10 березня 2020 року м. Дніпросправа № 280/4835/19
Суддя І інстанції - Максименко Л.Я.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Мельника В.В., Сафронової С.В.,
за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним позовом до суду в якому просив зобов'язати відповідача вилучити з персонально-довідкового обліку УІАП ГУНП на обліку по Запорізькій області всі персональні данні ОСОБА_1 , як особи фігуранта у будь- якому кримінальному провадженні.
В обґрунтування позову посилається на те, що інформація про позивача, як особи фігуранта у кримінальній справі № 33011-2-1-2011/011059 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України є недостовірною, а тому підлягає вилученню, оскільки відповідно до офіційних відповідей йому стало відомо про те, що кримінальна справа № 33011-2-1-2011/011059 фактично втрачена.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав на нього апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову якою задовольнити його вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що з офіційної відповіді прокуратури вбачається, що документи про пред'явлення позивачу обвинувачення відсутні, як відсутня і сама кримінальна справа, місцезнаходження якої невідоме.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Національної поліції в Запорізькій області просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник Головного управління Національної поліції в Запорізькій області не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, а також перевіривши рішення суду першої інстанції на підставі аналізу встановлених фактичних обставин справи і правильності застосування норм матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 прокуратурою Запорізької області надано відповідь (від 27.06.2019 вих. № 4/2/2-282-18) в якій повідомлено позивача про те, що кримінальна справа № 33011-2-1- 2011/011059, у якій Вам пред'явлене обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, 20.06.2011 надійшла до Запорізької прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері з Лінійного відділу міліції ст. Запоріжжя УМВС України на Придніпровській залізниці. Згідно з книгою обліку кримінальних справ, направлених для затвердження обвинувального висновку, № 88 за 2011 рік Запорізької прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, 25.06.2011 вказана кримінальна справа за вихідним номером № 11059вих.11 скерована до суду для розгляду по суті. За інформацією районних судів м. Запоріжжя та Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області вказана кримінальна справа для розгляду по суті до районних судів Запорізької області не надходила. З огляду на викладене, прокуратурою області 10.08.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне провадження № 42018080000000302 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, щодо службової недбалості, внаслідок якої допущено втрату кримінальної справи, у якій Вам пред'явлено обвинувачення. За наслідками досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні 29.12.2018 слідчим прокуратури області винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 384 КК України у зв'язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що неможливість встановити місце знаходження кримінальної справи не може бути підставою для вилучення інформації із бази даних оперативно-довідкового обліку, крім того наявність такої інформації у відповідних картотеках не порушує та не обмежує права позивача.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 11 Закону України від 02.10.1992 № 2657-XII «Про інформацію» (далі Закон України № 2657-XII) кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон України № 2939-VI).
Відповідно до ст. 1 Закону № 2939-VI цей закон регулює правові відносини, пов'язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв'язку з обробкою персональних даних.
Вказаний Закон поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.
Відповідно до статті 5 наведеного Закону об'єктами захисту є персональні дані.
Частиною 2 статті 6 Закону № 2939-VI визначено, що персональні дані мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби, визначеної метою їх обробки.
Пунктом 6 частини 2 статті 8 цього ж Закону передбачено, що суб'єкт персональних даних має право пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 2939-VI збирання персональних даних є складовою процесу їх обробки, що передбачає дії з підбору чи впорядкування відомостей про фізичну особу.
Статтею 15 Закону № 2939-VI визначено, що персональні дані видаляються або знищуються в порядку, встановленому відповідно до вимог закону.
Персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі: 1) закінчення строку зберігання даних, визначеного згодою суб'єкта персональних даних на обробку цих даних або законом; 2) припинення правовідносин між суб'єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником бази, якщо інше не передбачено законом; 3) видання відповідного припису Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого; 4) набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних. Персональні дані, зібрані з порушенням вимог цього Закону, підлягають видаленню або знищенню у встановленому законодавством порядку.
Персональні дані, зібрані під час виконання завдань оперативно-розшукової чи контррозвідувальної діяльності, боротьби з тероризмом, видаляються або знищуються відповідно до вимог закону.
Таким чином, згідно з вищенаведених норм Закону персональні дані мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби.
Частиною першою статті 8 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон України № 580-VIII) визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження поліції у сфері інформаційно-аналітичного забезпечення та формування інформаційних ресурсів передбачено ст. 25, 26 Законом № 580-VIII.
Пунктом першим частини другої статті 25 цього ж Закону визначено, що в рамках інформаційно-аналітичної діяльності поліція формує бази даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України.
Частина друга статті 25 Закону №580-VIII регламентує, що поліція в рамках інформаційно-аналітичної діяльності формує бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України.
Пунктом 2 частини першої статті 26 вказаного Закону визначено, що поліція наповнює та підтримує в актуальному стані бази даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, осіб, які їх учинили, руху кримінальних проваджень; обвинувачених, обвинувальний акт щодо яких направлено до суду.
Згідно з частиною першою статті 28 Закону № 580-VIII поліція вживає всіх заходів для недопущення будь-яких порушень прав і свобод людини, пов'язаних з обробкою інформації.
Частиною 3 статті 7 Закону № 580-VIII встановлено, що здійснення заходів, що обмежують права і свободи, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування.
Порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України визначено Інструкцією про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Державного департаменту України з питань виконання покарань № 823/188 від 23.08.2002 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2002 року № 738/7026 (далі - Інструкція).
Пунктом 4 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону.
В зв'язку з чим вказана Інструкція застосовується в діяльності органів Національної поліції.
Відповідно до підпункту 9.9 пункту 9 Інструкції інформацію про судимість (несудимість) за особистими зверненнями громадян надають територіальні УОІ-ВОІ за місцем останнього постійного мешкання цих громадян з урахуванням вимог статей 5, 89, 108 КК України. Довідка надається на бланку встановленого зразка за підписом керівника та засвідчується печаткою підрозділу з її обов'язковою реєстрацією.
Згідно з пунктом 2.1 Інструкції, об'єктами оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку є особи, які на території України обвинувачуються у вчиненні злочинів або засуджені, розшукуються, затримані за підозрою в занятті бродяжництвом, а також громадяни України, що вчинили злочини за її межами і відомості про яких надійшли офіційними каналами згідно з міжнародними договорами у сфері обміну інформацією, які набрали чинності в установленому порядку.
Згідно з підпунктом «в» пункту 11.1 Інструкції, з оперативно-довідкових картотек ДІТ при МВС та територіальних УОІ-ВОІ вилучаються облікові документи на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності як обвинувачені, кримінальні справи стосовно яких припинені на стадії досудового слідства на підставі реабілітації або відносно яких судом прийнято виправдувальний вирок.
Знімаються з обліку облікові документи за терміном зберігання після відбування покарання.
Отже, всі процесуальні дії, що стосуються розслідування кримінальних справ, які приймаються посадовими особами, обліковуються УІПКП « 102» ГУНП на підставі наданих процесуальних рішень.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що персонально-довідковий облік є частиною єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, тобто, володільцем цього обліку є МВС України, а управління інформаційно-аналітичної підтримки Управління відповідно до статті 25 Закону № 580-VIII є його користувачем.
Відповідно до пункту першого частини 3 статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.
За таких обставин колегія суддів зазанчає, що надання фізичній особі відомостей про неї не обмежується лише інформацією про відсутність (наявність) судимості у особи, але й передбачає надання іншої інформації, що обробляється в ОДК.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29.11.2016 року № 1256 «Про організацію доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України» затверджено Порядок доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України.
Цей Порядок визначає умови, підстави та процедуру надання відомостей з інформаційної підсистеми «Оперативно-довідкова картотека» єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, що містить відомості стосовно осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, та осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури.
Пунктом другим Порядку доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України визначено, що довідка - документ, який містить відомості з персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України та який залежно від обсягу запитуваної особою інформації може містити відомості про: відсутність (наявність) судимості; притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України.
Порядок вилучення облікових документів передбачений пунктом 11.1 Інструкції.
Так, з оперативно-довідкових картотек ДІТ при МВС та територіальних УОІ-ВОІ вилучаються: а) раніше складені облікові документи у разі їх переоформлення на підставі постанов органів слідства (дізнання) або ухвал судів про уточнення (зміну) анкетних даних осіб, що стоять на обліку; б) алфавітні картки на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності, до яких не застосовувався запобіжний захід у вигляді взяття під варту, при заміні цих карток на арештантські або картки з рішенням суду; в) облікові документи на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності як обвинувачені, кримінальні справи стосовно яких припинені на стадії досудового слідства на підставі реабілітації або відносно яких судом прийнято виправдувальний вирок; г) облікові документи, що підлягають вилученню у зв'язку із закінченням строку їх зберігання відповідно до п.10 Інструкції.
З матеріалів справи вбачається, що кримінальна справа № 33011-2-1- 2011/011059, у якій позивачу пред'явлене обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, 20.06.2011 надійшла до Запорізької прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері з Лінійного відділу міліції ст. Запоріжжя УМВС України на Придніпровській залізниці. Згідно з книгою обліку кримінальних справ, направлених для затвердження обвинувального висновку, № 88 за 2011 рік Запорізької прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, 25.06.2011 вказана кримінальна справа за вихідним номером № 11059вих.11 скерована до суду для розгляду по суті. За інформацією районних судів м. Запоріжжя та Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області вказана кримінальна справа для розгляду по суті до районних судів Запорізької області не надходила.
Пунктом 4 глави 6 розділу 2 Порядку внесення відомостей до ЄДР визначеного Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом ГПУ від 06.04.2016 року № 139 визначено, що при внесенні інформації про кримінальні правопорушення минулих років, у яких встановлено особу правопорушника, одночасно відображаються відомості щодо його затримання, порушення кримінальної справи стосовно нього, пред'явлення обвинувачення за нормами КПК України (у редакції 1960 року), оголошення розшуку тощо.
Департаментом інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України стосовно позивача наявна повна інформація щодо нього та його персональних даних, що обробляються в ОДК, без вибіркового принципу надання чи не надання певної частини інформації.
При цьому, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 3 Кримінально процесуального кодексу України притягнення до кримінальної відповідальності - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а тому посилання в апеляційній скарзі на втрату кримінального провадження є безпідставним.
Наявність відомостей про позивача не є констатацією винуватості позивача у вчиненні злочину, не суперечить закріпленим у статті 62 Конституції України і статті 17 КПК України засадам презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, не перешкоджає його професійній діяльності і не обмежує жодних інших прав та інтересів.
Матеріали справи не містять відповідних офіційних документів, які б доводили, що інформація стосовно позивача є неповною або неточною, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.
В повному обсязі постанова складена 12 березня 2020 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя В.В. Мельник
суддя С.В. Сафронова