справа № 361/4213/19
провадження № 2-а/361/36/20
20.02.2020
20 лютого 2020 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Дутчака І.М.,
за участю секретаря Зазимко А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника відповідача Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області адвоката Шкардун Маргарити Володимирівни про передачу адміністративної справи за підсудністю,
У червні 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до місцевого загального суду з адміністративним позовом до начальника Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області (далі - Управління Броварської м/ради) ОСОБА_2 , у якому просив суд скасувати постанову № З-0502/1-0502/3-вих від 05 лютого 2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”, і накладення на нього штрафу в розмірі 57630 грн. за відсутністю в його діях складу цього правопорушення та закрити справу про це правопорушення.
У серпні 2019 року представник відповідача Шкардун М.В. разом із відзивом на позов подала до суду клопотання, у якому просила суд передати дану адміністративну справу за позовом ФОП ОСОБА_1 до Управління Броварської м/ради про скасування постанови про накладення штрафу за підсудністю на розгляд до Київського окружного адміністративного суду, посилаючись на те, що предметом спору у цій справі є постанова органу державного архітектурно-будівельного контролю, якою позивача було притягнуто до відповідальності за вчинення ним правопорушення у сфері містобудівної діяльності на підставі спеціального Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”, а не за вчинення адміністративного правопорушення, визначеного положеннями КУпАП, тому дана адміністративна справа відповідно до вимог ст. 20 КАС України не підсудна Броварському міськрайонному суду Київської області, так як розгляд такої категорії справ законом віднесено до компетенції саме окружних адміністративних судів.
Представник відповідача Шкардун М.В. у судовому засіданні клопотання про передачу адміністративної справи за підсудності на розгляд до окружного суду підтримала, вказуючи на те, що воно ґрунтується на вимогах закону, просила суд його задовольнити, з викладених у ньому підстав, вказуючи, що правомірність позиції відповідача підтверджується також судовою практикою, зокрема, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року, ухваленою в адміністративній справі № 361/8972/19.
Представник позивача Якубов Я.Е. у судовому засіданні клопотання сторони відповідача про передачу цієї справи за підсудністю на розгляд до окружного адміністративного суду не підтримав, вказуючи на те, що воно є необґрунтованим, жодної норми права, відповідно до якої місцевий загальний суд не уповноважений розглядати таку категорію справ, у клопотанні не наведено. Висновок ініціатора клопотання щодо обов'язкової передачі справи за підсудністю до окружного адміністративного суду не підтверджений. Оскаржуваною позивачем постановою відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, ФОП ОСОБА_1 притягнуто саме до адміністративної відповідальності, хоча відповідальність передбачена спеціальним законом.
Також зазначав, що згідно із ч. 3 ст. 2 КУпАП положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.
Просив суд у задоволенні клопотання відповідача про передачу адміністративної справи за підсудністю до окружного адміністративного суду відмовити.
З'ясувавши позицію сторін, перевіривши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
За змістом ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
У ст. 20 КАС України міститься розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.
Згідно із ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;
5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Із оскаржуваної позивачем постанови № З-0502/1-0502/3-вих від 05 лютого 2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесеної начальником Управлінням Броварської м/ради Мельниченком Б.М., видно, що цією постановою ФОП ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР (далі - Закон № 208/94-ВР), та накладено на нього штраф у розмірі 57630 грн., зокрема, за недопущення ним посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю для проведення перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства на об'єкт будівництва - магазин, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись із цією постановою та накладенням штрафу, ФОП ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області як адміністративного суду із адміністративним позовом до начальника Управління Броварської м/ради, у якому просив суд скасувати цю постанову за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та закрити справу про дане адміністративне правопорушення.
З наведеного вбачається, що предметом позову у даній справі є скасування постанови про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № З-0502/1-0502/3-вих від 05 лютого 2019 року, винесеної начальником Управління Броварської м/ради Мельниченком Б.М. на підставі норм спеціального Закону № 208/94-ВР.
За змістом ст. 1 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
У ч. 2 ст. 1 зазначеного Закону встановлено, що вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Згідно із п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону № 208/94-ВР суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” від 17 лютого 2011 року № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
За змістом ч. 2 ст. 41 зазначеного Закону орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 533 (далі - Порядок № 533), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
У ч. 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ч. 1 ст. 2446 КУпАП органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 961 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 18842).
КУпАП містить виключний перелік адміністративних правопорушень, за вчинення яких органи державного архітектурно-будівельного контрою уповноважені притягувати суб'єктів містобудівної діяльності саме до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, які у розумінні КУпАП не належать до адміністративних правопорушень, передбачена спеціальним Законом України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” та застосовується у визначеному цим Законом порядку на підставі оформлених відповідним актом результатів перевірки, проведеної за процедурою, регламентованою вказаним Порядком № 553, а не положеннями КУпАП.
Такий правовий підхід до розмежування протиправних діянь у сфері містобудівної діяльності вбачається безпосередньо із ст. 2446 КУпАП та ст. 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, якими закріплено розподіл справ, що розглядаються органами державного архітектурно-будівельного контролю, на справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Виходячи з наведеного вище, враховуючи, що оскаржуваною постановою відповідача позивача притягнуто до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності саме на підставі норм спеціального Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”, а не за вчинення ФОП ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, суд вважає, що адміністративна справа за позовом ФОП ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не є справою з приводу оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, віднесеною до предметної юрисдикції (підсудності) місцевого загального суду як адміністративного суду, відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, оскільки має розглядатися окружним адміністративним судом, тому суд вважає, що вказана адміністративна справа Броварському міськрайонному суду Київської області не підсудна.
Зазначені вище висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27 грудня 2019 року в адміністративній справі № 754/4491/16-а, щодо предметної юрисдикції (підсудності) адміністративної справи, у якій позивача, як фізичну особу-підприємця, притягнуто до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”.
У даній постанові Верховний Суд вказав на те, що відносини позивача з відповідачем виникли з приводу притягнення позивача до фінансової відповідальності за порушення норм, передбачених Законом № 208/94-ВР, а не до адміністративної відповідальності, передбаченої положеннями КУпАП. Відтак, цей спір належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, проте, з урахуванням визначеної КАС Українипредметної підсудності. З огляду на суб'єктний склад і характер спірних правовідносин, ця категорія справ підсудна окружному адміністративному суду, а не місцевому загальному суду як адміністративному суду.
За змістом норм процесуального закону завданням інституту предметної юрисдикції (підсудності) адміністративних справ є розподіл справ між місцевими загальними судами як адміністративними судами та окружними адміністративними судами для більш швидкого та правильного розгляду і вирішення справ, найбільш ефективного захисту прав, свобод та інтересів суб'єктів адміністративних правовідносин.
Дотримання судом процесуальних норм інституту підсудності є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02 червня 2016 року № 1402-VIII встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Пленум Вищого адміністративного суду України у п. 6 постанови № 2 від 06 березня 2008 року “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” роз'яснив, що у разі відкриття провадження в адміністративній справі без дотримання правил предметної підсудності суд повинен передати справу на розгляд адміністративного суду, якому вона підсудна, незалежно від того, на якій стадії розгляду справи виявлено порушення правил цієї підсудності, оскільки суд, який відкрив провадження у справі з таким порушенням, не є компетентним у її розгляді. Порушення правил предметної підсудності є підставою для скасування рішень судів нижчих інстанцій з направленням справи на новий розгляд до належного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи, що предметом спору у даній справі є постанова органу державного архітектурно-будівельного контролю, якою позивача ФОП ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності саме за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на підставі норм спеціального Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”, а не за вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного КУпАП, суд дійшов висновку, що дана адміністративна справа не є справою з приводу оскарження рішення суб'єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності, тому згідно із ч. 1 ст. 20 КАС України вона Броварському міськрайонному суду Київської області як адміністративному суду не підсудна та підлягає передачі за предметною підсудністю на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 20, 29, 166, 243, 248 КАС України, суд
п о с т а н о ви в :
Клопотання задовольнити.
Адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до начальника Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області Мельниченка Богдана Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передати за підсудністю на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Дутчак І. М.