Справа № 274/7989/19
Провадження № 2/0274/877/20
Іменем України
"13" березня 2020 р. м. Бердичів
в складі: головуючого судді Хуторної І.Ю.,
з участю секретаря Поступайло Х.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердичеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
18.12.2019 ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житлом за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що відповідач у вказаній квартирі не проживає більше десяти років.
На обґрунтування позову вказала, що на підставі договору купівлі-продажу від 18.04.2000 вона є власником житла за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач є її сином та більше десяти років не проживає у її квартирі.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 17.01.2020 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивачки ОСОБА_3 у наданій суду заяві підтримала позов, просила розглянути справу в її відсутності. Надала згоду на ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву не надав. Причин неявки не повідомив. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання.
Відповідно до статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, зі згоди позивачки, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд.
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу квартири від 18.04.2000 ОСОБА_1 є власником житла за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с.8).
З довідок МК ВЖРЕП №7 від 17.07.2019 за №2177 та № 500 від 14.02.2020 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований син ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , який не проживає за вказаною адресою ( а.с.6).
Із акту МК ВЖРЕП №7 від 16.07.2019 вбачається, що ОСОБА_4 не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , більше АДРЕСА_2 років (а.с.7)
Норми права, які застосував суд
Відповідно до частини першої статті 156 ЖК України, з урахуванням положень частини першої статті 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.
Права власника житлового будинку квартири визначені статтями 383 ЦК України та 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За положеннями частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
За положеннями частини другої статті 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі його відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням є підставою для зняття його з реєстраційного обліку.
Оцінка аргументів сторін, висновки суду
Оскільки доказів про поважність причин не проживання відповідача у квартирі, належній на праві власності позивачці понад один рік суду не надано, а позивачка заперечує проти реєстрації відповідача в її житлі, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 263, 265, 280, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житлом за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо Житомирського апеляційного суду або через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Позивач, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів, з дня вручення рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП не відомо.
Суддя І.Ю. Хуторна