10 березня 2020 р.Справа № 480/1901/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Чалого І.С. , Зеленського В.В. ,
за участю секретаря судового засідання Олійник А.А.
представника позивача Бельського В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та представника ОСОБА_1 - адвоката Сергеєвої Світлани Анатоліївни на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Опімах, м. Суми, повний текст складено 09.12.19 року по справі № 480/1901/19
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради
третя особа: Ковпаківський відділ державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області
про визнання розпорядження протиправним,
Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради (далі - відповідач), третя особа: Ковпаківський відділ державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області (далі - Ковпаківський ВДВС ГТУЮ у Сумській області), в якому просить визнати протиправним розпорядження Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 04.09.2018.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач та його представник подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просять скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 та прийняти нове судове рішення - про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Так, в обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що суд першої інстанції не врахував ту обставину, що приймаючи оскаржувані рішення, Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради не переконався, чи був поданий виконавчий лист про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чи було відкрито виконавче провадження, чи вживались заходи державним виконавцем по примусовому стягненню з нього аліментів.
Державний виконавець, видаючи довідки заявниці, не викликав позивача для з'ясування обставин щодо отриманих ним доходів та сплати аліментів, не був направлений виконавчий лист до Управління Пенсійного фонду України.
Також, представники відповідача не перевірили ті обставини, що позивач має постійне місце проживання та реєстрації, є інвалідом 2 групи, з березня 2014 року отримує пенсію.
Крім того, тривалий час позивач здійснює захист своїх порушених прав в судах різних інстанцій та в органах досудового розслідування з приводу відсутності кровного споріднення з ОСОБА_3 , батьком якого є інша особа, а не позивач.
На даний час Сумським міським відділом поліції здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за фактом підробки підпису позивача в органах ЗАГСу при отриманні ОСОБА_2 свідоцтва про встановлення батьківства. Хід слідства триває, що підтверджується листом Сумської місцевої місцевої прокуратури.
Представник позивача, в обґрунтування вимог апеляційної скарги, зауважує, що рішення про призначення допомоги ОСОБА_2 були прийняті на підставі довідок Ковпаківського відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 25.03.2016 та від 26.09.2016 про те, що ОСОБА_2 не отримувала аліменти від ОСОБА_1 .
Проте, в цих довідках не зазначено, в зв'язку з чим ОСОБА_2 не отримує аліментів, з цих довідок не вбачається, які заходи вживались державним виконавцем для стягнення аліментів та чому вони виявились безрезультатними.
В свою чергу, суд першої інстанції повинен був надати оцінку наданим позивачем доказам та дослідити законність та обґрунтованість надання Департаментом соціального захисту населення Сумської міської ради тимчасової державної допомоги за заявою ОСОБА_2 та законності прийняття розпорядження Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 04.09.2018.
Так, ОСОБА_1 з грудня 2000 року зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . До цього часу він місця реєстрації та місця проживання не змінював, мав постійний дохід і отримував пенсію по інвалідності, з 08 жовтня 2014 року зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області, як отримувач пенсії.
В зв'язку з цим, він не ухилявся і не міг ухилятись від сплати аліментів.
Державному виконавцю достатньо було направити запит в ДФС для з'ясування виплат, які отримує ОСОБА_1 , та направити виконавчий лист до Управління Пенсійного фонду для виконання рішення суду про стягнення аліментів.
Ковпаківський відділ державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області був залучений в якості третьої особи у справі.
В позовній заяві ставилось питання про витребування з Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області копію виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 аліментів.
Проте, матеріали виконавчого провадження судом витребувані не були.
Незважаючи на ті обставини, що пояснень щодо позову третьою особою надано не було, рішення у справі було ухвалене.
Таким чином, представник позивача вважає, що оцінку оскаржуваного розпорядження можливо було давати тільки внаслідок безпосереднього дослідження судом матеріалів виконавчого провадження.
В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні вимог апеляційних скарг.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу позивача погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його законним та обґрунтованим, з підстав, наведених у судовому рішенні, а апеляційну скаргу вважає безпідставною, у зв'язку з чим просить її залишити без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 - без змін.
Представник третьої особи подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційних скарг, що 04.09.2018 Департаментом соціального захисту населення Сумської міської ради прийнято розпорядження, яким, у зв'язку з досягненням дитиною 18-річного віку, стягнуто з ОСОБА_1 кошти виплаченої тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, ОСОБА_2 на дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01.03.2016 по 28.02.2017 відповідно до ч. 3 п. 10 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. N 189, в розмірі 8885,72 грн. (а.с.59).
Зазначене розпорядження прийняте відповідачем на підставі рішень Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 були виплачені грошові суми державної допомоги на дитину:
- рішення від 20.04.2016, яким призначено допомогу сім'ям з дітьми за заявою ОСОБА_2 на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на період з 01.03.2016 по 30.05.2016 в розмірі 727,50 грн. та на період з 01.05.2016 по 30.08.2016 в розмірі 765,50 грн.;
- рішення від 03.10.2016, яким призначено допомогу сім'ям з дітьми за заявою ОСОБА_2 на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на період з 01.05.2016 по 30.08.2018 у розмірі 688,62 грн. (а.с.60,61).
Не погоджуючись з вказаним розпорядженням відповідача від 04.09.2018, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що розпорядження Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 04.09.2018 відповідає нормам чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Механізм надання тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме, визначається Порядком призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. N 189 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 2 Порядку тимчасова допомога призначається у разі, коли:
- рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення;
- стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;
- місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.
Відповідно до п. 10 Порядку виплата тимчасової допомоги припиняється, зокрема, у разі досягнення дитиною 18-річного віку.
Згідно з ч. 10 ст. 181 Сімейного кодексу України суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.
У позовній заяві, у відповіді на відзив, в апеляційних скаргах позивач та його представник зазначають, що позивач ніколи не ухилявся від сплати аліментів, має постійне місце проживання та реєстрації, він є інвалідом другої групи та отримує пенсію.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що саме ухилення від сплати аліментів є підставою для видання розпорядження про стягнення з позивача коштів виплаченої тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме.
Так, у даному випадку, факт ухилення позивача від сплати аліментів, як підстава винесення оскаржуваного розпорядження Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 04.09.2018, встановлений заочним рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 09.04.2019 у справі № 592/302/19, зміненим в частині вирішення питання розподілу судових витрат постановою Сумського апеляційного суду від 10.09.2019, про стягнення на користь Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме (а.с.67-69).
Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, обґрунтованість підстави винесення спірного розпорядження Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 04.09.2018 встановлена судовими рішеннями, отже, воно є таким, що відповідає приписам ч. 2 ст. 2 КАС України.
Апеляційні скарги позивача та його представника зводяться в цілому до порушень вимог законодавства з боку державного виконавця, який, видаючи довідки заявниці, не викликав позивача для з'ясування обставин щодо отриманих ним доходів та сплати аліментів, не був направлений виконавчий лист до Управління Пенсійного фонду України.
В свою чергу, протиправність дій чи бездіяльності державної виконавчої служби позивачем не оскаржується, позовних вимог до ВДВС не заявлено.
В той же час, підставою для скасування спірного розпорядження від 04.09.2018 та рішень Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 20.04.2016, від 03.10.2016 є саме, на думку апелянтів, протиправність дій державного виконавця, яка в судовому порядку не оскаржена.
При цьому, колегія суддів зауважує, що зазначені вище розпорядження, заяви та довідки, видані державною виконавчою службою, в обґрунтування підстав стягнення тимчасової державної допомоги, Департаментом надавались до суду під час розгляду справи №592/302/19, і Ковпаківський районний суд м. Суми та Сумський апеляційний суд при вирішенні справи по суті надали правову оцінку зазначеним документам.
Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що відповідачем на виконання ухвали до суду апеляційної інстанції також надано документи (заяви, довідки, матеріали виконавчого провадження), на підставі яких прийняті оскаржувані розпорядження і рішення.
Отже, відповідач - Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради, приймаючи оскаржуване розпорядження від 04.09.2018, діяв в межах чинного законодавства та на підставі встановленого судовими рішеннями Ковпаківського районного суду м. Суми від 09.04.2019 та Сумського апеляційного суду від 10.09.2019 у справі № 592/302/19 факту ухилення позивача від сплати аліментів.
Враховуючи викладене, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що розпорядження Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 04.09.2018 відповідає нормам чинного законодавства.
Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що позивачем самим 21.12.2019 вся сума боргу по тимчасовій державній допомозі в розмірі 8885,72 грн. була повернута Департаменту через рахунки органу державної виконавчої служби.
Зазначений факт підтверджується випискою департаменту від 21.12.2019 та постановою про закінчення виконавчого провадження від 17.12.2019 ВП №60854881.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність свого рішення, що оскаржується.
Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та представника ОСОБА_1 - адвоката Сергеєвої Світлани Анатоліївни залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 року по справі № 480/1901/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді І.С. Чалий В.В. Зеленський
Повний текст постанови складено 16.03.2020 року