16 березня 2020 року
Київ
справа №420/3813/19
адміністративне провадження №К/9901/5316/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2020 року
у справі №420/3813/19
за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
до ОСОБА_1
про стягнення витрат,-
Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення витрат пов'язаних з утриманням відповідача у розмірі 244790,22 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2020 року апеляційну скаргу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного задоволено частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року скасовано, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача витрати, пов'язані з утриманням відповідача у Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у розмірі 226826,49 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 25 лютого 2020 року звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Під час перевірки зазначених матеріалів встановлено, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині 4 статті 328 КАС України, є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими підставами, викладеними у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Наслідком відсутності зазначення у касаційній скарзі підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України є залишення такої скарги без руху.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог пункту 4 частини другої цієї статті, у ній не зазначено, передбачені статтею 328 цього Кодексу підстави.
Зокрема, доводи, які викладені в касаційній скарзі, фактично свідчать про незгоду скаржника із наданою судами попередніх інстанцій оцінкою доказів у справі та висновками за наслідками розгляду спірних правовідносин без зазначення підстав, викладеними у формі, визначеній пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що такі підстави викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів першої та апеляційної інстанції із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акта, який застосований судами при прийнятті відповідного висновку, що дозволить суду касаційної інстанції перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у даній справі.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на правову позицію, яка викладена у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2019 року у справі №460/582/19, однак, всупереч вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, скаржником не зазначено підставу (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстав.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 133, 169, 330, 332 КАС України
Керуючись статтями 133, 169, 330, 332, 333 КАС України
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2020 року у справі №420/3813/19 - залишити без руху.
2. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків у спосіб визначений в мотивувальній частині ухвали.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду