Постанова від 11.03.2020 по справі Б-11/45-3/270-21/145

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2020 р. Справа №Б-11/45-3/270-21/145

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Мирутенко О.Л.

Скрипчук О.С.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості в особі ліквідатора арбітражного керуючого Седлецького Олександра Валентиновича б/н від 09.01.2020 (вх. №01-05/151/20 від 13.01.2020)

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 27.12.2019 про розгляд заяви ОСОБА_1 про визнання грошових вимог в сумі 14 520,86 грн. (суддя Михайлишин В.В., повний текст ухвали складено та підписано 30.12.2019)

у справі №Б-11/45-3/270-21/145

за заявою: Державного підприємства «Підгайчиківський спиртзавод»

до: Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості

про банкрутство

за участю представників:

Івано-Франківське обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості: Грица Ю.Ю. - представник

кредитор: ОСОБА_2

від інших учасників: не з'явилися

Учасникам процесу роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ

На розгляд Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості в особі ліквідатора арбітражного керуючого Седлецького Олександра Валентиновича на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 27.12.2019 про розгляд заяви ОСОБА_1 про визнання грошових вимог в сумі 14 520,86 грн.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.01.2020 апеляційну скаргу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії - Скрипчук О.С., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості в особі ліквідатора арбітражного керуючого Седлецького О.В. було залишено без руху та встановлено скаржнику десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

У зв'язку із перебуванням у відпустці судді Скрипчук О.С., відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2020, до складу колегії введено суддю Мирутенка О.Л.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості в особі ліквідатора арбітражного керуючого Седлецького О.В. б/н від 09.01.2020 на ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.12.2019 у справі № Б-11/45-3/270-21/145, розгляд справи призначено на 11.03.2020.

У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Галушко Н.А ., відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2020, до складу колегії введено суддю Скрипчук О.С.

В судовому засіданні 11.03.2020 представник ліквідатора надав суду пояснення щодо доводів апеляційної скарги, вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким у визнанні кредиторських вимог відмовити повністю.

Кредитор ОСОБА_2 зазначив, що вимоги із заборгованості по заробітній платі підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів автоматично, навіть за відсутності звернення кредитора із відповідною заявою, розгляд апеляційної скарги залишив на розсуд суду.

Інші учасники апеляційного провадження в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином та завчасно повідомлені про час та місце судового засідання.

Неявка в судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Врахувавши те, що інші учасники справи про банкрутство не скористалися своїм правом взяти участь у судовому засіданні колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши думку учасників справи про банкрутство, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, з огляду на наступне.

У провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа №Б-11/45-3/270-21/145 за заявою Державного підприємства «Підгайчиківський спиртзавод» (правонаступник Державне підприємство «Залучанський спиртзавод») про банкрутство Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості.

08.05.2018 суд припинив процедуру розпорядження майном, визнав Івано-Франківське обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, призначив ліквідатором арбітражного керуючого Седлецького О.В.

Повідомлення про визнання Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури було оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 08.05.2018 (№ 51208).

09.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про визнання грошових вимог в розмірі 14 520,86 грн.

Вказана заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 працював на посаді заступника генерального директора по фінансах Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, з якої був незаконно звільнений 21.03.2013. Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 05.01.2016 у справі №344/6131/13-ц ОСОБА_1 поновлено на вказаній посаді та стягнуто з Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості на користь заявника 14 520,86 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 21.03.2013 по 31.07.2013. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 12.05.2016 у справі №344/6131/13-ц вказане рішення залишено без змін, а 28.12.2016 на його виконання видано виконавчий лист. Однак боржник заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 на погасив.

Оскаржуваною ухвалою визнано кредиторські вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі та включено їх до першої черги реєстру вимог кредиторів. При постановленні ухвали місцевий господарський суд виходив з того, що преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Оскільки, заборгованість банкрута перед ОСОБА_1 підтверджується рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 05.01.2016 у справі №344/6131/13-ц, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 12.05.2016, такі вимоги відповідно до ч. 4 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства підлягають визнанню та включенню в першу чергу реєстру вимог кредиторів.

В апеляційній скарзі ліквідатор зазначає, що строк пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого ОСОБА_1 на виконання рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 05.01.2016 у справі №344/6131/13-ц сплив 06.01.2019, заявник звернувся до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника через 11 місяців після спливу строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, при цьому не поновивши у встановленому законом порядку такого строку, а відтак, грошові вимоги, які заявник підтверджує рішенням суду не можуть бути визнані та включені до першої черги реєстру вимог кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Івано-Франківського міського суду від 27.10.2015 у справі № 344/6131/13-ц у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено.

05.01.2016 рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області у справі №344/6131/13-ц рішення Івано-Франківського міського суду від 27.10.2015 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника генерального директора по фінансах Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості з 21.03.2013; стягнуто з Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості на користь ОСОБА_1 14 520, 86 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 21.03.2013 по 31.07.2013; стягнуто з Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості на користь держави 497,36 грн. судового збору. Рішення суду набрало законної сили - 05.01.2016.

12.05.2016 ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості відхилено, рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 05.01.2016 залишено без змін.

28.12.2016 на виконання рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області у справі №344/6131/13-ц видано виконавчий лист, у якому зазначено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання - з 06.01.2016 по 06.01.2019.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Водночас, частина четверта статті 60 Кодексу України з процедур банкрутства визначає, що у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів; вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу; якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

В силу приписів частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Слід зазначити, що норми Кодексу України з процедур банкрутства є спеціальними по відношенню до норм інших законів та мають переважну силу у застосуванні до правовідносин в межах справи про банкрутство юридичної особи.

Із системного аналізу норм Кодексу України з процедур банкрутства випливає, що законом не встановлено інших наслідків пропуску строку звернення із грошовими вимогами до боржника після оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом, ніж ті, що визначені у ч.4 ст.60 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме - якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

Відтак, колегія Західного апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заяву ОСОБА_1 про визнання грошових вимог в сумі 14 520, 86 грн. слід задовольнити; визнати грошові вимоги ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості в розмірі 14 520, 86 гривень, як вимоги першої черги.

Враховуючи встановлені обставини справи, зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

В порядку положень ст. 129 ГПК України сплачений скаржником за подання апеляційної скарги судовий збір слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні вимог апеляційної скарги Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості в особі ліквідатора арбітражного керуючого Седлецького Олександра Валентиновича б/н від 09.01.2020 (вх. №01-05/151/20 від 13.01.2020) на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 27.12.2019 про визнання грошових вимог ОСОБА_1 в сумі 14 520, 86 грн. - відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 27.12.2019 у справі № Б-11/45-3/270-21/145 - залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, залишити за скаржником.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287,288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено та підписано 16.03.2020.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Мирутенко О.Л.

суддя Скрипчук О.С.