ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 березня 2020 року м. Київ № 826/8290/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Маруліної Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:
- визнати дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправними щодо переведення на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про прокуратуру" із застосуванням заробітної плати чоловіка ОСОБА_2 на момент перерахунку пенсії у 2008 році в розмірі 8766,34 грн.;
- зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести та виплатити пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" з 12.02.2018 із застосуванням чинної заробітної плати померлого чоловіка ОСОБА_2 на момент смерті в розмірі 25 790,56 грн. відповідно довідки Генеральної прокуратури України від 02.02.2016 №18-52зп, з урахуванням раніше здійснених виплат.
- стягнути на користь позивача з асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що при переведенні її на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про прокуратуру» враховано довідку від 29.10.2008 року №18-846.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
10.08.2018 року представником Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) подано Відзив, в якому зазначено, що пенсія померлому годувальнику була перерахована відповідно до постанови Подільського районного суду м. Києва від 19.05.2016 № 758/2203/16-а, оскільки іншого чинним законодавством не передбачено. Враховуючи, що останній перерахунок пенсії годувальнику був здійснений на 01.02.2008, то пенсію по втраті годувальника за матеріалами пенсійної справи Позивача проведено по довідці від 29.10.2008 №18-846 зп. із зазначеної в ній суми, саме: - 8766,34 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2018 року замінено відповідача у справі №826/8290/18, а саме Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 40376133), його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).
20.06.2019 року представником позивача через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) подано Клопотання про пришвидшення розгляду справи.
02.07.2019 року у відповідь на вищезазначене клопотання, листом за підписом судді повідомлено позивача про стан розгляду справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 з 22.11.2006 року, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 перебував на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 19.05.2016 року у справі №758/2203/16-а адміністративну позовну заяву ОСОБА_2 до Центрального об'єднання Управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задоволено; визнано протиправними дії Центрального об'єднання Управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Генеральної прокуратури України про заробітну плату від 2 лютого 2016 року №18-52зп; зобов'язано Центральне об'єднане Управління Пенсійного фонду України у м. Києві провести перерахунок пенсії за вислугу років на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 02.02.16 №18-52зп у відповідності до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.95 №358/95 BP), у редакції Закону України від 12.07.2001 р. №2663-ІІІ) з розрахунку 80% від суми заробітку 25790,56 грн. без обмеження суми пенсійної виплати.
Розпорядженням Центрального об'єднання Управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 08.06.2017 року №173632 перераховано пенсію ОСОБА_2 з розрахунку 85% від суми заробітку 25 790,56 грн., розмір пенсії останнього склав 21 921,97 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 .
У зв'язку зі смертю чоловіка позивач, звернулась із заявою до Центрального управління Пенсійного фонду України в місті Києві про переведення з одного виду пенсії на інший - по втраті годувальника.
Листом від 19.04.2018 року №20363/05 відповідачем повідомлено позивача, що з 12.02.2018 року її переведено на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Разом з тим, у вищевказаному листі зазначено, що розмір пенсії складає 8766.34 х 60%=5259.80 грн.:
Де 8766.34 - розмір заробітної плати станом на 28.02.2008 року;
60% - відсоток, який взято відповідно до п.19 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».
Не погоджуючись із вищезазначеним розміром своєї пенсії після переведення на пенсію по втраті годувальника позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Частиною дев'ятнадцятою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон України «Про прокуратуру») визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї прокурора або слідчого, які були на його утриманні на момент смерті (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), за наявності у померлого годувальника стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім'ї, 70 відсотків - на двох і більше членів сім'ї. До непрацездатних членів сім'ї померлого прокурора або слідчого належать особи, зазначені у статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В свою чергу, відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-IV ), пенсія у зв'язку із втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 36 Закону №1058-IV непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку.
При цьому, судом встановлено, що на час смерті ОСОБА_2 перебував на обліку у відповідача та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Також судом встановлено, що позивач, на час смерті ОСОБА_2 , перебувала з останнім в зареєстрованому шлюбі та отримувала пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Крім того, як вбачається з Розпорядження відповідача від 08.06.2017 року №173632 станом на момент звернення ОСОБА_1 з заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру», розмір окладу її померлого чоловіка, складав 25 790,56 грн. Такий розмір заробітної плати зазначений і у довідці Генеральної прокуратури від 02.02.2016 року №18-52зп, на підставі якої Подільським районним судом міста Києва зобов'язано перерахувати пенсію ОСОБА_2 .
Відтак, позивач має право на визначення розміру пенсії на підставі частини дев'ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 60% середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім'ї, саме згідно довідки від 02.02.2016 року №18-52зп, оскільки на час подання відповідної заяви досягла пенсійного віку і отримувала пенсію за віком.
В той же час, як встановлено судом, відповідачем визначено розмір пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з втратою годувальника, виходячи з даних попередньої довідки від 29.10.2008 року №18-846зп, з зазначеним в ній розміру заробітної плати - 8766,34 грн., чинної ще станом на 2008 рік, який не є «чинним заробітком» на момент виникнення права на пенсію у зв'язку з втратою годувальника в розумінні статті 86 Закону України «Про прокуратуру», оскільки, як вже зазначалось вище, за приписами частини дев'ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається, зокрема, на одного члена сім'ї - у розмірі 60 відсотків середньомісячного саме (чинного) заробітку.
Таким чином, суд вважає, що відповідач, при розрахунку розміру пенсії позивача по втраті годувальника на підставі довідки 29.10.2008 року №18-84зп діяв не у відповідності до вимог частини дев'ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру», відтак дії відповідача щодо переведення позивача на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про прокуратуру" із застосуванням заробітної плати її чоловіка ОСОБА_2 на момент перерахунку пенсії у 2008 році в розмірі 8766,34 грн., не можуть відповідати критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В свою чергу відповідачем не надано суду жодних належних і допустимих у розумінні статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України доказів, які б підтверджували правомірність прийняття оскаржуваного рішення.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем сплачено судовий збір за подання позову до Окружного адміністративного суду міста Києва у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією від 27.04.2018 року №0.0.1023528658.1.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про стягнення судового збору на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправними щодо переведення на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про прокуратуру" із застосуванням заробітної плати чоловіка ОСОБА_2 на момент перерахунку пенсії у 2008 році в розмірі 8766,34 грн.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перевести та виплатити пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" з 12.02.2018 із застосуванням чинної заробітної плати померлого чоловіка ОСОБА_2 на момент смерті в розмірі 25 790,56 грн. відповідно до довідки Генеральної прокуратури України від 02.02.2016 №18-52зп, з урахуванням раніше здійснених виплат.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.).
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16);
Повне судове рішення складено 16.03.2020 року.
Суддя Л.О. Маруліна