Справа № 580/3869/19
про залишення апеляційної скарги без руху
16 березня 2020 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Бєлова Л.В., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом апеляційної інстанції інстанції 26 лютого 2020 року за вх№7227.
Перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України з наступних підстав.
Так, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ставки судового збору обраховуються, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1921,00 грн., який встановлений станом на 01 січня 2019 року.
Розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року становить 1152 грн. 60 коп.(1921*0,4*150%).
В апеляційній скарзі міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору, у якому позивач посилається на свій незадовільний майновий стан.
Перевіривши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Законом України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити від сплати судового збору за таких умов, зокрема, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Водночас, суд зауважує, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Так, позивачем на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору у зв'язку з незадовільним майновим станом надано Індивідуальні відомості про застраховану особу (Форма ОК-5 та Форма ОК-7) з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, сформованого за звітні 2000-2011 роки.
Разом з тим, суд вважає, що надані позивачем докази не є належним підтвердженням розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, з огляду на таке.
Так, відповідно до п. 1 розділу 5 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 18.06.2014 № 10-1, інформація з Реєстру застрахованих осіб використовується з додержанням вимог Законів України "Про інформацію" та "Про захист персональних даних" виключно для потреб, визначених статтею 17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Згідно з ч. 1 ст. 17 вказаного Закону, інформація з Державного реєстру використовується з додержанням вимог законів України "Про інформацію" та "Про захист персональних даних" виключно для потреб, визначених цим Законом та законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також для призначення всіх видів державної соціальної допомоги та субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, виявлення фактів використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю роботодавцями, банками, підприємствами, установами та організаціями з метою її використання для обслуговування громадян (за їхньою згодою або у випадках та порядку, встановлених законодавством у сфері захисту персональних даних) для аналізу зайнятості випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої та вищої освіти та для обміну інформацією з Централізованим банком даних з проблем інвалідності.
Аналіз зазначених правових норм щодо переліку цілей використання Індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5 та Форма ОК-7) та відомостей, що містяться в таких Формах, виключає можливість застосувати надану позивачем довідку для підтвердження наявності підстав звільнення від сплати судового збору відповідно до ч. 1 ст. 8 Законом України «Про судовий збір».
Останні не є належними доказами, що свідчить про майновий стан апелянта, оскільки в них відсутня повна інформація про розмір його річного доходу за попередній календарний рік.
Разом з тим, таких доказів як довідка про розмір отримуваної позивачем пенсії, у разі її призначення, довідки про залишок коштів на рахунках, довідки Державної фіскальної служби про доходи тощо апелянтом не надано.
Отже, суд позбавлений можливості встановити за поданим документом наявність передбачених законом підстав для звільнення позивача від судового збору.
А тому, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для звільнення від сплати судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Тому, у зв'язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу позивача залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного суду:
- доказів щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору;
- або оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" порядку в розмірі 1152 грн. 60 коп. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:
UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шостий апеляційний адміністративний суд.
Керуючись ст.ст. 169, 283, 298, 328 КАС України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 7 (сім) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.
У разі невиконання вимог ухвали у зазначений вище строк, апеляційну скаргу буде повернено особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л. В. Бєлова