Справа № 161/2257/20
Провадження № 2-а/161/157/20
13 березня 2020 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Філюк Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Бортнюка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил №0010/20400/20 від 30 січня 2020 року,-
11 лютого 2020 року представник позивача Кравець Руслана Володимировича - адвокат ОСОБА_2 Іванович звернувся в суд з адміністративним позовом до Поліської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил №0010/20400/20 від 30 січня 2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постановою в.о. начальника Поліської митниці Держмитслужби Мужева О.О. від 30 січня 2020 року в справі про порушення митних правил № 0010/20400/20, ОСОБА_1 визнано винним в адміністративному порушенні передбаченому статтею 485 Митного кодексу України і накладено штраф в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів на суму 15192,99 гривень, за вчинення дій, спрямованих на зменшення розміру митних платежів в сумі 5064,33 гривень, в тому числі, акцизного податку 4220,27 грн. та податку на додану вартість 844,06 грн., шляхом заявлення в митній декларації типу ІМ40ДЕ № UA204120/2020/000721 від 08 січня 2020 року неправдивих відомостей стосовно календарного року виготовлення легкового автомобіля марки «Hyundai», модель «Matrix», ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_1 .
Вказує, що ОСОБА_1 , будучи уповноваженим на здійснення декларування ввезеного в Україну громадянином (фізичною особою) автомобіля, 08 січня 2020 року подав на митний пост «Луцьк» Поліської митниці Держмитслужби митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA204120/2020/000721, якою задеклароване ввезення в Україну в митному режимі «імпорт» легкового автомобіля, який обув у використанні, марки «Hyundai», модель «Matrix», ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_1 . В графі 31 декларації (опис товарів) вказав рік виготовлення автомобіля - 2008 відповідно до відомостей свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу 30 червня 2008 року. Відомості про дату виробництва реєстраційні документи країни походження товару (Німеччина) не містять. Під час виконання митних формальностей було встановлено, що вказаний легковий автомобіль має ознаки, які свідчать про виготовлення його в 2006 році. З метою ідентифікації року виробництва цього автомобіля ОСОБА_1 звернувся до судового експерта, який встановив, що автомобіль виготовлений заводом-виробником КНМ-Hyundai (Південна Корея) 12 грудня 2006 року. Таким чином, з'ясувавши допущену помилку в поданій митній декларації, ОСОБА_1 08 січня 2020 року о 17:33 год. надіслав електронне повідомлення до митниці про відкликання митної декларації № UA204120/2020/000721.
Однак, 10 січня 2020 року головний державний інспектор Поліської митниці Держмитслужби Ціко П. ОСОБА_3 . склав відносно ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил за ознаками вчинення порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст. 485 МК України.
Вважає, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є незаконною і необґрунтованою, адже під час провадження у справі про порушення митних правил відповідач не знайшов та не навів в оскаржуваній постанові жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 умисно надав до органу доходів і зборів неправдиву інформацію щодо року виробництва задекларованого автомобіля та мав на меті зменшити розмір митних платежів. Позивач сам, за власною ініціативою, звернувся до експерта та, встановивши дійсний рік виробництва автомобіля, невідкладно подав письмове звернення про відкликання поданої ним митної декларації з метою виправлення допущеної помилки. Всупереч положенням ч. 1ст. 269 МК України відповідач не надав декларанту письмове або електронне повідомлення про причини і підстави відмови у наданні можливості внести зміни до декларації.
Крім того, аналізуючи норми Податкового кодексу України, вказує, що для автомобіля, який декларувався ОСОБА_1 коефіцієнт віку має становити «12», а невизначений відповідачем «13», оскільки з 12 грудня 2006 року (встановлена експертом дата виробництва автомобіля) до 30 серпня 2008 року (дата першої реєстрації і отримання свідоцтва про реєстрацію) автомобіль був новим, а в період з 30 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року - використовувався неповний календарний рік.
На думку представника позивача, наведені обставини в своїй сукупності свідчать про відсутність ознак порушення митних правил ОСОБА_1 , а провадження у справі про порушення митних правил відповідачем здійснено з порушенням порядку, визначеному ст.ст. 486-495 МК України.
З урахування вищенаведеного просить скасувати постанову в.о. начальника Поліської митниці Держмитслужби Мужева О.О. від 30 січня 2020 року у справі про порушення митних правил №0010/20400/20, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 15 192,99 гривень, а справу - закрити в зв'язку з відсутністю в його діях ознак порушення митних правил.
Ухвалою судді від 14 лютого 2020 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
Станом на 13 березня 2020 року відзив від відповідача на адресу суду не надійшов.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча завчасно та належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Враховуючи, що учасники справи в судове засідання не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає ч. 4 ст. 229 КАС України.
Дослідивши та перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Судом встановлено, що постановою в справі про порушення митних правил №0010/20400/20 від 30 січня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 15 192,99 гривень (а.с.8-11).
Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що 08 січня 2020 року ОСОБА_1 з метою митного оформлення та випуску у вільний обіг легкового автомобіля марки «Hyundai», модель «Matrix», ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_1 , подано в Поліську митницю Держмитслужби митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA204120/2020/000721.
Для митного оформлення легкового автомобіля декларантом подано такі товаросупутні документи: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 21 серпня 2008 року, документ купівлі-продажу від 03 січня 2020 року.
В описі графи 31 митної декларації декларант зазначив таку інформацію: автомобіль легковий, який був у використанні, марки «Hyundai», модель «Matrix», колір - сірий, номер (кузова) - НОМЕР_1 , загальна кількість місць (включаючи водія) - 5, призначений для використання на дорогах загального користування, тип двигуна - бензиновий, робочий об'єм циліндрів двигуна - 1599 см.куб; потужність двигуна - 76 kW; власна вага - 1420 кг; номер двигуна - немає даних; колісна формула - 4х2; тип кузова - універсал; календарний рік виготовлення - 2008; модельний рік виготовлення - 2008; країна виробника - Південна Корея; торгівельна марка - «Hyundai»; країна виробництва - Південна Корея; 1шт.
Розрахунок необхідних до сплати митних платежів декларантом здійснено з врахуванням заявленого календарного року виготовлення транспортного засобу «2008» за ставкою акцизного податку, відповідно до якого застосовано коефіцієнт «11».
У результаті проведеного митного огляду транспортного засобу встановлено, що легковий автомобіль марки «Hyundai», модель «Matrix», номер (кузова) - НОМЕР_1 має ознаки такого, що виготовлений у 2006 році.
В ході опрацювання результатів митного огляду та документів, поданих до митного оформлення транспортного засобу, встановлено, що автомобіль виготовлений 12 грудня 2006 року, що не відповідає відомостям, заявленим у митній декларації типу ІМ40ДЕ № UA204120/2020/000721 від 08 січня 2020 року.
В оскаржуваній постанові відповідач дійшов висновку, що ОСОБА_1 при розрахунку митних платежів мав врахувати календарний рік виготовлення транспортного засобу (2006) та застосувати коефіцієнт «13» щодо визначення ставки акцизного податку у відповідності до підпункту 215.3.5, пункту 215.3 статті 215 ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів».
Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 485 Митного кодексу України передбачена адміністративна відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Зі змісту даної норми випливає, що склад порушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України обумовлює наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу.
Правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (статті 10 Кодексу України про адміністративне правопорушення), а вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (стаття 11 Кодексу України про адміністративне правопорушення).
Відповідно до статті 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Згідно із статтею 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.
Відповідно до частини першої статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Частиною другою статті 264 Митного кодексу України передбачено, що митна декларація та інші документи подаються органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.
Згідно з частиною восьмою статті 264 Митного кодексу України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Статтею 269 Митного кодексу України встановлено, що за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу орган доходів і зборів зобов'язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.
Внесення змін до митної декларації, прийнятої органом доходів і зборів, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.
У разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у митній декларації товарів, транспортних засобів комерційного призначення внесення змін, відкликання та визнання недійсною цієї декларації до закінчення провадження у відповідних справах забороняються. Не порушується провадження у справах про порушення митних правил у випадках, якщо декларант або уповноважена ним особа самостійно звернулися до органу доходів і зборів з проханням про внесення змін до митної декларації відповідно до частин другої - четвертої цієї статті.
Як підтверджується матеріалами справи, позивачем для митного оформлення транспортного засобу було подано митну декларацію ІМ40ДЕ № UA204120/2020/000721 від 08 січня 2020 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, договір купівлі-продажу автомобіля, а в подальшому і довідкове повідомлення експерта товарознавця №1-18 від 08 січня 2020 року, яким підтверджено рік випуску автомобіля «2006».
Крім цього, в день подання митної декларації позивачем заявлено клопотання про надання дозволу на відкликання вказаної митної декларації або внесення змін до неї в частині відомостей про рік виготовлення автомобіля (а.с.14).
Всупереч вимогам статті 269 Митного кодексу України відповідач залишив таку заяву без розгляду, не надавши на неї жодної відповіді.
Суд також враховує, що справу про порушення митних правил відносно позивача було порушено митним органом 10 січня 2020 року складенням протоколу про порушення митних правил, тобто вже після того, як позивач самостійно звернувся з проханням про відкликання (внесення змін до) митної декларації, що суперечить вимогам частини десятої статті 269 Митного кодексу України.
Суд відхиляє наведені суб'єктом владних повноважень в оскаржуваній постанові покликання на п. 34 Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21 травня 2012 року №450, відповідно до якого не дозволяється внесення змін або відкликання митної декларації після надання декларанту або уповноваженій ним особі митним органом, якому подана така митна декларація, інформації про призначення митним органом митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення або перевірки документів на товари (крім випадків, коли після проведення зазначених митних формальностей порушень митних правил не виявлено). Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження реагування на заяву позивача від 08 січня 2020 року про відкликання митної декларації, зокрема, відсутні докази на підтвердження наявності підстав для відмови у наданні такого дозволу, про що відповідач зобов'язаний був невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.
З огляду на викладене, суд вважає, що під час митного оформлення транспортного засобу позивач, визначаючи рік випуску транспортного засобу, діяв добросовісно, без жодного умислу щодо заявлення неправдивих відомостей щодо імпортованого транспортного засобу та заниження митної вартості.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів наявність умислу в діях позивача, спрямованого на вчинення порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, а також переслідування мети, спрямованої на неправомірне зменшення розміру митних платежів, що свідчить про відсутність в діях позивача складу порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, а також про невідповідність висновків, що містяться в оскаржуваній постанові про порушення митних правил фактичним обставинам справи, що є підставою для її скасування та закриття провадження у справі про порушення митних правил.
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Отже, в ході судового розгляду встановлено, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил винесена з порушенням вимог Митного кодексу України, в зв'язку з чим таку постанову слід скасувати, а провадження у справі про порушення митних правил закрити.
Керуючись ст. 62,129 КУ України, ст.ст.77,121,139, 242-247, 286, КАС України,ст.ст. 54, 334,345-354, 485, 486, 487, 489, 531МК України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову виконуючого обов'язки начальника Поліської митниці Держмитслужби Мужева О.О. від 30 січня 2020 року у справі про порушення митних правил №0010/20400/20, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 15 192,99 гривень.
Провадження в справі про порушення митних правил №0010/20400/20 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 );
Відповідач: Поліська митниця Держмитслужби (місцезнаходження: м. Рівне , вул. Соборна,104, ЄДРПОУ 43350097).
Суддя Луцького міськрайонного суду Філюк Т.М.