16 березня 2020 року Чернігів Справа № 620/522/20
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача з 79% до 70% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 79% сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Позов мотивовано тим що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду виніс рішення від 04.02.2019 у справа №240/5401/18 яким вказав, що при перерахунку пенсії з 01.01.2018 відповідно до ст.63 Закону №2262 на підставі Постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч.2 ст.13 Закону №2262, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Позивач вважає, що оскільки йому була призначена пенсія виходячи із 79% грошового забезпечення то норма про обмеження максимального розміру пенсії до 70% на нього не розповсюджується, а перерахунок повинен бути проведений із розрахунку в 79% грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 14.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представником відповідача, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та зазначає, що пенсія позивачу зменшена не була, а під час перерахунку основний розмір пенсії був обчислений у розмірі 70% грошового забезпечення відповідно до норм чинного законодавства на момент здійснення перерахунку. Крім того, представник відповідача наголошує на тому, що позивачем пропущений строк звернення до суду.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Позивачу з 23.12.2004 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на виконання положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", провів перерахунок пенсії позивачу виходячи з розміру 70% грошового забезпечення.
Вважаючи, що відповідачем було безпідставно зменшено розмір перерахованої пенсії виходячи з 70% замість 79%, що суперечить нормам чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку наведеним обставинам, суд зазначає наступне.
В силу ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними (ст.46 Конституції України).
Отже, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Так, згідно з ч.3 ст.63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення.
В зазначену вище статтю, Законом України від 08.07.2011 №3668 були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення. В подальшому Законом України від 27.03.2014 №1166-VІІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» обмежено максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення до 70% (набрали чинності 01.05.2014).
При цьому, судом встановлено, що пенсія позивачу була встановлена та виплачувалась у розмірі 79% грошового забезпечення, що підтверджується розрахунком (а.с.4-5) та копією протоколу перерахунку пенсії за вислугу років (а.с.6).
Суд зазначає, що ст.22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Тобто, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені Законами України від 08.07.2011 №3668 та від 27.03.2014 №1166-VІІ зміни до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення, є звуженням змісту та обсягу вже існуючих у позивача прав і свобод у вигляді призначення йому пенсії виходячи із 79% розміру грошового забезпечення.
Крім того, внесені зміни жодним чином не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного суду, висловленою у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі №Пз/9901/58/18.
Також слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, їх не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Суд зазначає, що гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Отже, з урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що дії ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо зменшення розміру пенсії позивачу з 79% до 70% при проведенні її перерахунку є протиправними, а тому слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу у розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення.
Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Кодекс адміністративного судочинства України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та строки перерахунку пенсій є Закон №2262-ХІІ.
Згідно ч.3 ст.51 Закону №2262-ХІІ (у редакції Закону України від 15.07.2015 №614, який набрав чинності 05.08.2018) перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Таким чином, враховуючи, що перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018 був проведений органом Пенсійного фонду України з протиправним зменшенням розміру пенсії, тому право позивача на перерахунок пенсії з 01.01.2018 є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком в силу вимог ч.3 ст.51 зазначеного вище Закону.
Наведене також обумовлює висновок про те, що оскільки відповідачем протиправно виплачувалась пенсія позивачу у зменшеному розмірі, вимоги щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити виплату з урахуванням виплачених сум належить задовольнити.
Відповідно, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії слід задовольнити повністю.
При цьому, згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 79% до 70% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 ОСОБА_1 , відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 79% сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області ( вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 21390940)
Повне рішення суду складено 16.03.2020.
Суддя Л.О. Житняк