04 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/2028/19 пров. № 857/13571/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року, прийняте суддею Валюхом В.М. о 12 годині 47 хвилині у місті Луцьку, повний текст складений 11.11.2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КАСМА» до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «КАСМА» (надалі - ТзОВ «КАСМА», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Рівненської митниці ДФС (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 22.02.2019 року №UA204000/2019/000366/2, №UA204000/2019/000367/2, №UA204000/2019/000369, №UA204000/2019/000370/2, №UA204000/2019/000371/2, №UA204000/2019/000372, №UA204000/2019/000373/2, №UA204000/2019/000374, №UA204000/2019/000375.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року позов задоволений.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості транспортних засобів (мотоциклів б/у Harley - Davidson), позаяк, декларантом надано для підтвердження зовнішньоекономічний контракт, рахунки - фактури- інвойси, сертифікати права власності, копії МД країни відправлення, акти звірки розрахунків, платіжні доручення, банківські виписки.
В оскаржуваних рішеннях відсутнє обґрунтування того, що виявлені митним органом недоліки та неточності впливають на митну вартість товарів, а також не містять інформації наявної в митного органу щодо ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, що не відповідає п.п.2,4 ч.2 ст.55 Митного кодексу України. Відсутні факти, що вплинули на коригування.
Дані з інтернету не можна розцінити як доказ у справі.
Покликання на довідку про транспортні послуги, то така довідка іншого декларанта від 22.01.2019 року №6, а поставка вказаних транспортних засобів проводилася на умовах DAP, тому транспортні засоби входять в ціну товару.
Враховано, що позивачем 8 із 9 мотоциклів були реалізовані на митній території України за цінами, вищими, ніж їх митна вартість, задекларована позивачем, але нижчими за митну вартість, розраховану митницею.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Рівненська митниця ДФС подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не враховано приписи ч.3 ст.53, ч.1 ст.257 Митного кодексу України. Не звернуто уваги, що в графі 33 оскаржуваних рішень зазначено про наявність інформації щодо продажу вказаних транспортних засобів на аукціонних торгах у США за вищою вартістю, ніж та, що заявлена до митного оформлення.
Судом помилково не взято до уваги роздруківки відповідних сайтів щодо продажу імпортованих позивачем мотоциклів на аукціонах в США, що суперечить матеріалам справи.
Отже, декларант зобов'язаний надавати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст.229, ст.313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі контракту №11/18 PR від 02.11.2018 року ТзОВ «КАСМА» придбало у компанії UAB «IDLIJA» мотоцикли марки HARLEY-DAVIDSON. Відповідно до пунктів 1.1, 2.1, 4.1, 5.1 контракту №11/18 PR сторони погодили, що асортимент, кількість та ціни вказується в інвойсах, що формуються на кожну партію товару і є невід'ємними частинами цього контракту. Поставки здійснюються па умовах DAP Луцьк, Ковель, Рівне, Сарни, Нововолинськ, Дубно згідно з правилами «ІНКОТЕРМС» за редакцією 2010 року, за домовленістю сторін. Умови поставки визначаються для кожної окремої поставки та вказуються в інвойсах та специфікаціях. Розрахунки за поставлений товар здійснюються на умовах післяоплати протягом 365 календарних днів з моменту поставки. Товар доставляється (перевозиться) силами та засобами продавця за адресою, яка визначається в товаросупровідних документах. Вартість доставки (перевезення) товару включається у ціну (вартість) товару (т. 1, а. с. 74-79).
18.01.2019 року, на виконання умов контракту, продавцем UAB «IDLIJA» видано рахунки-фактури: №0005 згідно з яким вартість мотоцикла HARLEY-DAVIDSON, бувший у використанні, номер кузова НОМЕР_1 становить 6200,00 доларів США; №0011 згідно з яким вартість мотоцикла HARLEY-DAVIDSON, бувший у використанні, номер кузова - НОМЕР_2 становить 7050,00 доларів США; № 0002 згідно з яким вартість мотоцикла HARLEY-DAVIDSON, бувший у використанні, номер кузова - НОМЕР_3 становить 4950,00 доларів США; № 0004 згідно з яким вартість мотоцикла HARLEY-DAVIDSON, бувший у використанні, номер кузова - НОМЕР_4 становить 5650,00 доларів США; № 0008 згідно з яким вартість мотоцикла HARLEY-DAVIDSON, бувший у використанні, номер кузова - НОМЕР_5 становить 7660,00 доларів США; № 0003 згідно з яким вартість мотоцикла HARLEY-DAVIDSON, бувший у використанні, номер кузова - НОМЕР_6 становить 6100,00 доларів США; № 0006 згідно з яким вартість мотоцикла HARLEY-DAVIDSON, бувший у використанні, номер кузова - НОМЕР_7 становить 3360,00 доларів США; № 0013 згідно з яким вартість мотоцикла HARLEY-DAVIDSON, бувший у використанні, номер кузова - НОМЕР_8 становить 7600,00 доларів США; № 0007 згідно з яким вартість мотоцикла HARLEY-DAVIDSON, бувший у використанні, номер кузова - НОМЕР_9 становить 7700,00 доларів США, копії яких з перекладом на українську мову містяться у матеріалах справи (т. 1, а. с. 55, 56, 58, 62, 64, 65, 67, т. 2, а. с. 51-64).
З метою здійснення митного оформлення вказаних ТЗ в режимі імпорту 08.02.2019 року ТзОВ «КАСМА» подано для митного оформлення митні декларації:
№UA204010/2019/204555 на мотоцикл, марки HARLEY DAVIDSON, модель FLSL-SOFTAIL-SLIM, ідентифікаційний номер (номер шасі) - НОМЕР_1 , загальна кількість місць включаючи місце водія - 2, тип двигуна - бензиновий, робочий об'єм циліндрів - 1690 см. куб., бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2018; митну вартість задекларовано за 1 методом на рівні 6200,00 доларів США (т. 2, а. с. 106-107);
№UA204010/2019/204557 на мотоцикл, марки HARLEY DAVIDSON, модель FLSTNSE CVO Softail Deluxe, ідентифікаційний номер (номер шасі) - 1 НОМЕР_11 , загальна кількість місць включаючи місце водія - 2, тип двигуна - бензиновий, робочий об'єм циліндрів - 1803 см. куб., бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2015; митну вартість задекларовано за 1 методом на рівні 7050,00 доларів США (т. 2, а. с. 108);
№UA204010/2019/204559 на мотоцикл, марки HARLEY DAVIDSON, модель FXFBS-FAT-BOB-114, ідентифікаційний номер (номер шасі) - НОМЕР_3 , загальна кількість місць включаючи місце водія - 2, тип двигуна - бензиновий, робочий об'єм циліндрів - 1746 см. куб., бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2018; митну вартість визначено за 1 методом в сумі 4950,00 доларів США (т. 2, а. с. 109-110);
№UA204010/2019/204560 на мотоцикл, марки HARLEY DAVIDSON, модель FLSTB Sport Glide, ідентифікаційний номер (номер шасі) - НОМЕР_4 , загальна кількість місць включаючи місце водія - 2, тип двигуна - бензиновий, робочий об'єм циліндрів - 1753 см. куб., бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2018; митну вартість визначено за 1 методом в розмірі 5650,00 доларів США (т. 2, а. с. 111-112);
№UA204010/2019/204561 на мотоцикл, марки HARLEY DAVIDSON, модель FLBS FAT BOY 114 ANNIVERSARY, ідентифікаційний номер (номер шасі) - НОМЕР_5 , загальна кількість місць включаючи місце водія - 2, тип двигуна - бензиновий, робочий об'єм циліндрів - 1868 см. куб., бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2018; митна вартість задекларована за 1 методом в сумі 7660,00 доларів США (т. 2, а. с. 113-114);
№UA204010/2019/204565 на мотоцикл, марки HARLEY DAVIDSON, модель FLSTF FAT BOY, ідентифікаційний номер (номер шасі) - НОМЕР_6 , загальна кількість місць включаючи місце водія - 2, тип двигуна - бензиновий, робочий об'єм циліндрів - 1840 см. куб., бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2018; митна вартість визначена в сумі 6100,00 доларів США (графа 43) за 1 методом (графа 43) (т.2, а. с. 115-116);
№UA204010/2019/204556 на мотоцикл, марки HARLEY DAVIDSON, модель FLSS SOFTAIL SLIM S, ідентифікаційний номер (номер шасі) - 1 НОМЕР_12 , загальна кількість місць включаючи місце водія - 2, тип двигуна - бензиновий, робочий об'єм циліндрів - 1803 см. куб., бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2017; митну вартість визначено за 1 методом на рівні 3360,00 доларів США (т. 2, а. с. 117-118);
№UA204010/2019/204562 на мотоцикл, марки HARLEY DAVIDSON, модель FLTRU ROAD GLIDE ULTRA, ідентифікаційний номер (номер шасі) - НОМЕР_13 , загальна кількість місць включаючи місце водія - 2, тип двигуна - бензиновий, робочий об'єм циліндрів - 1753 см. куб., бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2017; митна вартість задекларована на рівні 7600,00 доларів США за 1 методом (т. 2, а. с. 119-120);
№UA204010/2019/204563 на мотоцикл, марки HARLEY DAVIDSON, модель FLTRU ROAD GLIDE ULTRA, ідентифікаційний номер (номер шасі) - 1 НОМЕР_14 , загальна кількість місць включаючи місце водія - 2, тип двигуна - бензиновий, робочий об'єм циліндрів - 1753 см. куб., бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2017; митна вартість визначена в сумі 7700,00 доларів США за 1 методом (т. 2, а. с. 121-122).
З матеріалів справи вбачається, що декларанту було направлено електронне повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, а саме: виписки з бухгалтерської документації продавця стосовно механізму формування ціни товару, на заявлених комерційних умовах поставки згідно з зовнішньоекономічним контрактом; висновок експерта-товарознавця щодо вартості імпортованого транспортного засобу із врахуванням технічного стану транспортного засобу, терміну його експлуатації, його комплектації, пробігу (сервісна книжка з відмітками, результати дослідження НДЕКЦ).
22.02.2019 року Рівненська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості товарів:
№ UA204000/2019/000366/2, згідно з графою 30 вказаного рішення митним органом було визначено митну вартість ТЗ в розмірі 8913,45 доларів США (замість 6200,00 доларів США, що була заявлена декларантом) (т.1, а. с. 17-18);
№ UA204000/2019/000367/2, згідно з графою 30 вказаного рішення митним органом було визначено митну вартість ТЗ в розмірі 8813,45 доларів США (замість 7050,00 доларів США, що була заявлена декларантом) (т.1, а. с. 21-22);
№ UA204000/2019/000369/2, згідно з графою 30 вказаного рішення митним органом було визначено митну вартість ТЗ в розмірі 8813,45 доларів США (замість 4950,00 доларів США, що була заявлена декларантом) (т.1, а. с. 25-26);
№ UA204000/2019/000370/2, згідно з графою 30 вказаного рішення митним органом було визначено митну вартість ТЗ в розмірі 7313,45 доларів США (замість 5650,00 доларів США, що була заявлена декларантом) (т.1, а. с. 29-30);
№ UA204000/2019/000371/2, згідно з графою 30 вказаного рішення митним органом було визначено митну вартість ТЗ в розмірі 11513,45 доларів США (замість 7660,00 доларів США, що була заявлена декларантом) (т.1, а. с. 33-34);
№ UA204000/2019/000372/2, згідно з графою 30 вказаного рішення митним органом було визначено митну вартість ТЗ в розмірі 8113,45 доларів США (замість 6100,00 доларів США, що була заявлена декларантом) (т.1, а. с. 37-38);
№ UA204000/2019/000373/2, згідно з графою 30 вказаного рішення митним органом було визначено митну вартість ТЗ в розмірі 5413,45 доларів США (замість 3360,00 доларів США, що була заявлена декларантом) (т.1, а. с. 41-42);
№ UA204000/2019/000374, згідно з графою 30 вказаного рішення митним органом було визначено митну вартість ТЗ в розмірі 9113,45 доларів США (замість 7600,00 доларів США, що була заявлена декларантом) (т.1, а. с. 45-46);
№ UA204000/2019/000375, згідно з графою 30 вказаного рішення митним органом було визначено митну вартість ТЗ в розмірі 11213,45 доларів США (замість 7700,00 доларів США, що була заявлена декларантом) (т. 1, а. с. 49-50).
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Положеннями частин 2 та 3 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 Митного кодексу України).
Відповідач не надав суду жодних доказів з приводу застосування другорядних методів визначення митної вартості товарів. При цьому, не підтверджено доказами неможливість застосування в спірних правовідносинах кожного наступного методу, перелік яких визначено частиною 1 статті 57 Митного кодексу України.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов'язок доведення митної вартості товару лежить на позивачі. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Колегія суддів звертає увагу на те, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
Зі змісту положень розділу ІІІ («Митна вартість товарів та методи її визначення») Митного кодексу України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановленні належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановленні достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів. Відповідно до положень пункту третього частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 22 жовтня 2019 року (справа № 140/231/19).
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що неподання декларантом запитуваних Митницею документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем транспортних засобів за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.06.2019 року у справі №803/337/17.
Судом із матеріалів справи встановлено, що позивачем подано документи, які підтверджують задекларовану у вказаних вище МД митну вартість товарів, зокрема:
зовнішньоекономічний контракт №11/18 PR від 02.11.2018 року між ТзОВ «КАСМА» та UAB «IDLIJA», у якому визначені умови поставки та строки оплати (т. 1, а. с. 74-79);
рахунки-фактури-інвойси, у т. ч. в перекладі на українську мову, а саме видані продавцем UAB «IDLIJA» від 18.01.2019 року (за №0005 про вартість мотоцикла HARLEY-DAVIDSON, номер кузова НОМЕР_1 в сумі 6200,00 доларів США; за №0011 про вартість мотоцикла HARLEY-DAVIDSON, номер кузова 1 НОМЕР_11 в розмірі 7050,00 доларів США; за № 0002 про вартість мотоцикла HARLEY-DAVIDSON, номер кузова НОМЕР_3 в сумі 4950,00 доларів США; за №0004 про вартість мотоцикла HARLEY-DAVIDSON, номер кузова НОМЕР_4 в сумі 5650,00 доларів США; за № 0008 про вартість мотоцикла HARLEY-DAVIDSON, номер кузова НОМЕР_5 в розмірі 7660,00 доларів США; за № 0003 про вартість мотоцикла HARLEY-DAVIDSON, номер кузова НОМЕР_6 в сумі 6100,00 доларів США; за №0006 про вартість мотоцикла HARLEY-DAVIDSON, номер кузова НОМЕР_7 в сумі 3360,00 доларів США; за № 0013 про вартість мотоцикла HARLEY-DAVIDSON, номер кузова НОМЕР_8 в сумі 7600,00 доларів США; за №0007 про вартість мотоцикла HARLEY-DAVIDSON, номер кузова НОМЕР_9 в сумі 7700,00 доларів США) (т. 1, а. с. 55, 56, 58, 62, 64, 65, 67, т. 2, а. с. 51-64).
Крім того, у перекладі на українську мову були надані інвойси, за якими відбувалося придбання товару продавцем UAB «IDLIJA» (т. 2, а. с.3-22), сертифікати права власності (т. 2, а. с. 23-34), копії МД країни відправлення (т. 2, а. с. 35-50).
Враховуючи наведене вище, суд зазначає, що оплата за транспортні засоби - мотоцикли HARLEY-DAVIDSON проведена позивачем в повному обсязі.
Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 року в справі №803/776/17 дійшов до висновку про те, що рахунок - фактура є фактично розрахунково - платіжним документом, передбачає встановлення певних сум до оплати покупцеві за товар, що поставляється
Згідно з умовами контракту, доставка товару здійснювалась за умовами поставки DAP Рівне. Умови поставки DAP Інкотермс 2010, що перекладається «поставка в пункті». Тобто, вказана назва пункту призначення означає, що продавець виконав свої зобов'язання щодо поставки, коли надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту. Згідно з умовами поставки Інкотермс 2010 продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в пункт призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і зборів у країні відправлення. Продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.
Ціна DAP означає, що контрактна (інвойсова) ціна за товар, включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів та вартості доставки (фрахту) до пункту призначення.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що ціна, визначена в інвойсі включає в себе усі необхідні платежі.
Судом також з'ясовано, що станом на 16.09.2019 року ТзОВ «КАСМА» здійснило перерахування коштів на рахунки UAB «IDLIJA» як оплата за придбані транспортні засоби, що підтверджується актом звірки розрахунків від 16.09.2019 року (т. 2, а. с. 226-227), платіжними дорученнями (т. 2, а. с. 228-231), банківськими виписками (т. 2, а. с. 161-163), заборгованість у позивача перед вказаним контрагентом відсутня.
Із матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «КАСМА» купляло імпортовані транспортні засоби у UAB «IDLIJA», усі товаросупровідні документи оформлені саме цією компанією. Також, позивач не був учасником аукціону. Сумніви митного органу ґрунтуються виключно на підставі відомостей з сайту мережі Інтернет.
З приводу покликання апелянта на те, що судом першої інстанції помилково не взято до уваги роздруківки відповідних сайтів щодо продажу імпортованих позивачем мотоциклів на аукціонах в США, колегія суддів зазначає, що інформація з мережі Інтернет не є офіційною інформацією, а носить лише рекомендаційний характер, та не може бути тим беззаперечним доказом щодо неправильного визначення декларантом митної вартості товару.
З урахуванням зазначених вище обставин колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товарів за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що контролюючий орган, визначаючи необхідним застосування одного із другорядних методів визначення митної вартості товарів, виходив виключно із аргументів, які при їх системному аналізі не можуть належним чином підтвердити обґрунтованість застосовуваного методу. Неправильний вибір необхідного до застосування методу визначення митної вартості товарів призвів до незаконності проведеного митним органом коригування митної вартості товарів. Як наслідок, митницею порушено вимоги принципу обґрунтованості при виконанні покладених на неї обов'язків.
За таких обставин, відповідачем не доведено наявності у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару, а саме заявлення позивачем неповних та/або недостовірних відомостей про його митну вартість та відсутність у документах, поданих до митного оформлення, відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товари.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав вважати неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС залишити без задоволення, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року у справі №140/2028/19 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Т. В. Онишкевич
Повне судове рішення складено 16.03.2020 року