Справа № 320/3218/19
16 березня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бєлової Л.В. та суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В. перевіривши клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області про відстрочення сплати судового збору та апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним рішення та скасування податкової вимоги про сплату боргу,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області подано апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом першої інстанції 10 лютого 2020 року за вх№573/20.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам п.1 ч.5 ст. 296 КАС України.
Судом апеляційної інстанції вимагалося усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання суду апеляційної інстанції оригіналу документу про сплату судового збору.
27 лютого 2020 року відповідач отримав копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року, що підтверджується відповідною відміткою на супровідному листі про направлення копії ухвали суду апеляційної інстанції.
На виконання вимог зазначеної ухвали суду апеляційної інстанції Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року.
Перевіривши клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Законом України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Проте, відповідач не відноситься до жодної категорії, для якої передбачена можливість звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 09 січня 2018 року у справі К/9901/4048/17.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Відповідно до ч. 6 ст. 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 10 березня 2020 року.
Станом на 16 березня 2020 року не надходило жодних документів на виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року.
Оскільки, апелянтом вказівки суду апеляційної інстанції, викладені в ухвалі від 24 лютого 2020 року, виконані не були, апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше 5 (п'яти) днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до ч.7 ст.298 КАС України копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. 169, 255, 298 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним рішення та скасування податкової вимоги про сплату боргу - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями.
Ухвала може бути оскаржена протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з урахуванням положень статті 329 КАС України.
Ухвалу підписано колегією суддів 16 березня 2020 року.
Суддя-доповідач Л.В. Бєлова
Судді В.О.Аліменко
Н.В. Безименна