30 січня 2020 року м. Дніпросправа № 160/2952/19
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Божко Л.А.
перевіривши відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року у справі №160/2952/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року у вказаній вище справі адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Перевіривши вказану апеляційну скаргу на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на час подання апеляційної скарги) визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, для обчислення розміру судового збору за подання апеляційної скарги необхідно встановити, яка сума судового збору підлягала сплаті за подання адміністративного позову.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.11.2018 року № 0008854001 форми "С" на суму штрафних санкцій 17 000 грн. 00 коп..
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року установлено у розмірі 1921 гривня.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на час подання позовної заяви) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням викладеного, при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду скаржникові необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1152,60 грн (768,40 грн х 150%).
Скаржник документ про сплату судового збору до апеляційної скарги не додав та заявив суду клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В обгрунтування клопотання зазначається, що скаржник не має можливості сплатити судовий збір , оскільки зупинено операції з бюджетними коштами за всіма рахунками.
Суд вважає, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведеної норми вбачається, що єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є майновий стан сторони.
Разом з тим, зупинення операцій з бюджетними коштами за всіма рахунками бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не є безумовною підставою для звільнення такої особи від сплати судового збору.
З огляду на зміст та правову конструкцію частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що прийняття рішення про звільнення від сплати судового збору є дискреційною функцією суду.
Частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач, -
Відмовити Головному управлінню ДФС у м.Києві в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 1152 грн. 60 коп. за реквізитами: отримувач коштів: отримувач коштів: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA7089999980313141206081004004; Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Якщо недоліки апеляційної скарги не будуть усунені в зазначений строк, апеляційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.А. Божко