Баранівський районний суд Житомирської області
Справа № 290/908/19
Провадження № 1-кс/273/31/20
16 березня 2020 року суддя Баранівського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про відвід головуючого судді Романівського районного суду Житомирської області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018060360000129 від 16.05.2018 року відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - за відсутності фіксації судового розгляду технічними засобами,-
В провадженні Романівського районного суду Житомирської області під головуванням судді ОСОБА_5 перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018060360000129 від 16.05.2018 року відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
02 березня 2020 року захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 надіслала до Романівського районного суду Житомирської області заяву про відвід судді ОСОБА_5
02.03.2020 року згідно подання в.о. голови Романівського районного суду Житомирської області заява захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про відвід головуючого судді Романівського районного суду ОСОБА_5 у кримінальному провадженні внесеному 16.05.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018060360000129 відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, разом з матеріалами, направлена до Житомирського апеляційного суду для вирішення питання про направлення до іншого суду для розгляду по суті, оскільки згідно протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2020 року, призначення судді не відбулося, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів.
Відповідно до ухвали Житомирського апеляційного суду від 05.03.2020 року заява захисника - ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_5 , направлена до Баранівського районного суду Житомирської області.
До Баранівського районного суду Житомирської області вказані матеріали надійшли 11.03.2020 року, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи головуючим суддею визначено ОСОБА_1 .
В обґрунтування поданої заяви про відвід судді захисник ОСОБА_4 вказала, що на розгляді у Романівському районному суді Житомирської області перебуває кримінальне провадження № 42018060360000129 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України. 22.10.2019 року суддею було проведено підготовче засідання, результатом якого стало призначення справи до судового розгляду. Під час підготовчого засідання прокурором було заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченим. Дане клопотання судом було задоволено та продовжено строк покладення на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язків, визначених ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 30.08.2019 року. Захисник вважає, що судом було порушено вимоги ч. 3 ст. 315 КПК України, яка визначає, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обирати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого . Отже, під час підготовчого судового засідання можливо лише обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, натомість суд задовольняючи клопотання прокурора, продовжив строк дії запобіжного заходу. Крім того, під час досудового розслідування даного кримінального провадження в окремі провадження були виділені дві справи по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч.1 ст.309 КК України № 22019060000000030 та ОСОБА_8 за ч.2 ст.307 КК Україн №22019060000000023. Після надходження даних проваджень до Романівського районного суду з угодами про визнання винуватості головуючий суддя ОСОБА_5 відмовив у їх затвердженні, у зв'язку з невідповідністю визначеного в угоді покарання інтересам суспільства. Дані обставини свідчать на думку захисника про певну обвинувальну позицію судді у даній справі відносно усіх обвинувачених і виключає можливість ухвалення законного вироку та викликають сумнів в неупередженності судді ОСОБА_5 .
В судове засідання захисник ОСОБА_4 не явилася, надіслала заяву в якій просила розглядати заяву про відвід судді ОСОБА_5 у її відсутність, заяву підтримує в повному обсязі з підстав, викладених у ній.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду заяви про відвід повідомлявся належним чином.
Суддя ОСОБА_5 будучи повідомлений про розгляд справи, в судове засідання не з'явився.
Положення ст. 81 КПК України не передбачають обов'язкової участі осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні при вирішення питання про відвід.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України (ч.1 ст.26 КПК України).
Дослідивши заяву про відвід, матеріали долучені до неї, приходжу до наступного висновку.
Заявлений адвокатом ОСОБА_4 відвід не містить належних та об'єктивно підтверджених відомостей, які б свідчили про наявність достатніх підстав відводу, що передбачені нормами КПК України. Адвокатом не обґрунтовано та не доведено конкретних обставин, що свідчать про упередженість судді ОСОБА_5 .
Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб'єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об'єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справах П'єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства).
Суб'єктивний критерій полягає у з'ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб'єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презюмується.
Щодо об'єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об'єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).
Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа №9901/673/18).
Крім цього, згідно з роз'ясненнями, які містяться в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 « Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, вважаю, що заява про відвід є необґрунтованою, безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 75,80,81 КПК України, суддя
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_5 від участі у кримінальному провадженні № 42018060360000129 від 16.05.2018 року відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1