2020.
30.01.2020 через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог з тих підстав, що: спірні кредитний договір та договір поруки укладено з метою фінансування поточної діяльності позивача, про що, зокрема, зазначено у самому кредитному договорі; у кредитора наявний обов'язок з передання поручителю документів, які підтверджують обов'язок боржника, лише у разі виконання поручителем обов'язку боржника повністю; помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильне його тлумачення однією із сторін не є підставою для визнання правочину недійсним на підставі ст. 230 Цивільного кодексу України. Крім того, у змісті свого відзиву Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» викладено клопотання про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» документів (доказів) та клопотання про поновлення пропущеного відповідачем строку на подання відзиву у справі №910/18366/19.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі №910/18366/19 задоволено клопотання відповідача та поновлено строк на подання відзиву; задоволено клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання; відкладено підготовче засідання на 27.02.2020; задоволено клопотання відповідача про витребування доказів, зобов'язано позивача надати, за наявності, докази/документи на підтвердження мети та обставин укладення Договору поруки №4Ф15102И/П від 25.10.2016, зокрема, але не виключно, рішення органів управління ТОВ «СОФА ЛТД», що були підставою для укладення оспорюваного договору; залучено до участі у розгляді справи ТОВ «Фобург» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, зобов'язано сторін направити залученій третій особі копії заяв по суті спору протягом двох днів, а докази такого направлення надати суду; запропоновано залученій третій особі у строк протягом 10 днів з дня одержання ухвали надати суду письмові пояснення щодо позову з доказами їх направлення іншим учасникам справи.
10.02.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» надійшла відповідь на відзив, в якій позивач звертає увагу суду, що відповідач не заперечує, що у 2016 році Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» стверджувало, що сукупна вартість активів, що передані третіми особами в якості забезпечення своїх зобов'язань банку у декілька разів перевищує заборгованість таких осіб перед банком. Крім того, позивач стверджує, що відкриття банком кредитної лінії та поповнення одним платежем всієї суми у розмірі 4 305 119 314,05 грн. свідчить про обізнаність банку про подальше використання позивачем коштів - виконання зобов'язань за договором поруки, розмір яких складав 4 305 119 314,05 грн., а приймаючи до уваги твердження банку, що сукупна вартість активів, що передані третіми особами в якості забезпечення своїх зобов'язань банку у декілька разів перевищує заборгованість таких осіб перед банком, Товариство з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» мало на меті отримання прибутку від реалізації заставного майна.
11.02.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» надійшло клопотання про поновлення процесуального строку, встановленого судом на подачу доказів, яке мотивоване тим, що до ознайомлення із змістом відзиву позивачу не було відомо, що відповідач буде заперечувати, що оспорюваний правочин було укладено в рамках плану «трансформації» кредитного портфелю відповідача, який був ініційований Національним банком України. В той час як позивач вважав, що Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» з метою доведення своєї правової позиції надасть суду відповідний доказ разом із відзивом.
Також Товариством з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» 11.02.2020 було подано до суду клопотання про витребування від Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» рішення Правління Національного банку України №323/БТ від 05.10.2016. В обґрунтування свого клопотання позивач вказує, що дане рішення підтверджує викладені у позові доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД», що оспорюваний правочин було укладено в рамках плану «трансформації» кредитного портфелю відповідача, який був ініційований Національним банком України. В той же час, таке рішення знаходиться у володінні відповідача та може містити банківську таємницю, що унеможливлює самостійне подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» такого документу.
27.02.2020 позивачем було подано до суду клопотання про поновлення процесуального строку, встановленого судом на подачу доказів, яке мотивоване тим, що у своєму відзиві відповідач заперечує обставини виконання позивачем обов'язку боржника в повному обсязі, про що Товариству з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» не було відомо станом на дату подання позову, проте після ознайомлення із змістом відзиву позивач вбачає необхідність витребування від відповідача кредитного договору №4Ф15102И від 16.12.2015 та бухгалтерської документації по його виконанню.
Разом із клопотанням про поновлення строку Товариством з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» було подано клопотання про витребування від Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» доказів та інформації, яке мотивоване наявністю у таких документах та інформації банківської таємниці, що унеможливлює самостійне подання позивачем таких документів.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі №910/18366/19 відкладено підготовче засідання на 12.03.2020.
В підготовче засідання 12.03.2020 представники сторін з'явились, представник позивача клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» про поновлення процесуальних строків та витребування доказів підтримав та просив їх задовольнити, а представник відповідача проти задоволення клопотань заперечував та просив відмовити в їх задоволенні.
Третя особа явку свого представника у підготовче засідання 12.03.2020 не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила, хоча про місце, дату та час засідання була належним чином повідомлена.
В підготовчому засіданні 12.03.2020, розглянувши клопотання представника позивача про поновлення процесуальних строків, а також про витребування доказів та інформації, заслухавши думку представників сторін, суд прийшов до висновку про можливість їх часткового задоволення з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
У відповідності до ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Позивач у своїх клопотаннях про поновлення процесуальних строків на подання доказів вказує, що ним не було заявлено про відсутність у нього таких доказів та неможливість їх самостійно подати, оскільки до ознайомлення із змістом відзиву Товариство з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» не вбачало необхідності у поданні ним таких доказів, так як презюмувало, що у разі заперечень Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» щодо обставин, на які посилається позивач, відповідні документи будуть додані до відзиву, або відповідачем не будуть оспорюватись обставини, на які посилається позивач.
Частинами 1 та 3 статті 166 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 165 цього Кодексу.
В той же час, частиною шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до відзиву можуть бути додані докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Тобто, приписи ст.ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України не виключають можливості подання доказів позивачем після подання відзиву по справі.
В свою чергу, суд враховує, що до подання відзиву на позов, в якому містяться твердження відповідача про непогашення позивачем заборгованості третьої особи в повному обсязі, у позивача були відсутні об'єктивні підстави вважати, що Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» будуть заперечуватись обставини повного виконання поручителем обов'язку боржника перед кредитором. Також, суд вважає обґрунтованими доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» про виникнення необхідності подання тих чи інших доказів після ознайомлення із змістом відзиву та визначення, які саме обставини справи є спірними та підлягають доведенню.
В той же час, роз'яснення учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, та які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи з'ясування, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішення питання про витребування додаткових доказів, є завданнями підготовчого засідання, передбаченими п.п. 5), 7) ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, судом враховано, що відповідачем також було пропущено строк на подання відзиву та відповідно і строк на подання клопотання про витребування доказів у позивача. При цьому, питання визнання наведених відповідачем причин пропуску строку (велика кількість спорів, учасником яких є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», та відповідно завантаженість представників відповідача) поважними не є усталеною практикою судів.
Проте протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі №910/18366/19 такі строки було поновлено, а докази - витребувані у Товариства з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД», а тому відмова у поновлені процесуального строку позивачу, за поновлення строків відповідачу, не відповідатиме таким засадам (принципам) господарського процесу як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.
З наведених підстав суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача про поновлення процесуальних строків для подання доказів.
Згідно ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Так, позивач стверджує, що договір поруки №4Ф15102И/П від 25.10.2016 було укладено сторонами в рамках плану «трансформації» кредитного портфелю відповідача, який був ініційований Національним банком України. Відповідно, під час укладення даного договору сторони передбачали, що відповідачем буде надано кредит позивачу для погашення зобов'язань третьої особи в повному обсязі та після такого погашення, документи, що підтверджуються зобов'язання боржника будуть передані позивачу як поручителю, що виконав зобов'язання боржника. Однак після погашення поручителем кредиту банк не передав позивачу документи, які підтверджують зобов'язання боржника. При цьому, в обґрунтування укладення договору в рамках плану «трансформації» кредитного портфелю позивач вказує, що сума отриманого від відповідач кредиту (4 305 119 314,05 грн.) точно співпадає із загальною сумою, що була погашена Товариством з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» за зобов'язаннями «старих боржників», а також звертає увагу, що кредит у розмірі 4 305 119 314,05 грн. був перерахований відповідачем на рахунок позивача одним платежем на наступний день після укладення позивачем договору кредиту та договорів поруки за зобов'язаннями «старих боржників».
Натомість Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» вказує, що оспорюваний правочин укладався саме з метою фінансування поточної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» та заперечує обставини укладення договору поруки №4Ф15102И/П від 25.10.2016 в рамках плану «трансформації» кредитного портфелю відповідача, який був ініційований Національним банком України.
На думку позивача, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження викладених у відзиві доводів щодо мети укладення договору поруки, а також щодо непогашення позивачем зобов'язань третьої особи.
При цьому, з наявного в Єдиному державному реєстрі судових рішень рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 у справі №910/17239/17 вбачається, що такий доказ як рішення Правління Національного банку України від 05.10.2016 №323-рш/БТ «Про залучення аудиторської компанії для підтвердження результатів діагностичного обстеження та вжитих банком заходів» існує та підтверджує існування плану реструктуризації (трансформації) корпоративного кредитного портфеля відповідача, в межах якого передбачалось переведення існуючих кредитів на операційні компанії, які мають реальні та прозорі джерела походження доходів, з визначенням чітких термінів погашення цих кредитів та оформленням додаткового забезпечення, для забезпечення досягнення позитивного значення капіталу банку.
Водночас, на запитання суду щодо усталеної практики Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в частині видачі кредиту у такому значному розмірі протягом такого короткого проміжку часу без будь-якого забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» свого зобов'язання з повернення кредитних коштів, представник відповідача не зміг надати відповіді, повідомивши, що їй не відомо про наведені обставини, оскільки вона не являється спеціалістом із кредитування.
Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що часники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.
Частиною 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Враховуючи наявність в матеріалах справи документів, що свідчать про наявність у поясненнях сторін істотних розбіжностей щодо обставин, які входять до предмету доказування у даній справі, - мети укладення оспорюваного договору, а також враховуючи неможливість представника відповідача повно та достовірно пояснити ситуацію з наданням позивачу кредитних коштів у розмірі 4 305 119 314,05 грн. на наступний день від дати укладення кредитного договору без будь-якого забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» свого зобов'язання з їх повернення, суд, керуючись ч. 4 ст. 74, ст.ст. 80, 81 Господарського процесуального кодексу України, вбачає за необхідне задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» про витребування від Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» рішенням Правління Національного банку України №323/БТ від 05.10.2016.
Крім того, враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» стверджує про повне погашення зобов'язань «старих боржників» перед відповідачем у загальному розмірі 4 305 119 314,05 грн., в той час як Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» вказує, що погашення зобов'язань «старих боржників» було здійснене судом частково, проте не вказує в якому обсязі, суд вбачає за необхідне задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» в частині витребування від відповідача кредитного договору №4Ф15102И від 16.12.2015 з додатковими угодами до нього; документів на переказ за вказаним кредитним договором, у тому числі, але не обмежуючись, копії меморіальних ордерів; інформацію по вказаному кредитному договору про всі нараховані та сплачені кошти (з повернення кредиту, відсотків, пені, неустойки тощо); інформації про наявність або відсутність заборгованості за вказаним кредитним договором станом на 26.10.2016; на 27.02.2020 з зазначенням яка саме заборгованість (з повернення кредиту, відсотків, пені, неустойки тощо).
Щодо інших заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» до витребування документів та інформації, то представник позивача у підготовчому засіданні не змогла пояснити необхідність витребування таких доказів, в той час як суд не вбачає підстав для висновку, що такі докази стосуються предмету спору у даній справі і є необхідними для вирішення спору по суті, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні клопотання в цій частині.
При цьому, судом враховується, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» зверталось до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» із запитом про надання інформації вих. №12 від 03.02.2020 та просило надати рішення Правління Національного банку України №323/БТ від 05.10.2016, проте доказів виконання відповідачем такого прохання позивача матеріали справи не містять. Також суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що запитувані позивачем документи можуть містити банківську таємницю, що унеможливлює їх одержання Товариством з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» самостійно, а тому з метою повного та всебічного встановлення обставин справи, а також з метою економії процесуального часу учасників справи та виконання завдань господарського судочинства, визначених у ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, в тому числі щодо забезпечення вирішення спору у розумні строки, вважає за необхідне витребувати їх у судовому порядку.
Попри наведене, судом також було встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» не було виконано вимог протокольної ухвали суду від 04.02.2020 у справі №910/18366/19 в частині надання витребуваних судом доказів, у зв'язку з чим суд повторно зобов'язує позивача надати (у разі наявності) докази/документи на підтвердження мети та обставин укладення Договору поруки №4Ф15102И/П від 25.10.2016, зокрема, але не виключно, рішення органів управління ТОВ «СОФА ЛТД», що були підставою для укладення оспорюваного договору.
Суд попереджає Товариство з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД», що у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п'яти до п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України).
Оскільки судом було встановлено обставини невиконання позивачем вимог ухвали суду в частині надання витребуваних доказів та судом було витребувано докази у відповідача, підготовче засідання підлягає відкладенню на підставі ч. 5 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 42, 74, 80, 81, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» про поновлення процесуального строку та поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» строк на подання клопотання про витребування доказів.
2. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» про витребування доказів від 11.02.2020 задовольнити повністю, а клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» про витребування доказів від 27.02.2020 задовольнити частково.
3. Витребувати у Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570):
- належним чином засвідчену копію рішення Правління Національного банку України №323/БТ від 05.10.2016;
- належним чином засвідчені копії кредитного договору №4Ф15102И від 16.12.2015 з додатковими угодами до нього;
- належним чином засвідчені копії документів на переказ за вказаним кредитним договором, у тому числі, але не обмежуючись, меморіальних ордерів;
- інформацію по вказаному кредитному договору про всі нараховані та сплачені кошти (з повернення кредиту, відсотків, пені, неустойки тощо);
- інформацію про наявність або відсутність заборгованості за вказаним кредитним договором станом на 26.10.2016 та станом на 27.02.2020 з зазначенням яка саме заборгованість (з повернення кредиту, відсотків, пені, неустойки тощо).
4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» виконати вимоги протокольної ухвали Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі №910/18366/19 та повторно витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» (65013, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 141; ідентифікаційний код 39711838) докази/документи на підтвердження мети та обставин укладення Договору поруки №4Ф15102И/П від 25.10.2016, зокрема, але не виключно, рішення органів управління ТОВ «СОФА ЛТД», що були підставою для укладення оспорюваного договору.
5. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» та Акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» строк для надання витребуваних судом документів та інформації - протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
6. Попередити Товариство з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» та Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», що у відповідності до ч. 8 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд вправі застосувати заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
7. Підготовче засідання відкласти на 02.04.2020 о 16:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, зал судових засідань №23 (корпус Б).
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складено 16.03.2020.
Суддя Р.В. Бойко