12 березня 2020 року Справа № 1.380.2019.002211 пров. № 857/13809/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Большакової О.О., Старунського Д.М.,
при секретарі судового засідання - Пильо І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року (суддя Сподарик Н.І., м.Львів, повний текст складено 14 листопада 2019 року) у справі за його позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (правонаступник Офіс великих платників податків ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У травні 2019 року Публічне акціонерне товариство «Львівський холодокомбінат» (далі - ПАТ) звернулося до суду із позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс ВПП, ДФС відповідно) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.01.2019 №0000424806 (далі - ППР).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
В доводах апеляційної скарги наводячи окремі обставини справи вказує, що штрафні санкції передбачені пунктом 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України (далі - ПК) не можуть бути застосовані до позивача, оскільки норми ПК не передбачають юридичної відповідальності у вигляді штрафу за несвоєчасну реєстрацію тих податкових накладних, які не видаються покупцю, та складених за постачання товарів, послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Крім того, під час судового розгляду справи представником відповідача заявлено клопотання про процесуальне правонаступництво, яке обґрунтовано тим, що постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 19.06.2019 №537 реорганізовано Офіс ВПП шляхом приєднання до Офісу великих платників податків ДПС (далі - Офіс ДПС). Відповідно до «Положення про Офіс великих платників податків Державної податкової служби», затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.07.2019 №15 Офіс ДПС є правонаступником усіх прав та обов'язків Офісу ВПП.
Відтак, з урахуванням положень статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суд апеляційної інстанції протокольною ухвалою від 06.02.2020 здійснив заміну відповідача його правонаступником - Офісом ДПС.
Учасники справи, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що до матеріалів справи долучено податкові накладні, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК із зазначенням коду ставки податку на додану вартість (далі - ПДВ) « 20», що свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг та операцій, що оподатковуються. З огляду на це, суд дійшов висновку, що за цих фактичних обставин справи платник податку не звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - ЄРПН, Реєстр відповідно). Тому суд погодився з доводами контролюючого органу про те, що платник податку вчинив податкове правопорушення, склад якого передбачений пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального та процесуального права з таких міркувань.
Апеляційним судом, з врахуванням встановленого судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ПАТ з 05.01.1996 зареєстроване у встановленому законодавством порядку як суб'єкт господарювання та з 26.03.1996 перебуває на обліку як платник податків у відповідача. Основний вид діяльності: Код КВЕД 10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру. Інші види діяльності: Код КВЕД 10.52 Виробництво морозива; Код КВЕД 10.85 Виробництво готової їжі та страв; Код КВЕД 18.12 Друкування іншої продукції; Код КВЕД 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; Код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами тощо.
На підставі акта від 14.12.2018 №768/28-10-48-06/01553706 (далі - Акт) за результатами перевірки дотримання позивачем термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних в Реєстрі (крім податкової накладної, що не подається отримувачу (покупця), складеної на постачання товарів, послуг для операцій: які звільненні від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) за періоди січень-грудень 2017 року, січень-травень, липень-жовтень 2018 року контролюючим органом було встановлено порушення позивачем вимог:
- пункту 201.10 статті 201 ПК на загальну суму ПДВ 15108313,67 грн, в тому числі: порушення строку реєстрації до 15 календарних днів - на загальну суму ПДВ 10053438,97 грн; від 16 до 30 календарних днів - на загальну суму ПДВ 23765,22 грн; порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів - на загальну суму податку на додану вартість 5031109,48 грн (т.1 а.с.23-37).
28.01.2019 Офісом ВПП на підставі Акта прийнято ППР, яким до позивача за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних визначених статтею 201 та згідно з пунктом статті 120-1.1 статті 120-1 ПК за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 10053438,97 грн застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 1005345,82 грн; від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 23765,22 грн застосовано штраф в розмірі 20% у сумі 4753,05 грн; від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 5031109,48 грн застосовано штраф в розмірі 40% в сумі 2012443,80 грн. Загальна сума штрафу становить 3022542 грн (т.1 а.с.14).
Не погодившись із вище переліченими ППР позивач оскаржив такі в адміністративному порядку.
За наслідками розгляду такої скарги Державною фіскальною службою України (далі - ДФС) прийнято рішення від 11.04.2019 №17019/6199-99-11-06-01-25 (далі - Рішення), яким зазначене ППР залишено без змін, а скаргу ПАТ без задоволення (т.1 а.с.56-65).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
За змістом пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
«Порядок заповнення податкової накладної», затверджений наказом Міністерства фінансів України (далі - Мінфін) від 31.12.2015 №1307 (у редакції наказу Мінфіну 23.02.2017 №276) (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок).
Згідно пункту 1 Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
За пунктом 8 Порядку при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини:
01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);
02 - Складена на постачання неплатнику податку;
03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;
04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;
05 - Складена у зв'язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;
06 - Складена у зв'язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;
07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;
08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість;
09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;
10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;
11 - Складена за щоденними підсумками операцій;
12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);
13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;
14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;
15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.
В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).
У пункті 11 Порядку №1307 визначено, що у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися:
1) в операціях, що не є об'єктом оподаткування;
2) в операціях, звільнених від оподаткування;
3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
У разі складання зведеної податкової накладної в графі «Зведена податкова накладна» робиться помітка «X».
У таких зведених податкових накладних у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН « 600000000000», а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).
У разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН « 100000000000».
У разі складання податкової накладної за операціями з ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника податку; переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих; здійснення операцій з постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН « 400000000000», а в рядку «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.) (пункт 12 Порядку).
Відповідно до пункту 16 Порядку №1307 до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг.
У разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, у цій графі платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України.
У графі 10 зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, вказується вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується податок відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу, згідно з основною ставкою податку та ставкою податку 7 відсотків, які застосовуються при нарахуванні податкових зобов'язань.
До розділу А податкової накладної (рядки I-X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, а саме:
у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість;
у рядках II-IV зазначаються суми податку на додану вартість, нараховані виходячи з обсягів постачання, зазначених у рядках V та VI;
у рядках V-IX зазначаються загальні обсяги постачання товарів/послуг в розрізі кодів ставок, зазначених у графі 8 нижньої табличної частини податкової накладної.
До графи 8 заноситься - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.
У графі 8 зазначається код ставки:
20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою.
У податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, рядки VII-IX не заповнюються.
З матеріалів справи видно, що позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК зареєстровані наступні податкові накладні:
№№607, 613, 614 у яких є помітка, що такі не підлягають наданню отримувачу з причин, що складені на постачання у межах балансу для невиробничого використання (04), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставлено умовний ІПН «400000000000», а в рядку «Отримувач (покупець)» зазначено власне найменування, у розділі Б графі 8 проставлено код ставки « 20» (т.1 а.с.66-71);
№№199, 209, 244, 284, 327, 364, 405, 440, 103, 135, 170, 230, 262, 318, 360, 379, 412, 458, 490, 578, 987, 775, 816, 861, 901, 923, 991, 1267 у яких є помітка, що такі не підлягають наданню отримувачу з причин, що складені за щоденними підсумками операцій (11), у графі «Отримувач (покупець)» зазначено «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставлено умовний ІПН « 100000000000», у розділі Б графі 8 проставлено код ставки « 20» (т.1 а.с.136-175, т.2 а.с.122-139, т.3 а.с.208-211);
№№731, 732, 736, 738, 740, 741, 989, 1001, 1002, 1003, 849, 851, 852, 850, 853, 799, 854, 1251, 1254, 1255, 1256, 1257, 1218, 1219, 1220, 1221, 1222, 1223, 1224, 1225, 715, 716, 718, 719, 720, 721, 670, 671, 672, 676, 677, 678, 679, 680, 682, 452, 657, 658, 659, 660, 661, 662, 555, 636, 637, 638, 639, 453, 484, 485, 486, 487, 489, 670, 671, 684, 685, 639, 453, 484, 485, 486, 487, 489, 670, 671, 684, 685, 686, 687, 726, 727, 728, 732, 733, 734, 735, 736, 1025, 1026, 1036, 1037, 1039, 1040, 1041, 1018, 1019, 1020, 1021, 1022, 1023, 1024, 1025, 1026, 1027, 1028, 204, 205, 206, 683 вказані податкові накладні є зведеними податковими накладними та не підлягають наданню отримувачу (покупцю) з причин, що складені на постачання у межах балансу для невиробничого використання (04), у графі «Отримувач (покупець)» зазначено власне найменування ПАТ, у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставлено умовний ІПН « 600000000000» (т.1 а.с.72-136, 176-249, т.2 1-121, 140-168);
№635 - розрахунок коригування до податкової накладної №588, є помітка, що підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем), не підлягає наданню отримувачу з причин, що складений на постачання неплатнику податку, у графі «Отримувач (покупець)» зазначено «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставлено умовний ІПН « 100000000000» (т.2 а.с.24-26).
З огляду на викладене, необхідно зауважити, що дані податкові накладні зареєстровані платником податків з порушенням встановлених ПК строків. Позивачем не заперечується факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних у ЄРПН.
Проте, апелянт вважає, що оскільки, такі податкові накладні складено на постачання послуг (товарів) для операцій, які не надаються отримувачу (покупцю), то штрафні санкції передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК не підлягають застосуванню.
Вирішуючи вказаний спір, апеляційний суд, так само як і суд першої інстанції вважає за необхідне зазначити, що питання застосування норми права - пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК в частині розуміння виключних випадків звільнення від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних уже неодноразово висловлено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 4 вересня 2018 року у справі №816/1488/17, 13 серпня 2019 року у справі №2040/7988/19, 10 грудня 2019 року у справі №640/7353/19, 11 лютого 2020 року у справі №620/757/19.
Так, Верховний Суд зазначив, що пунктом 120-1.1 статті 120 ПК винятки із загальних правил сформульовано чітко та виходячи з синтаксичного аналізу побудови норми права та дійсної мети законодавця, можна зробити висновок, що внесені Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» зміни запровадили виключні випадки звільнення від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, і такі виключення стосуються реєстрації двох видів податкових накладних: 1) яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування; 2) яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою.
Тобто для застосування виключень і звільнення від відповідальності обов'язковою умовою є звільнення операції від оподаткування або її оподаткування за нульовою ставкою.
Спірні у справі податкові накладні не надаються отримувачу (покупцю), проте судом апеляційної інстанції не встановлено, а позивачем належним чином не доведено, що вони складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
З огляду на це, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції стосовно того, що за цих фактичних обставин справи платник податку не звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, а спірне ППР винесене правомірно та за наявності достатніх для цього підстав.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді О. О. Большакова
Д. М. Старунський
Повне судове рішення складено