Справа № 278/3388/19
Провадження №3/278/190/20
Іменем України
13 березня 2020 року, суддя Житомирського районного суду Житомирської області Зубчук І. В. розглянувши матеріали, які надійшли з Житомирського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, мешканця АДРЕСА_1 , пенсіонера
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
07 грудня 2019 року в 17 год. 30 хв. гр. ОСОБА_1 в с.Нова Рудня Житомирського району керував трактором Т-25 без державного номерного знаку з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови), від проходження медогляду відмовився в присутності двох понятих, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав, в подальшому до суду не з'явився, не повідомивши причину неявки. Про час і день розгляду справи повідомлений у встановленому порядку, про що свідчить розписка про отримання судової повістки.
Відповідно до положень ст.268 КУпАП неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи за суттю у його відсутність. Враховуючи скорочений строк, протягом якого на особу може бути накладене адміністративне стягнення та наведені положення закону, суд розглянув справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Вивчивши матеріали справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який не заперечив факт вчинення правопорушення та визнав свою вину. Обставини, які пом'якшують та обставини, які обтяжують відповідальність судом не встановлено.
Таким чином, у справі про адміністративне правопорушення є достатньо достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.1 ст.130 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до таких висновків.
Згідно ч.1 ст.38 КУпАП вбачається, що закриття провадження можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом двомісячного строку.
Тобто для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв'язку з його спливом необхідним є, поміж іншого, встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності. Тобто закриття провадження у справі за п.7 ч.1 ст.247 КУпАП можливе лише за умови визначення вини особи для встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.
При вирішення питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення суд враховує положення ст.6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Між тим, відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справа про адміністративне правопорушення підвідомча суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Даних, які б свідчили про те, що правопорушення є триваючим і, як наслідок, строк притягнення особи до адміністративної відповідальності слід рахувати з дня його виявлення, в матеріалах справи немає.
При розгляді справ, які віднесені до компетенції суду, точкою відліку строку давності притягнення до адміністративної відповідальності є день вчинення правопорушення, а саме 07 грудня 2019 року, судом вчинено всі необхідні дії щодо розгляду справи та виклику правопорушника.
Таким чином, на момент розгляду справи судом, строки накладення адміністративного стягнення сплинули.
Згідно з вимогами п.7 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі спливу строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Так, відповідно до рішення ЄСПЛ від 25.08.1987 року «Лутц проти Німеччини», визнання вини особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, є обов'язковим навіть при закритті провадження у справі за строками давності.
Керуючись ст.ст. 38, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити, в зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена прокурором, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови до Житомирського апеляційного суду.
Суддя: І.В.Зубчук