проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"16" березня 2020 р. Справа № 913/581/19
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.
розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (вх.№533 Л) на ухвалу господарського суду Луганської області від 20.01.2020 у справі №913/581/19
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Продзернопром", м. Лисичанськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продзернопром", м. Лисичанськ
про банкрутство
Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.01.2020 у справі №913/581/19 (суддя Яресько Б.В.) повернуто Головному управлінню ДПС у м. Києві заяву №б/д №б/н про визнання грошових вимог до боржника з доданими до неї документами.
Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 28.12.2019 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 було встановлено, що апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у м. Києві має, зокрема, такі недоліки:
1. Вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 ГПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
2. Заявником апеляційної скарги не було виконано вимоги п. 1 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, в якості доказів на підтвердження повноважень Шаповал Є.Ю. (який підписав апеляційну скаргу) додано копію довіреності №924/26-15-08-06 від 06.12.2019. Проте, довіреність не містить інформації, що вказана особа має статус адвоката, а доказів на підтвердження самопредставництва (положення, посадової інструкції тощо) до апеляційної скарги не додано. Вищевказані докази відсутні також і в матеріалах справи.
3. До апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору. При цьому, судом було відмовлено в клопотанні про відстрочення сплати судового збору.
4. До апеляційної скарги не надано доказів надіслання її сторонам у справі про банкрутство.
У зв'язку з чим, апеляційну скаргу було залишено без руху; встановлено Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання йому можливості звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження, а також надати докази, що посвідчують повноваження представника на представництво (положення, посадову інструкцію тощо), сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (2102,00 грн.) та направлення копії апеляційної скарги сторонам у справі. Зазначено, що наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260,261 ГПК України.
Копію вказаної ухвали від 17.02.2020 отримано ГУ ДПС у м. Києві 24.02.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
11.03.2020 від ГУ ДПС у м. Києві надійшов супровідний лист (вх.№2398), який був направлений заявником у встановлений судом строк поштою 04.03.2020 та який фактично є заявою про усунення недоліків.
До вказаного звернення додані «уточнююча» апеляційна скарга та заява щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, які підписані представником Шаповал Є.Ю. Окрім того, було надано: оригінал платіжного доручення №338 від 14.02.2020; поштові квитанції як докази надіслання апеляційної скарги сторонам по справі; незасвідчені копії першої сторінки ухвали від 20.01.2020 з відміткою канцелярії, наказу на призначення, посадової інструкції; а також копія довіреності на представника.
Розглянувши апеляційну скаргу та додатково надані заявником матеріали, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до положень ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
За вимогами п. 3 ст. 131-2 Конституції України, яка набрала чинності з 30.09.2016 відповідно до Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Підпунктом 11 п. 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
29.12.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18.12.2019 N390-IX.
Відповідно до ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Частиною 1 статті 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як в порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи. У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами. При цьому підписання та/або подання апеляційної скарги, заяви про усунення недоліків, зави про поновлення строку на апеляційне оскарження є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.
Як було зазначено, апеляційна скарга, супровідний лист про усунення недоліків апеляційної скарги, «уточнююча» апеляційна скарга, а також заява про поновлення строку на апеляційне оскарження підписані Шаповал Є.Ю., як представником ГУ ДПС у м. Києві.
В якості доказів на підтвердження повноважень Шаповала Є.Ю. додано засвідчену останнім копію довіреності №924/26-15-08-06 від 06.12.2019, яка в силу вказаних положень Конституції України та процесуального законодавства не є допустимим та достатнім доказом на здійснення «самопредставництва» ГУ ДПС у м. Києві.
В той же час копії таких документів, як витягу з наказу від 24.10.2019 №642-о на призначення Шаповала Є.Ю. на посаду головного державного інспектора відділу супроводження справ по банкрутству управління правового забезпечення ГУ ДПС у м. Києві (зроблена з копії) та відповідної посадової інструкції (які могли б підтвердити повноваження на самопредставництво юридичної особи) були надані у незасвідченому вигляді.
Положеннями ст. 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до п.5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. №55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляються нижче реквізиту.
Оскільки копії наказу від 24.10.2019 №642-о та посадової інструкції в порушення ст. 91 ГПК України незасвідчені належним чином, вони не можуть вважатися доказами у справі. Окрім того, заявником не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналу вказаного письмового доказу.
Таким чином, повноваження Шаповала Є.Ю. на представництво ГУ ДПС у м. Києві не були підтверджені заявником.
А тому, колегія суддів приходить до висновку, що недоліки апеляційної скарги, встановлені в ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 (зокрема, щодо невиконання вимог п. 1 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України), заявником не усунуті.
Відповідно до частин 2, 4 статті 170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 260 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга, супровідний лист про усунення недоліків апеляційної скарги, «уточнююча» апеляційна скарга, а також заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, підписані Шаповал Є. Ю, не можуть бути прийняті до розгляду судом та підлягають поверненню на підставі частин 2, 4 статті 170 та пункту 1 частини 5 статті 260 ГПК України.
Крім того, колегія суддів зазначає, що заявником в якості доказів направлення апеляційної скарги сторонам у справі надано поштові накладні та описи вкладення у цінний лист, як докази направлення апеляційної скарги лише боржнику та розпоряднику майна. Проте, заявником не надано доказів надсилання апеляційної скарги, зокрема, таким кредиторам, як ПАТ «Аграрний фонд» та ТОВ «Хардінвест», грошові вимоги яких визнано ухвалою господарського суду Луганської області від 20.01.2020. Вказане також свідчить про невиконання заявником вимог п. 3 ч. 3 ст. 258 та ст. 259 ГПК України та відповідно положень ст. 174, 260 ГПК України є окремою підставою для повернення апеляційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст. 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Повернути апеляційну скаргу Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу господарського суду Луганської області від 20.01.2020 у справі №913/581/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Додаток: апеляційна скарга з додатками на 8 арк. та конверт на 1 арк., супровідний лист з додатками на 19, опис вкладення на 1 арк. та конверт на 1 арк., всього документів на 30 арк.
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.В. Шевель