Справа № 161/19474/19
Провадження № 2-а/161/57/20
16 березня 2020 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Філюк Т.М.,
за участю секретаря судових засідань Бортнюка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Войний Ігор Петрович, про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №85 від 08 листопада 2019 року, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Возного І.П. про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №85 від 08 листопада 2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11 вересня 2019 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Архітектурне Бюро Спецпроект» укладено договір, відповідно до якого ТзОВ «Архітектурне Бюро Спецпроект» зобов'язалось розробити проектну документацію «Нове будівництво магазину зі складськими приміщеннями на вул. Гостинна, 1 в с. Зміїнець Луцького району Волинської області». На підставі завдання та проектування та відповідно до містобудівних умов та обмежень ним, як головним архітектором проекту, було виготовлено робочий проект «Нове будівництво магазину зі складськими приміщеннями на вул. Гостинна, 1 в с. Зміїнець Луцького району Волинської області».
25 жовтня 2019 року головним інспектором УДАБІ у Волинській області Возним І.П. проведено позапланову перевірку заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті: «Нове будівництво магазину зі складськими приміщеннями на АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 Луцького району Волинської АДРЕСА_3 », за результатами якої складено акт від 25 жовтня 2019 року №219А, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Перевіркою виявлено, що проектна документація на зазначений об'єкт розроблена позивачем з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Постановою №85 від 08 листопада 2019 року по справі про адміністративне правопорушення його, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень.
Вважає вищевказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Про проведення позапланової перевірки на об'єкті: «Нове будівництво магазину зі складськими приміщенням на АДРЕСА_2 » він, як головний архітектор проекту, не отримував жодного повідомлення. Вказує, що він не був присутнім при складанні протоколу про адміністративне правопорушення від 25 жовтня 2019 року, хоча в самому протоколі відповідач зазначив, що його складено в присутності головного архітектора проекту ОСОБА_1 , який відмовився від отримання примірника протоколу. На момент складання зазначеного протоколу він перебував в КП «Волинська обласна клінічна лікарня» на прийомі в лікаря-кардіолога, що підтверджується відповідними записами в його медичній карті.
Враховуючи, що про проведення позапланової перевірки на об'єкті: «Нове будівництво магазину зі складськими приміщенням на вул. Гостинна, 1 в с. Зміїнець Луцького району Волинської області» йому не було відомо, на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення від 25 жовтня 2019 року він не був присутній, про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, який відбувся 08 листопада 2019 року, його не було повідомлено, то він був позбавлений можливості реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП. На його думку, такі обставини не мають форму незначних процедурних порушень, а є беззаперечною підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Крім того, позивач не погоджується із висновками, викладеними в акті перевірки, які стали підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності. З цього приводу зазначив, що об'єкт «Нове будівництво магазину зі складськими приміщенням на АДРЕСА_4 . Гостинна, 1 в с. Зміїнець Луцького району АДРЕСА_5 » є об'єктом із незначним класом наслідків (СС1), а тому робочий проект (РП) розробляється в одну стадію, що і було виконано проектувальником - ТзОВ «Архітектурне Бюро Спецпроект» згідно із завданням на проектування. Відтак висновок головного інспектора будівельного нагляду про порушення позивачем пункту 8.2 ДБН А.2.2.3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (надалі ДБН А.2.2.3-2014), абзацу першого пункту 9 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2011 року №45 є безпідставним.
Вказує, що твердження відповідача про відсутність відомостей про доступність об'єкта будівництва маломобільних груп населення спростовується пояснювальною запискою робочого проекту «Нове будівництво магазину зі складськими приміщенням на АДРЕСА_1 Зміїнець Луцького району Волинської області», де в пункту 12 Маломобільні групи населення, зазначено: «Доступність мало мобільних груп населення забезпечена».
Щодо відсутності, на думку відповідача, в робочому проекті креслення основних вимог позивач вказує, таке: пункт 5.1 ДБН В.2.2-40:2018 входи і шляхи руху відображені в розділі план благоустрою території та схемі організації дорожнього руху, які розроблений фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 за окремим завданням на проектування, оскільки завдання на проектування та укладеним договором від 11 вересня 2019 року між громадянином ОСОБА_2 (замовник) та ТзОВ «Архітектурне Бюро Спецпроект», не передбачалось розробки зазначеного розділу проекту; умови безперешкодного пересування по ділянці до будівлі або по території установи, організації та підприємства з урахуванням вимог ДБН Б.2.2-12, ДБН Б.2.2-5, ДБН В.2.3-15 передбачені ГП благоустрій; пункт 5.3 ДБН В.2.2-40:2018 креслення зовнішнього пандусу, відмітка рівня підлоги магазину співпадає з відміткою рівня землі; пункту 5.4 ДБН В.2.2-40:2018 паркувальні місця, відображені в розділі план благоустрою території та схемі організації дорожнього руху; пункт 5.5 ДБН В.2.2-40:2018 пристрої та обладнання (поштові скриньки, укриття таксофонів, банкомати, інформаційні щити) замовником в завданні на проектування не передбачалось, а тому такі креслення робочого проекту не розроблялись; пункт 8.2 ДБН В.2.2-40:2018 тактильні смуги, відображені в розділі план благоустрою території та схемі організації дорожнього руху та благоустрій території аркуш 4; пункт 11 ДБН В.2.2-40:2018 санітарно-гігієнічні вимоги - як зазначено в пояснювальній записці робочого проекту, робочі креслення виконані згідно з санітарно-гігієнічними вимогами ДБН Б.2.2-12, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15. Конструкції, деталі та обладнання будівель і споруд, опорядження стін і стель, покриття підлог всіх приміщень, а також сходів, коридорів передбачені із матеріалів, що відповідають вимогам ДБН В.1.2-8, ДБН В.1.2-10, ДБН В.1.2-11. Для об'єктів категорія складності яких є СС1 та чисельність відвідувачів не перевищує 50 осіб не потрібно передбачати туалети загального користування з універсальною кабіною.). Крім того, позивач наголошує, що відповідачем не вказано, яку норму ДБН В.2.2-40:2018 Інклюзивність будівель і споруд порушено.
З урахуванням викладеного позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову №85 по справі про адміністративне правопорушення від 08 листопада 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96-1 КУпАП.
Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 листопада 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі.
Ухвалою суду від 27 січня 2020 року в цій справі замінено первісного відповідача - головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Возного І.П. на належного відповідача - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України; головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Возного І.П. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача.
У своєму відзиві на позовну заяву представник відповідача Державної архітектурно-будівельної інспекції України позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних постанови та припису. В обґрунтування цієї позиції вказує, що складеними у присутності замовника будівництва актом за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №219А від 25 жовтня 2019 року, а також протоколом про адміністративне правопорушення 25 жовтня 2019 року встановлено, що проектна документація ««Нове будівництво магазину зі складськими приміщенням на вул. Гостинна, 1 в с. Зміїнець Луцького району Волинської області», розроблена позивачем та передана замовнику з порушення вимог державних будівельних норм, а саме:
1) проектування здійснене в одну стадію робочий проект (РП). Робочий проект є інтегруючою стадією проектування і складається з двох частин - затверджувальної частини та робочої документації. Для виконання будівельних робіт видається робоча документація в повному обсязі. На час перевірки робоча документація не розроблялась. Порушено абзац другий частини першої, пункт 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про архітектурну діяльність», абзац перший пункту 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року №45 (далі Порядок №45), п.8.2 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації» на будівництво».
2) В пояснюючій записці відсутні відомості про доступність об'єкта будівництва для маломобільних груп населення, чим порушено, абзац перший пункту 9 Порядку №45, пункт 8 додатку Д ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення».
В робочому проекті відсутні креслення основних вимог: пункт 5.1 ДБН В.2.2-40:2018 (входи і шляхи руху); пункт 5.3 ДБН В. 2.2-40:2018 (креслення зовнішнього пандусу); пункт 5.4 ДБН В.2.2-40:2018 (паркувальні місця); пункт 5.5 ДБН В.2.2- 40:2018 (пристрої та обладнання); пункт 8.2 ДБН В.2.2-40:2018 (тактильні смуги), пункт 11 ДБН В.2.2-40:2018 (санітарно-гігієнічні вимоги).
На думку представника відповідача, не заслуговують на увагу твердження позивача про порушення його прав під час складання акту перевірки, протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки він мав право знайомитись з ними, а у розгляді справи він брав участь через представника Бідзілю Т.А.
Вважає, що оскільки перевіркою встановлені порушення вимог державних будівельних норм, які в позовній заяві не спростовані, то притягнення позивача, як головного архітектора проекту, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96-1 КУпАП є правомірним. З наведених підстав представник відповідача в задоволенні позову просить відмовити.
У відповіді на відзив позивач на спростування доводів відповідача, наведених у відзиві, повторно наводить свої аргументи та надає правове обґрунтування власності правової позиції.
Від представника позивача Ольховського М.В. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить задовольнити.
Від представника відповідача Бутулай І.І. надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. В ході розгляду справи вказувала, що позовні вимоги не визнає з підстав, які зазначені у відзиві на позовну заяву, просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Третя особа головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Войний І.П. в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд встановив, що на підставі наказу ДАБІ України від 16 жовтня 2019 року №219П «Про проведення позапланової перевірки» та направлення для проведення позапланового заходу від 16 жовтня 2019 року №219 головним інспектором УДАБІ у Волинській області Возним І.П. проведено позапланову перевірку дотримання суб'єктами містобудування (замовник, підрядник ОСОБА_2 , проектувальник ТзОВ «Архітектурне Бюро Спецпроект») вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті «Нове будівництво магазину зі складськими приміщеннями на вул. Гостинна, 1 в с. Зміїнець Луцького р-ну Волинської області». Перевірку проведено з 17 по 25 жовтня 2019 року. За результатами такої перевірки складено акт від 25 жовтня 2019 року №219А (далі - акт перевірки).
За результатами проведеної перевірки виявлено порушення містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил генеральним проектувальником ТзОВ «Архітектурне Бюро Спецпроект». Так відповідно до висновків акта перевірки під час виготовлення проектної документації має місце порушення абзацу другого частини першої статті 26 Закону України «Про архітектурну діяльність», абзацу першого пункту 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року №45 (далі Порядок №45), пункту 8.2 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації» на будівництво»: проектна документація розроблена згідно завдання на проектування у одну стадію робочий проект (РП) проектування здійснене в одну стадію робочий проект (РП). Робочий проект є інтегруючою стадією проектування і складається з двох частин - затверджувальної частини та робочої документації. Для виконання будівельних робіт видається робоча документація в повному обсязі. На час перевірки робоча документація не розроблялась. Також виявлено порушення абзацу першого пункту 9 Порядку №45, пункту 8 додатку Д ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення»: в пояснюючій записці відсутні відомості про доступність об'єкта будівництва для маломобільних груп населення; в робочому проекті відсутні креслення основних вимог: пункт 5.1 ДБН В.2.2-40:2018 (входи і шляхи руху); пункт 5.3 ДБН В. 2.2-40:2018 (креслення зовнішнього пандусу); пункт 5.4 ДБН В.2.2-40:2018 (паркувальні місця); пункт 5.5 ДБН В.2.2- 40:2018 (пристрої та обладнання); пункт 8.2 ДБН В.2.2-40:2018 (тактильні смуги), пункт 11 ДБН В.2.2-40:2018 (санітарно-гігієнічні вимоги).
У розділі ІV вказаного акту вказано, що у проведенні заходу державного нагляду (контролю) брали участь замовник, генпідрядник ОСОБА_2 , генеральний проектувальник ОСОБА_1 . У відповідній графі акту головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Войний ОСОБА_4 . вказав, що замовник, генпідрядник, генеральний проектувальник відмовились від підписання отримання акту (а.с.166-171).
25 жовтня 2019 року головним інспектором УДАБІ у Волинській області Возним І.П. складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , як головного архітектора проекту «Нове будівництво магазину зі складськими приміщеннями на АДРЕСА_5 ». В протоколі про адміністративне правопорушення зазначені порушення генеральним проектувальником ТзОВ «Архітектурне Бюро Спецпроект» містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, які виявлені під час проведення позапланової перевірки та повністю відповідають змісту акта перевірки від 25 жовтня 2019 року (а.с.172-173).
У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що цей протокол складено в присутності головного архітектора проекту ОСОБА_1 та йому повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, який відбудеться о 11 год. 20 хв. 08 листопада 2019 року в приміщенні Управління ДАБІ у Волинській області за адресою: вул. Кременецька, 38, м. Луцьк. Підпису особи, яка притягається до адміністративної відповідальності протокол не містить, однак зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від отримання протоколу (а.с. 173 зворот).
Постановою головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ у Волинській області Возного І.П. №85 від 08 листопада 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень. В основу постанови покладено висновки акта перевірки, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25 жовтня 2019 року.
Вважаючи зазначену постанову протиправною ОСОБА_1 звернувся з цим адміністративним позовом за захистом порушених прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Частиною 4 вказаного Закону передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, крім іншого, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена в Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).
Згідно з п. 5, 6 зазначеного вище Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Пунктом 12 Порядку № 553 передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.
При цьому, за приписами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права і обов'язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-1 КУпАП).
Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 96 -1 КУпАП розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії протоколу про адміністративне правопорушення від 25 жовтня 2019 року, зміст останнього щодо присутності позивача при його складенні є суперечливим. Так, у тексті протоколу зазначено, що такий був складений у присутності ОСОБА_1 , проте судовим розглядом встановлено, що протокол складено у відсутності позивача, що підтверджується відсутністю в протоколі пояснень чи зауважень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутністю в ньому підписів ОСОБА_1 . Факт складання протоколу про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 не заперечується представником відповідача.
Матеріали справи також не містять належних та допустимих доказів надіслання відповідачем позивачу копії цього протоколу, а також доказів повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, що позбавило останнього можливості реалізувати надані йому права, які передбачені статтею 268 КУпАП.
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 не був присутнім під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 96-1 КУпАП, за наслідками якого його головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ у Волинській області Возним І.П. винесено постанову №85 від 08 листопада 2019 року.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17 жовтня 2018 року у справі № 405/7568/16-а (2-а/405/219/16) та від 31 січня 2019 року у справі №760/10803/15-а, такі порушення не мають форми незначних процедурних порушень, а є беззаперечною підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що про складання протоколу про адміністративне правопорушення та про розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 був повідомлений належним чином та безпідставно зазначив в протоколі про адміністративне правопорушення про присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адже такі відомості не відповідають дійсним обставинам.
Крім того, щодо встановлених в оскаржуваній постанові порушень містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил головним архітектором проекту та притягнення позивача до відповідальності суд зазначає наступне.
Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначає Закон України від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон №208/94-ВР).
Згідно з частиною першою статті 2 Закону №208/94-ВР суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до статті 26 Закону України від 20 травня 1999 року №687-XIV «Про архітектурну діяльність» (далі Закон №687-XIV) архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування.
Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.
ТзОВ «Архітектурне Бюро Спецпроект» на підставі договору від 11 вересня 2019 року, укладеного між ним та ОСОБА_2 як замовником, розробив проектну документацію «Нове будівництво магазину зі складськими приміщеннями на АДРЕСА_5 ». Головний архітектор проекту є ОСОБА_1 .
Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі Закон) визначає Порядок накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244 (далі - Порядок №244).
Так, пунктом 2 Порядку №244 встановлено, що справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», розглядаються органами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема Держархбудінспекцією. Накладати штрафи від імені Держархбудінспекції мають право, у тому числі, головні інспектори будівельного нагляду.
Відповідно до пункту 20 Порядку №244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 3) чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; 4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.
З огляду на зазначені норми, обов'язком відповідача, серед іншого, було перевірити, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у тому числі, чи правильно кваліфіковано виявлені порушення щодо невідповідності переданої проектувальником проектної документації замовнику.
Статтею 1 Закону №687-XIV визначено, що проект - документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.
У статті 1 Закону №3038-VI термін «проектна документація» має таке значення: затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.
Згідно із частиною першою статті 31 Закону №3038-VI проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Процедуру розроблення проектної документації на будівництво об'єктів визначає Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року №45 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 червня 2011 року за №651/19389 (зі змінами та доповненнями, Порядок №45).
Відповідно до пункту 9 Порядку №45 проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення (вимоги щодо створення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом).
Пунктами 3, 4 Порядку №45 визначено, що для забезпечення проектування об'єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування. Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування. Завдання на проектування об'єктів будівництва складається з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» і затверджується замовником за погодженням із генпроектувальником (проектувальником).
Пунктом 4.1 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (надалі - ДБН А.2.2-3-2014) визначено, що проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил.
В акті перевірки та протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлено порушення позивачем пункту 8.2 ДБН А.2.2-3-2014, абзац перший пункту 9 Порядку №45.
Відповідно до пункту 8.2 ДБН А.2.2-3-2014 робочий проект (РП) є інтегруючою стадією проектування і складається з двох частин - затверджувальної та робочої документації. Склад і зміст затверджувальної частини наведені у додатках Д та Е.
Згідно з підпунктом 4.6.1 ДБН А.2.2-3-2014 для об'єктів І та II категорій складності проектування здійснюється в одну стадію - робочий проект (РП).
Абзацом першим пункту 9 Порядку №45 передбачено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, зокрема Мінімальних вимог з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 23 червня 2017 року N 1050, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2017 року за N 1111/30979, державних стандартів і правил, у тому числі вимог нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (вимоги щодо створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом).
Підпунктом 1 пункту 11.2 Порядку №45 визначено, що для об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), а також комплексів (будов), до яких входять лише об'єкти з незначними наслідками (СС1), проектування може здійснюватися в одну стадію - стадія робочий проект (далі - стадія РП) або у дві стадії - для об'єктів невиробничого призначення - стадія ЕП, а для об'єктів виробничого призначення та лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури - стадія ТЕР та для обох - стадія РП.
Отже, з наведеного випливає, що для об'єкта з класом наслідків СС1, щодо якого проводилися заходи контролю, проектування здійснюється у стадію робочий проект (РП).
Клас наслідків (відповідальності) об'єкта (об'єктів, що входять до складу комплексу (будови)), на підставі якого встановлюється кількість стадій проектування, визначають генпроектувальник (проектувальник) і замовник (пункт 11 Порядку №45).
З матеріалів справи встановлено, що об'єкт «Нове будівництво магазину зі складськими приміщеннями на вул. Гостинна, 1 в с. Зміїнець Луцького району Волинської області» є об'єктом із незначним класом наслідків (СС1). Такий клас наслідків визначено у завданні на проектування, погодженому замовником та робочому проекті.
Відповідно до пункт 3.5 ДБН А.2.2-3-2014 в завданні на проектування відображаються обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об'єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва, які складаються з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.
Завданням на проектування визначено стадійність проектування в одну стадію, робочий проект (пункт 9.
ТзОВ «Архітектурне Бюро Спецпроект» здійснило проектування об'єкту з класом наслідків СС1 у стадію робочий проект, яка є інтегруючою стадією затверджувальної частини та робочої документації (РП).
Пункт 8.2 ДБН А.2.2-3-2014 дає загальне визначення робочого проекту та визначає його склад. Водночас, щодо визначення складу і змісту затверджувальної частини даний пункт відсилає до додатків Д чи Е, які є довідковими.
Робочий проект на об'єкт «Нове будівництво магазину зі складськими приміщеннями на вул. Гостинна, 1 в с. Зміїнець Луцького району Волинської області» містить розділи, зазначені в додатках Д (довідковий) та Ж (довідковий).
Те, що робочий проект не поділений на дві частини, саме по собі не дає підстав вважати його таким, що не відповідає пункту 8.2 ДБН А.2.2-3-2014, якщо тільки у ньому за змістом враховано у даному випадку положення Додатків Д та Ж.
Додаток Д (довідковий) «Склад проекту (Затверджувальної частини РП) на будівництво об'єктів невиробничого призначення передбачає: Д.1. Пояснювальна записка; Д.2. Архітектурно- будівельні рішення; Д.З. Технологічна частина; Д.4. Рішення з інженерного обладнання; Основні креслення; Д.5. Організація будівництва; Д.6. Кошторисна документація. В даному випадку розробка кошторисної документації в завданні на проектування та договором, не передбачена.
Крім того, в матеріалах перевірки, вказано про відсутність відомостей про доступність об'єкта будівництва маломобільних груп населення, проте таке твердження відповідача спростовується пояснювальною запискою робочого проекту «Нове будівництво магазину зі складськими приміщеннями на вул. Гостинна, 1 в с. Зміїнець Луцького району Волинської області», де в пункті 12 Маломобільні групи населення, зазначено: «Доступність мало мобільних груп населення забезпечена».
Щодо відсутності, на думку відповідача, в робочому проекті креслення основних вимог: пункт 5.1 ДБН В.2.2-40:2018 (входи і шляхи руху); пункт 5.3 ДБН В. 2.2-40:2018 (креслення зовнішнього пандусу); пункт 5.4 ДБН В.2.2-40:2018 (паркувальні місця); пункт 5.5 ДБН В.2.2- 40:2018 (пристрої та обладнання); пункт 8.2 ДБН В.2.2-40:2018 (тактильні смуги), пункт 11 ДБН В.2.2-40:2018 (санітарно-гігієнічні вимоги), судом встановлено наступне.
Пункт 5.1 ДБН В.2.2-40:2018 входи і шляхи руху відображені в розділі план благоустрою території та схемі організації дорожнього руху, які розроблений фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 за окремим завданням на проектування, оскільки завданням на проектування та укладеним договором від 11 вересня 2019 року між замовник та ТзОВ «Архітектурне Бюро Спецпроект», не передбачалось розробки зазначеного розділу проекту.
Законодавством передбачена можливість укладення замовником договорів на виконання проектних робіт як з кількома проектувальниками за окремими договорами, так і з генпроектувальником, який за погодженням із замовником залучатиме для виконання окремих (спеціальних (проектних) робіт по об'єкту будівництва субпроектувальника - проектувальника, який у порядку, визначеному договором підряду та на підставі договору субпідряду, укладеного з генпроектувальником, залучається до виконання робіт.
Пунктом 5.6 Договору від 11 вересня 2019 року передбачено залучення субпідрядної організації.
Умови безперешкодного пересування по ділянці до будівлі або по території установи, організації та підприємства з урахуванням вимог ДБН Б.2.2-12, ДБН Б.2.2-5, ДБН В.2.3-15 передбачені ГП благоустрій.
Пункт 5.3 ДБН В.2.2-40:2018 креслення зовнішнього пандусу, відмітка рівня підлоги магазину співпадає з відміткою рівня землі.
Пункт 5.4 ДБН В.2.2-40:2018 паркувальні місця, відображені в розділі план благоустрою території та схемі організації дорожнього руху.
Пункт 5.5 ДБН В.2.2-40:2018 пристрої та обладнання (поштові скриньки, укриття таксофонів, банкомати, інформаційні щити) замовником в завданні на проектування не передбачалось, а тому такі креслення робочого проекту не розроблялись.
Пункт 8.2 ДБН В.2.2-40:2018 тактильні смуги, відображені в розділі план благоустрою території та схемі організації дорожнього руху та благоустрій території аркуш 4.
Пункт 11 ДБН В.2.2-40:2018 санітарно-гігієнічні вимоги як зазначено в пояснювальній записці робочого проекту, робочі креслення виконані згідно з санітарно-гігієнічними вимогами ДБН Б.2.2-12, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15. Конструкції, деталі та обладнання будівель і споруд, опорядження стін і стель, покриття підлог всіх приміщень, а також сходів, коридорів передбачені із матеріалів, що відповідають вимогам ДБН В.1.2-8, ДБН В.1.2-10, ДБН В.1.2-11. Для об'єктів категорія складності яких є СС1 та чисельність відвідувачів не перевищує 50 осіб не потрібно передбачати туалети загального користування з універсальною кабіною.)
Наведене дає підстави для висновку, що відповідач не надав безпосередніх доказів на підтвердження своїх висновків щодо встановлених порушень.
Також варто зауважити, що в акті перевірки зазначено лише загальне посилання на порушення ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», при цьому відсутні конкретні посилання, які саме його положення не дотриманні в робочому проекті. Таким чином, висновки відповідача про порушення позивачем ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» взагалі є необґрунтованими.
Наведені вище обставини справи та норми законодавства вказують на те, що відповідач порушив процедуру притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 96-1 КУпАП, а також не довів підставності своїх висновків щодо встановлених порушень, що в своїй сукупності є безумовними підставами для скасування постанови №85 по справі про адміністративне правопорушення від 08 листопада 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96-1 КУпАП.
Також суд відмовляє в задоволені позовних вимог в частині визнання оскаржуваної постанови протиправною, оскільки повноваження суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності визначено ч. 3 ст. 286 КАС України, відповідно до якої такі повноваження в суду відсутні. Виходити за межі позовних вимог в цій частині суд не вбачає необхідності, оскільки прийшов до переконання, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Крім того, відповідно до ч.5. ст. 139 КАС України якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись статтями 6-10, 14, 72-77, 90, 132, 139, 159, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Войний Ігор Петрович, про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №85 від 08 листопада 2019 року - задовольнити частково.
Скасувати постанову №85 по справі про адміністративне правопорушення від 08 листопада 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96-1 КУпАП.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду Філюк Т.М.