Справа № 296/589/19
2/296/942/20
"11" лютого 2020 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Рожкової О.С.,
за участю секретаря судового засідання Могилевець В.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
представника ОСОБА_7 ,
розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 про захист честі, гідності, відшкодування моральної шкоди,
І. СУТЬ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ
1.1. 22.01.2019 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень просила:
- визнати недостовірною та такою, що принижує честь та гідність ОСОБА_1 в заяві від 09.06.2017 на ім'я начальника Житомирського відділу поліції ОСОБА_10 , а саме: «конфліктує з сусідами, робить шкоду, пише скарги, вигадує історії про власне побиття вимагаючи за вказане кошти. Проживає в квартирі з котами, внаслідок чого в під'їзді антисанітарія, збирає сміття. Коли піднімається в ліфті спорожняється, після чого не можна користуватись ліфтом, від неї завжди погані запахи. На зауваження лається матом, людина не адекватна, її можна боятися, часто викликає поліцію. Сусідка дуже хвора, їй потрібна медична допомога та психіатр».
- зобов'язати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 спростувати недостовірну негативну інформацію, яку вони поширили, а саме: «конфліктує з сусідами, робить шкоду, пише скарги, вигадує історії про власне побиття вимагаючи за вказане кошти. Проживає в квартирі з котами, внаслідок чого в під'їзді антисанітарія, збирає сміття. Коли піднімається в ліфті спорожняється, після чого не можна користуватись ліфтом, від неї завжди погані запахи. На зауваження лається матом, людина не адекватна, її можна боятися, часто викликає поліцію. Сусідка дуже хвора, їй потрібна медична допомога та психіатр» у той же спосіб у який вона була поширена через подання заяви на ім'я начальна Житомирського відділу поліції, перед якими вона була поширена.
- стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 на користь ОСОБА_1 50 000 грн. 00 коп. моральної шкоди.
1.2. Поданий позов обґрунтовувався тим, що в січні місяці 2018 року позивачу стало відомо про поширення щодо неї відповідачами недостовірної інформації шляхом подання заяви начальнику Житомирського відділу поліції ОСОБА_10 . Вважає, що дана інформація є недостовірною та не відповідає дійсності, в підтвердження вказаних обставин посилається на характеристику, видану 14.01.2019 головою ОСББ «Київська 102». Поширення щодо неї такої інформації порушує її немайнові права на честь, гідність та ділову репутацію. Окрім цього, вважає, що має право на відшкодування моральної шкоди, яку оцінює у суму в розмірі 50 000 грн., яка є мінімальною для відшкодування її душевних страждань, а відтак розумною та справедливою.
ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА ПОЗИЦІЇ СТОРІН
2.1. 23.01.2019 ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с.12).
2.2. 31.01.2019 ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали суду від 23.01.2019 подано уточнену позовну заяву (а.с.14-20).
2.3. Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 22.02.2019 відкрито провадження у справі №296/589/19 та призначено до розгляду за правилами загального провадження (а.с.33).
2.4. 14.0.2019 відповідач ОСОБА_9 подала заяву, в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності, вказала, що підписала заяву на підтримку сусідів (а.с.41).
2.5. 26.03.2019 до суду від ОСОБА_4 та ОСОБА_6 надійшов відзив на позовну заяву, у якому просили відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність позовних вимог. Вказали, що обставини вказані в позові не відповідають дійсності, оскільки відповідачі звертались з заявою до начальника Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області за захистом, викладену інформацію в цій заяві не було розповсюджено в будь-який спосіб для її публічності. При цьому, позивачем не доведено факт розповсюдження даної інформації, не надано докази завдання реальної шкоди її честі, гідності та ділової репутації, а також поширення відповідачами недостовірної інформації стосовно позивача, щодо порушення її особистих немайнових прав, а висловлювання, що містяться в вказаній заяві відображають опис подій, які відбулись та те, як ці події були оцінуються відповідачами. Посилаючись на правові позиції викладенні в рішеннях Європейського суду з прав людини, постановах Пленуму Верховного суду та рішеннях Конституційного суду України просили відмовити у задоволенні позову (а.с.58-63).
2.6. ОСОБА_5 подала до суду заяву, у якій просила розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги не визнає в повному обсязі, просила відмовити у їх задоволенні (а.с.66).
2.7. Протокольною ухвалою суду в судовому засіданні від 03.04.2019 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_4 про допит свідків.
2.8. Ухвалою суду від 03.04.2019 задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування з Житомирського міського психіатричного диспансера довідку про перебування на обліку ОСОБА_1 та з Житомирського відділу поліції ГУНП в Житомирській області відомості про наявність чи відсутність кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою жителів будинку АДРЕСА_1 з приводу поведінки ОСОБА_1 та належним чином завірені копії з матеріалів кримінального провадження №12017060020001433 від 20.03.2017, а саме, заяву жителів будинку АДРЕСА_1 з приводу поведінки ОСОБА_1 , витяг з ЄРДР про результати розслідування кримінального провадження (а.с.89).
2.9. 02.05.2019 на адресу суду надійшов лист Житомирської обласної психіатричної лікарні №1 Житомирської обласної ради, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на диспансерному обліку не перебуває (а.с.105).
2.10. В судовому засіданні 11.02.2020 позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили задовольнити.
2.11. Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_7 просили відмовити у задоволенні позову.
2.12. Свідок ОСОБА_11 пояснила, що впродовж 2017 року працювала прибиральницею в під'їзді будинку АДРЕСА_1 . Суперечки між нею та ОСОБА_1 , а також між ОСОБА_1 та сусідами - мешканцями будинку виникали з приводу розведення сміття біля дверей квартири позивача, дверей під'їзду, з приводу справляння природніх потреб у кабіні ліфту, а також з приводу підгодовування і утримання котів у під'їзді будинку, яких позивач також приносила до своєї квартири.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
3.1 Як вбачається з характеристики ОСББ «Київська 102», виданої 14.01.2019 головою ОСОБА_12 на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання проживає в квартирі АДРЕСА_3 з 1985 року. Є одинокою пенсіонеркою, учасником Великої Вітчизняної війни, особою, яка має інвалідність 1 групи. Має вищу освіту, працювала адміністратором в готелі «Житомир», в обласному управлінні - секретарем. Веде нормальний спосіб життя. До громадського життя будинку ОСББ ставиться позитивно, приймає участь у загальних зборах, сплачує внески. Боргів по комунальним платежам не має. Скарг до ОСББ від мешканців будинку не надходило (а.с.10).
3.2. 09.06.2017 мешканці будинку № НОМЕР_1 звернулись до Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області з письмовою заявою з приводу не дотримання ОСОБА_1 санітарних норм проживання, використанням житлової площі своєї квартири не за призначенням, образ мешканців під'їзду нецензурною лайкою (а.с.9).
3.3. Вказану заяву мешканців будинку АДРЕСА_1 приєднано до матеріалів кримінального провадження №12017060020001433 від 20.03.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, за фактом нанесення тілесних ушкоджень невідомою особою ОСОБА_1 , що підтверджується листом від 16.06.2017 за підписом слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області Талько Н.А. (а.с.64).
3.4. На звернення ОСОБА_4 від 14.03.2019 до КП «ВЖРЕП №9» Житомирської міської ради, повідомлено, що 09.06.2017 до підприємства звернулись мешканці житлового будинку АДРЕСА_1 із заявою щодо недотримання власником квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_1 санітарних норм та Правил користування приміщеннями житлових будинків. Після чого, працівниками підприємства комісійно обстежено під'їзд вказаного будинку, та встановлено, що біля дверей квартири позивача розміщені побутові речі. Прибиральниця вказаного під'їзду повідомила, що кожного дня на першому поверсі прибирає їжу для котів, яку виносить власниця квартири АДРЕСА_4 , у зв'язку з чим присутній характерний запах тварин. З ОСОБА_1 проведено роз'яснювальну бесіду з дотримання Правил користування приміщеннями житлових будинків, що підтверджується листом КП «ВЖРЕП №9» Житомирської міської ради від 14.0.2019 (а.с.84).
ІV. ЗАКОНОДАВТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ
4.1. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
4.2. Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
4.3. Відповідно до Конституції України життя і здоров'я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).
4.4. Статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
4.5. Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
4.6. Стаття 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
4.7. Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.
4.8. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.
4.9. Статтею 201 Цивільного кодексу України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
4.10. За змістом статей 94, 277 Цивільного кодексу України, частини четвертої статті 32 Конституції України, статті 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.
4.11. Відповідно до статті 297 Цивільного кодексу України кожен має право на повагу до його гідності та честі, гідність та честь фізичної особи є недоторканими і фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
4.12. У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз'яснено, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності, честі чи ділової репутації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одної особи у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
4.13. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
4.14. Відповідно до вимог частин першої, другої статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
4.15. Пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз'яснено, що відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
4.16. Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції України, а не поширення недостовірної інформації.
4.17. У випадку звернення особи із заявою до правоохоронних органів судам слід враховувати висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року N 8-рп/2003 (v008p710-03) (справа про поширення відомостей).
4.17.1 Рішенням Конституційного суду України справа N 1-9/2003 від 10 квітня 2003 року N 8-рп/2003 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_13 про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7 Цивільного кодексу Української РСР (справа про поширення відомостей) зазначено, що відповідно до Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (стаття 40); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга статті 55).
4.17.2. Згідно з частиною п'ятою статті 55 Конституції України (254к/96-ВР) "кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань", а статтею 4 Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) передбачено підстави, які дають громадянам право оскаржувати рішення, дії (бездіяльність) у сфері управлінської діяльності, у тому числі органів державної податкової служби та їх посадових осіб, що, зокрема, встановлено і Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12).
4.17.3. З огляду на викладене Конституційний Суд України вважає, що звернення громадян до правоохоронного органу, що містять певні відомості про недодержання законів, передаються чи повідомляються не з метою доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, а з метою їх перевірки уповноваженими на це законом іншими посадовими особами. Тому такі звернення за змістом частини першої статті 7 Цивільного кодексу (1540-06) не можуть вважатися поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам посадової чи службової особи правоохоронного органу. Викладення у листах, заявах, скаргах до правоохоронного органу завідомо неправдивих відомостей тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
4.18. Відповідно до частини 1 статті 81 Цивільно процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ
5.1. Як вбачається з матеріалів справи заяву відповідачів від 09.06.2017 приєднано до матеріалів кримінального провадження №12017060020001433 від 20.03.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, за фактом нанесення тілесних ушкоджень невідомою особою ОСОБА_1
5.2. Суд приймає до уваги, що відповідачі, звернувшись із заявою до начальника Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області реалізовували своє право, визначене ст.40 Конституції України, а викладена у заяві інформація не була адресована широкому загалу чи для її розповсюдження, а для перевірки викладених у заяві обставин, з метою захисту та забезпечення права на безпечне проживання. Висловлювання, що містяться в заяві відображають опис подій, які відбулись та те, як ці події оцінювались відповідачами.
5.3. Оскільки заява від 09.06.2017 була адресована начальнику Житомирського ВП Головного управління Національної поліції в Житомирській області, та її приєднано до матеріалів кримінального провадження №12017060020001433 від 20.03.2017, суд вважає, що позивачем не доведено факт розповсюдження інформації, що у ній міститься.
5.4. Водночас, з пояснень позивача та відповідачів у справі, вбачається, що примірник заяви від 09.06.2017, отриманий ОСОБА_1 у позапроцесуальний спосіб, і не був призначений для розповсюдження її змісту в будь-який спосіб для публічності, а тому твердження позивача про завдання реальної шкоди її честі, гідності та ділової репутації не знайшли підтвердження під час розгляду справи.
5.5. Крім того, жодного рішення за наслідками розгляду заяви від 09.06.2017, поданої відповідачами, правоохоронними органами не прийнято, зокрема про відмову у реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення або про закриття кримінального провадження.
5.6. Провівши аналіз законодавства України, взявши до уваги відповідну судову практику та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.
5.7. Вимоги про стягнення моральної шкоди також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від первісних.
VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
6.1. Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору на підстав статті 5 Закону України «Про судовий збір» (як особа з інвалідністю І групи), судові витрати у справі підлягають віднесенню за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76 - 91, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 - повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач:
ОСОБА_1 ,
проживає за адресою:
АДРЕСА_2
Відповідачі:
ОСОБА_4 ,
проживає за адресою:
АДРЕСА_5
ОСОБА_5 ,
проживає за адресою:
АДРЕСА_6
ОСОБА_8 ,
проживає за адресою:
АДРЕСА_7
ОСОБА_14 ,
проживає за адресою:
АДРЕСА_8
ОСОБА_6 ,
проживає за адресою:
АДРЕСА_9
ОСОБА_9 ,
проживає за адресою:
АДРЕСА_10
Повний текст рішення складено 21.02.2020.
Суддя О. С. Рожкова