Справа № 640/17056/19
16 березня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Оксененка О.М., Мельничука В.П., перевіривши відповідність вимогам ст. 296 КАС України апеляційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2020 року.
Разом із апеляційною скаргою відповідач звернувся із клопотанням про відстрочення сплати судового збору.
Клопотання вмотивоване відсутністю можливості сплати судового збору проте, це не є підставою для відстрочення сплати судового збору з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 133 КАС України, передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною 1 ст. 8 Закону «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
В силу частини 2 цієї норми, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, наведені у ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI підстави не звільняють апелянта від обов'язку сплатити судовий збір.
Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
З огляду на викладене, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень, відстрочення чи розстрочення такої сплати.
За таких обставин підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору відсутні.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 133, 243, 325 КАС України,
У задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2020 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.О. Лічевецький
Суддя О.М. Оксененко
Суддя В.П. Мельничук