справа № 274/784/20 У Х В А Л А провадження № 1-в/0274/241/20
Іменем України
13.03.2020 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника адміністрації ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за клопотанням про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Саверці Попільнянського району Житомирської області, мешканця АДРЕСА_1 , до засудження раніше судимого: 1) 03.12.07 за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі; 2) 13.02.08 за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі,
ОСОБА_5 засуджений 18 грудня 2017 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання: 21.10.17; кінець строку: 21.10.20.
Засуджений ОСОБА_5 відбуває покарання в Райківській виправній колонії (№ 73), клопоче про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким на арешт, звернувся з письмовою заявою про розгляд провадження без його участі.
Представник адміністрації виправної колонії заяву засудженого не підтримав. Охарактеризував того з посередньої сторони, як такого, що не працевлаштований, заохочень та стягнень не має. Вину у скоєному засуджений визнав повністю.
Відповідно до досліджених матеріалів засуджений ОСОБА_5 в Райківській виправній колонії (№ 73) відбуває покарання з 15.02.18. За період відбуття покарання допустив одне порушення вимог режиму тримання, однак до дисциплінарної відповідальності не притягався, обмежилися бесідою виховного характеру. На виробництві колонії не працевлаштований. Ставлення до суспільно-корисної праці байдуже. Заохочень не має. До робіт з благоустрою установи відноситься байдуже, не вбачає суспільної необхідності у їх виконанні. Вину у скоєному злочині визнав повністю.
Прокурор також заперечив проти задоволення заяви засудженого.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного суду України від 26.04.02 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» (п. 17) судам слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці тощо.
Заслухавши представника адміністрації виправної колонії, думку прокурора, ознайомившись з матеріалами особової справи засудженого, суд дійшов висновку, що засуджений ОСОБА_5 своєю поведінкою та ставленням до праці (на виробництві колонії не працевлаштований, до суспільно корисної ставиться байдуже, не вбачає суспільної необхідності у їх виконанні, стягнень та заохочень не має) не довів, що став на шлях виправлення, відсутність стягнень сама по собі не є достатньою підставою, поведінка без допущення порушень є обов'язком кожного з засуджених.
На підставі викладеного та керуючись ст. 82 КК України, статтями 372, 537, 539 КПК України, суд
клопотання засудженого ОСОБА_5 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким - залишити без задоволення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом 7 днів з дня її оголошення, а засудженим - в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Головуючий - суддя ОСОБА_1