16 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 462/1961/19 пров. № СК-857/10043/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Довгої О.І., Матковської З.М.
за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Чернівецької митниці ДФС на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14 серпня 2019 року, ухвалене суддею Пилип'юк Г.М. у м. Львові, у справі № 462/1961/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил, -
27 березня 2019 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача - Чернівецької митниці ДФС, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №1637/40800/18 від 25 липня 2018 року. При цьому позивачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
В обґрунтування позовних вимог покликається порушення відповідачем вимог щодо порядку притягнення до адміністративної відповідальності при винесенні оскаржуваної постанови.
Вказує, що відповідачем розгляд справи про порушення митних правил здійснено без його участі, не повідомивши про місце та час її розгляду.
Оскаржуваною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400,00 грн. Підставою для накладення адміністративного стягнення слугувало встановлення митницею факту порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.470 МК України.
Рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 14 серпня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.
Скасовано постанову Чернівецької митниці Державної фіскальної служби від 25.07.2018 у справі про порушення митних правил №1637/40800/18, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч. 2 ст. 470 МК України, та накладено адміністративне стягнення у штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 гривень. Провадження у справі про порушення митних правил №1637/40800/18 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч. 2 ст. 470 МК України - закрито. У решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, наведених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді в порядку, визначеному ст.268 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Так, судом достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 25.07.2018 начальником Чернівецької митниці ДФС винесено постанову в справі про порушення митних правил № 1637/40800/18, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400,00 гривень (а.с.6-7).
ОСОБА_1 , вважаючи постанову в справі про порушення митних правил №1637/40800/18 від 25.07.2018 протиправною, звернувся до суду з вимогою про її скасування.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 522 Митного кодексу України передбачено, що справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468 - 470, 474, 475, 477 - 481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.
В розумінні ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України (МК України) порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ч.2 ст. 470 МК України вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, особою, яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення такого правопорушення, а так само перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною першою ст. 495 МК України встановлено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, серед іншого: протоколом про порушення митних правил, іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією.
Так, відповідно до ч.6 ст.530 МК України, перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення суб'єкта владних повноважень щодо відповідності критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративне судочинство України, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 3 цієї статті за наслідками розгляду даної категорії справ суд має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Водночас, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил згідно з статтею 531 МК України є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Митного кодексу України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.
За правилами ч.2 цієї статті про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.
Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи (ч.4 ст. 526 МК України).
Згідно доводів позивача відповідачем порушено вимоги щодо порядку здійснення провадження у справі про порушення митних правил, покликаючись на неналежне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про порушення митних правил, як обставину, що вказує на неправомірність оскаржуваної постанови.
Водночас, відповідачем не надано доказів на спростування доводів позивача про неналежне повідомлення про час та місце розгляду справ про порушення митних правил.
Неналежне повідомлення особи, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, дати, часу та місця розгляду справи є порушенням визначених статтею 498 Митного кодексу України прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та вимог ст.526 МК України.
Колегія суддів зауважує, що розгляд справи без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, можливий лише за сукупності умов, які передбачають такий розгляд: належного повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та за відсутності заявлених такою особою клопотань про перенесення розгляду справи.
Відтак, начальнику Чернівецької митниці ДФС Салагору М.М. при прийнятті рішення про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 необхідно було встановити наявність доказів про належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про порушення митних правил особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.
Як наслідок, апеляційний суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваної постанови посадовою особою Чернівецької митниці ДФС не було надано належної оцінки щодо наявності підстав для розгляду справи про порушення митних правил №1637/40800/19 без участі ОСОБА_1 .
Наведені обставини враховані судом першої інстанції при перевірці законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил на відповідність критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, визначених ч.2 ст.2 КАС України, та стосовно наявності передбачених статтею 531 МК України підстав для його скасування.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові особисте суб'єктивне бачення порушеного права чи охоронюваного інтересу та спосіб його захисту.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Позивачем при зверненні до суду заявлено позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови Чернівнцької митниці ДФС в справі про порушення митних правил №1637/40800/18 від 25 липня 2018 року.
На підставі аналізу норм законодавства та обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що вірним способом відновлення порушених прав позивача є скасування постанови Чернівецької митниці ДФС в справі про порушення митних правил №1637/40800/18 від 25.07.2018 та закриття провадження у справі, що відповідає положенням ч. 3 ст. 286 КАС України.
Водночас позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною оскаржуваної постанови Чернівецької митниці ДФС в справі про порушення митних правил №1637/40800/18 від 25.07.2018 не підлягають задоволенню, оскільки такі охоплюються вимогами про її скасування.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Керуючись статтями 242, 271, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Чернівецької митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14 серпня 2019 року у справі №462/1961/19 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді О. І. Довга
З. М. Матковська