Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" березня 2020 р. Справа № 922/3924/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
при секретарі судового засідання Джерелій В.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Приватного підприємства "НП Енерго", м. Ізюм, Харківська обл.
до ОСОБА_1 , м. Ізюм
про стягнення 27174,00 грн
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача - Бондарчук О.А. (договір про надання юридичних послуг б/н віж 14.03.2018).
Приватне підприємство "НП Енерго", м. Ізюм, Харківська обл. (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 (далі за текстом - відповідач) збитки у розмірі 27174,00 грн.
Позов обґрунтовано з посиланням на те, що ОСОБА_1 виконуючи обов'язки директора ПП «НП Енерго» при виконанні умов договору від 18.07.2014 № 2, укладеному між ПП «НП Енерго» та Ізюмською центральною міською лікарнею, завдав ПП «НП Енерго» збитків в сумі, заявленій до стягнення.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3924/19; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 09.01.2020.
Протокольними ухвалами господарського суду Харківської області від 09.01.2020 та від 27.01.2020 розгляд справи відкладався.
ОСОБА_1 надав суду відзив на позовну заяву (вх. № 1842 від 24.01.2020), в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю та стягнути з позивача судові витрати. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилається на те, що перебуваючи на посаді директора ПП "НП Енерго" під час виконання договору № 2 від 18.07.2014, він, як посадова особа підприємства, вчинив всі передбачені цією угодою дії щодо виконання робіт та передав їх результати замовнику, які прийнято в повному обсязі без зауважень, що підтверджується актами приймання-виконання будівельних робіт та актом вартості устаткування на загальну суму 546469,00 грн.
ОСОБА_1 вважає, що він, як колишній директор ПП "НП Енерго", під час виконання договору № 2 від 18.07.2014, не завдав жодних збитків ані замовнику робіт - Ізюмській центральній міській лікарні, ані ПП "НП Енерго", оскільки, договір виконано в повному обсязі, що має документальне підтвердження, зокрема вказані вище акти прийняття виконаних будівельних робіт та Експертний висновок Полтавського НДЕКЦ від 21.01.2020 № 201.
Позивач не скористався своїм правом щодо подання відповіді на відзив в порядку та строки, встановлені ухвалою господарського суду Харківської області від 11.12.2019.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті на 10.03.2020.
На судове засідання 10.03.2020 прибув представник відповідача, який просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви у повному обсязі.
Позивач у судове засідання 10.03.2020 свого уповноваженого представника не направив, однак, звернувся до суду з клопотанням (вх. № 4375 від 19.02.2020), в якому просить суд судовий розгляд справи здійснювати без участі своїх представників, та за наслідками розгляду справи задовольнити позов в повному обсязі.
Оскільки неявка у судове засідання представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 202 ГПК України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.
Як свідчать матеріали справи, 18.07.2014 між Ізюмською центральною міською лікарнею, як замовником, та Приватним підприємством "НП Енерго", укладено договір № 2 (далі за текстом - договір; а. с. 7-10), за умовами якого замовник доручає, а підрядник забезпечує в межах кошторисної (проектної та кошторисної частини проектної документації), яка має позитивний експертний звіт від 05.06.2013 № 21-0864-13 та умов договору виконати роботи: «Будівництво лінії електропостачання Ізюмської центральної лікарні по вул. Залікарняній, 2 м. Ізюм Харківської обл. (перехід з 3-ї категорії на 1-у категорію надійності електропостачання)». Код ДК 42.2.2 - будівництво ліній електропостачання та ліній зв'язку.
Роботи згідно з договором були виконані Приватним підприємством "НП Енерго" та передані Ізюмській центральній міській лікарні без жодних зауважень з боку останньої згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014 № 1 від 19.11.2014 (а. с. 11-13) та за грудень 2014 № 2 від 09.12.2014 (а. с. 14-16).
Як свідчать матеріали справи, при виконанні умов вказаного договору обов'язки директора Приватного підприємства "НП Енерго" виконував ОСОБА_1 , який від імені підприємства підписував договір та акти прийняття виконаних будівельних робіт
Загальна сума виконаних робіт за вказаними актами склала 546469,00 грн., які були оплачені Ізюмською центральною лікарнею в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 2 від 04.08.2014, № 3 від 24.11.2014, № 4 від 24.11.2014, № 5 від 06.03.2015 та № 2 від 11.03.2015.
На підставі ч. 1, ст. 11 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", п. 1.2.2.3 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північно-східного офісу Держаудитслужби на IV квартал 2017 року та згідно з направленням від 07.12.2017 року № 1232, виданим в.о. начальника Північно - східного офісу Держаудитслужби, комісією, створеною наказом "Про створення комісії для проведення контрольних обмірів" від 11.12.2017 року № 295 Ізюмської центральної міської лікарні (далі - Міська лікарня), у складі голови комісії - головного інженера Лікарні Шелеста М.А., членів комісії - головного енергетика Лікарні Василенка В.В., економіста Лікарні Жернова Л.П., проведено контрольний огляд виконаних робіт, які не є прихованими, в присутності головного державного фінансового інспектора Північно-східного офісу Держаудитслужби Сіроус О.І. та провідного державного аудитор Пижова В.О.
Контрольний огляд проведено вибірково.
Під час ревізії фінансово-господарської діяльності Ізюмської центральної міської лікарні за період з 01.01.2014 по 01.10.2017 фахівцями Північно-східного офісу Держаудитслужби було встановлено завищення обсягів робіт по акту форми КБ-2в №1 за листопад 2014 року та № 2 за грудень 2014 року, що є порушенням п.6.4.1 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013. Завищення вартості обсягів виконаних робіт становить суму 27174,00 грн. (з єдиним податком 5% без ПДВ), про що складений відповідний акт та надана вимога про усунення порушень від 02.01.2018 р.№ 20-04-25/35.
Ізюмська центральна міська лікарня звернулась до позивача з претензією № 151 від 15.01.2018 (а. с. 25) про повернення надлишково сплачених коштів в сумі 27174,00 грн. Однак, зазначене претензія була залишена Приватним підприємством «НП Енерго» без задоволення.
З посиланням на зазначені обставини, Ізюмська центральна міська лікарня звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства «НП Енерго» в якій просила суд стягнути з останнього 27174 грн. вартості завищених обсягів виконаних робіт.
Однак, рішенням господарського суду Харківської області від 18.06.2018 по справі № 922/925/18 в задоволенні позову Ізюмської центральної міської лікарні відмовлено. Вказане рішення в передбаченому законом порядку набрало законної сили.
Як зазначає позивач, у квітні-травні 2017 змінено директора Приватного підприємства "НП Енерго" з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 .
Позивач вважає, що колишній директор Приватного підприємства "НП Енерго" ОСОБА_1 своїми діями під час виконання договору № 2 від 18.07.2014 заподіяв підприємству збитки у розмірі 27174,00 грн.
Обставини щодо стягнення цих збитків стали підставами для звернення позивача до суду з позовом в межах даної справи.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з приписами ч. ч. 1-3, 5 ст. 65 ГК України, в редакції станом на момент укладення договору підряду, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 89 ГК України, управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства. Посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями; діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства; діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов'язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов'язків; іншими винними діями посадової особи.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема. справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За загальним правилом, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати. Вони є фактом об'єктивної дійсності, що існує незалежно від правової оцінки і від того, підлягають збитки, що виникли, відшкодуванню згідно закону або не підлягають. Для притягнення боржника до цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування збитків необхідно, щоб порушення зобов'язання дійсно спричинило отримання кредитором збитку та можливе лише у разі наявності складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; наявності збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та спричиненням збитків; вини. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
При цьому позивач повинен довести збитки, котрі були заподіяні відповідачем, безпосередній причинний зв'язок між діями відповідача і заподіянням збитків, їх розмір та реальність понесення. Крім того, обов'язковою умовою відшкодування збитків може бути лише доведеність факту їх завдання саме діями чи бездіяльністю відповідача.
Однак, в даному випадку позивачем не доведено ні факт заподіяння йому збитків, ні того, що такі збитки йому заподіяв саме колишній директор ОСОБА_1 в результаті протиправної поведінки.
В позовній заяві позивач зокрема посилається на акт контрольного огляду від 14.12.2017, згідно з яким фахівцями Північно-східного офісу Держаудитслужби було встановлено завищення обсягів робіт по акту форми КБ-2в №1 за листопад 2014 року та № 2 за грудень 2014 року, які з боку ПП «НП Енерго» підписував ОСОБА_1 , на суму 27174,00 грн.
Таким чином, зазначену суму в розмірі 27174 грн. позивач вважає своїми збитками, оскільки Ізюмська центральна міська лікарня вимагає їх сплати від позивача.
Однак, акт перевірки (аудиту) - це документ про результати проведеної перевірки (аудиту), який є носієм дій з фінансового контролю та інформації про виявлені недоліки. При цьому акти ревізії та документальних перевірок не мають обов'язкового характеру та не можуть оспорюватися в суді.
Крім того, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Однак, за умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі №21-237а13.
До того ж акт ревізії не може встановлювати обов'язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 ГК України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.
Суд також зазначає, що при розгляді господарським судом Харківської області справи № 922/925/18 про стягнення з Приватного підприємства «НП Енерго» на користь Ізюмської центральної міської лікарні судом зроблено висновок, що зазначений вище акт ревізії не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов'язання Приватного підприємства «НП Енерго» повернути сплачені йому позивачем кошти в сумі 27174 грн. З цих підстав, господарський суд рішенням по зазначеній справі відмовив Ізюмській центральній міській лікарні в задоволенні позову про стягнення цих коштів.
Таким чином, акт ревізії від 14.12.2017 не може розглядатися судом як доказ пояснення збитків, які нібито завдав ОСОБА_1 Приватному підприємству «НП Енерго», як директор останнього, в процесі виконання умов договору № 2 від 18.07.2014.
До того ж, матеріали даної справи не містять будь-яких доказів сплати Приватним підприємством «НП Енерго» на користь Ізюмської центральної міської лікарні грошових коштів в сумі 27174 грн. з посиланням на встановлення актом ревізії завищення обсягів робіт по акту форми КБ-2в №1 за листопад 2014 року та № 2 за грудень 2014 року, які з боку ПП «НП Енерго» підписував ОСОБА_1 Таким чином, доказів реальності понесення Приватним підприємством «НП Енерго» збитків, як обов'язкової умови їх відшкодування, останнім суду не надано.
Крім того, відповідач в процесі розгляду даної справи надав висновок Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 201 від 21.01.2020, на вирішення якої було поставлено наступне питання: Чи підтверджується документально виконання ПП «НП Енерго» умов договору підряду № 2 від 18.07.2014, відповідно до якого була проведена планова ревізія Держаудитслужбою (Акт №04-24/12 від 21.12.17), в повному обсязі та чи вірно відображені господарські операції в податковому та бухгалтерському обліку підприємства та чи є документальне підтвердження щодо нанесення збитків замовнику - Ізюмській центральній міській лікарні, внаслідок виконання вказаного договору?
На вказане питання експерт надав наступний висновок (відповідь): Виконання ПП «НП Енерго» умов договору підряду № 2 від 18.07.2014, відповідно до якого була проведена планова ревізія Держаудитслужбою (Акт №04-24/12 від 21.12.17), документально підтверджується в повному обсязі. Фінансово - господарські операції відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт КБ - 2в № 1 та № 2 за листопад, грудень 2014 року по об'єкту «улаштуванні лінії електропостачання Ізюмської ЦМЛ» відображено в бухгалтерському обліку Приватного підприємства «НП Енерго» в повному обсязі, дебіторська заборгованість, по вказаним операціям відсутня. Документальне підтвердження щодо нанесення збитків замовнику - Ізюмській центральній міській лікарні, внаслідок виконання вказаного договору, відсутнє.
За таких обставин, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами в межах даної справи ні факту понесення збитків в результаті дій його колишнього директора ОСОБА_1, при укладанні та виконанні умов договору № 2 від 18.07.2014 (в т.ч. при підписанні актів приймання виконаних будівельних робіт КБ - 2в № 1 та № 2 за листопад, грудень 2014 року), ні їх розміру та реальності понесення.
Зазначене зумовлює прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову в зв'язку з його безпідставністю та необґрунтованістю.
З урахуванням вимог ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, судові витрати у справі підлягають покладенню на позивача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України
Повне рішення складено "16" березня 2020 р.
Суддя О.І. Байбак